Справа №766/21901/21
н/п 3/766/372/22
01.02.2022 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е.,
за участю секретаря: Бівалькевич А.Р.,
особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відносно ОСОБА_1 , складено протокол серії ААБ №265685 від 01.11.2021 р., відповідно до змісту якої ОСОБА_1 , 01.11.2021 об 14-27 годині в м. Херсоні по проспекту Ушакова, 21 на перехресті нерівнозначних доріг вул. Старообрядницької та проспекту Ушакова, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом « 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїхав на перехрестя з другорядної дороги позначеної дорожнім знаком 2.1. «Дати дорогу» та не надав перевагу у русі транспортному засобу СКС РGO-42 ПП реєстраційний номер НОМЕР_3 на синьому фоні під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі позначеній д.з. 2.3 «Головна дорога», чим створив аварійну обстановку, а саме примусив різко змінити швидкість руху та різко загальмувати.
Своїми діями, ОСОБА_1 , порушив п. 16.11., 2.3Д Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР).
Дії ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за за ч. 5 ст. 122 КУпАП як порушення, передбачене частиною другою цієї статті (порушення правил проїзду перехресть,), що спричинило створення аварійної обстановки, а саме: примусило інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 , свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, заперечував проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що перешкод не створював, а звинувачення є необґрунтованими, оскільки під'їхавши до перехрестя, побачив, що автомобіль, який рухався по головні дорозі увімкнув показник повороту праворуч, тому він і розпочав рух на головну дорогу не заважаючи нікому, однак той автомобіль різко виключив сигнал та додавши швидкості почав рухатись прямо, чим і скоїв аварійну ситуацію, просив закрити провадження та викликати працівників поліції для дачі пояснень.
Клопотання особи яка притягається до адміністративної відповідальності задоволено, однак на неодноразові судові виклики працівники поліції не з'явилися, про причину неявки суд не сповістили.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП представниками поліції була обґрунтована наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №265685 від 01.11.2021 р., в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дату та час (01.11.2021 об 14-27 годині), місце (в м. Херсоні по проспекту Ушакова, 21 на перехресті нерівнозначних доріг вул.Старообрядницької та проспекту Ушакова), а також встановлено факт порушення вимог п. 16.11., 2.3Д ПДР України;
-рапортом поліцейського від 01.11.2021.
Інших доказів матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Оцінивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП слід зауважити на таке.
Визначення «законності» або «згідно із законом » досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв'язку із чим є обов'язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.
Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».
Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява № 29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.
В п.44 рішення від 30 вересня 2010 року «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява № 12451/04) ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм(див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява № 11901/02, п. 49).
Диспозиція ч. 5 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за створення аварійної обстановки, а саме: примусило інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Частиною 2 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, але не виключно, за порушення правил проїзду перехресть.
Зі змісту інкримінованого ОСОБА_1 порушення пунктів ПДР можна дійти висновку, що на перехресті нерівнозначних доріг, мають перевагу в русі автомобілі, які рухаються по головній дорозі, перед транспортними засобами, які рухаються по другорядній дорозі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №265685 від 01.11.2021 р., ОСОБА_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, керуючи транспортним засобом, виїхав на перехрестя з другорядної дороги та не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, чим створив аварійну обстановку, а саме примусив різко змінити швидкість руху та різко загальмувати.
Долучені до матеріалів справи докази, свідчать лише про «абстрактне» підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного порушення.
Матеріали справи не містять доказів, якими підтверджуються викладені в протоколі обставини.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, окрім «візуального спостереження» інспектора поліції, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. Таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі№338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.
Таким чином, висновок особи уповноваженої на складання протоколу про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП є передчасним, без належного вивчення усіх обставин справи, оскільки докази відсутні.
Суддя під час розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом" (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії") у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 122 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 122, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяВ. Е. Дорошинська