Справа № 211/3275/21
Провадження № 2/211/587/22
іменем України
27 січня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Середньої Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Бехало В.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради про стягнення неустойки ( пені) за прострочення сплати аліментів,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення пені зі сплати аліментів за період з червня 2017 року по квітень 2021 року включно в сумі 247 570,36 грн. В обґрунтування вимог зазначено, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 21 липня 2017 року з стягнуто з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частки його доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина. Однак відповідач належним чином судове рішення не виконував, внаслідок чого за період з 13.06.2017 по 01.05.2021 виникла заборгованість в сумі 123 785,18 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком державного виконавця.. Тому виходячи з розрахунку 123 785,18 грн. х 123 785,18 грн. = 247 570,36 грн., просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 08 червня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2021, справу розподілено на суддю Середню Н.Г. у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 01 вересня 2021 року прийнято справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 27 січня 2022 року розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за відомим місцем проживання (перебування) сторін та третьої особи.
В матеріалах справи наявна заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подав.
Представник третьої особи Служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради письмових пояснень до суду не надав.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом, заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 13 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11 - копія рішення).
Згідно наданої позивачем до матеріалів позову довідки-розрахунку заборгованості згідно частини 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за вих.. № 14.09.2020, виданої державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12.05.2021, борг ОСОБА_2 за виконавчим листом № 211/265/17 від 21.07.2017 за період з 13.06.2017 по 30.04.2021, станом на 01.05.2021 складає 123 758,18 грн. (а.с. 14- копія довідки).
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (частина друга статті 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Грошове зобов'язання представляє собою зобов'язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов'язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що: загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії; положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин; в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням.
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства; учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів; невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи; стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів; розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %; при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць.
Суд, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Позивачем зроблено помилково зроблений розрахунок пені шляхом додавання суми заборгованості, суд вважає необхідним зробити, на підставі вищезазначеного, розрахунок за період з початку прострочення аліментів (13.06.2017) до дати, вказаної в довідці про розрахунок заборгованості (01.05.2021), оскільки в матеріалах справи відсутні дані про стан та суми боргу на день винесення рішення.
Розрахунок проводиться наступним чином: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості (з 13.06.2017 по 01.05.2021) х 1 %.
Виходячи з розрахунку, заборгованість з пені складає:
2017
МісяцьСума заборгованості за місяцьКількість днів у місяціКількість прострочених днів Сума боргу.
Червень850,50 грн.17141712044,50
Липень1417,46 грн.31140019844,44
Серпень1417,46 грн.31136919405,03
Вересень1417,46 грн.30133918979,79
Жовтень1417,46 грн.31130818540,38.
Листопад 1417,46 грн.30127818115,14
Грудень1948,73 грн.31124724300,66
Всього за 2017 рік 131 299,94 грн.
2018 рік
Січень1948,73 грн.31121623696,55
Лютий1948,73 грн.28118823150,91
Березень1948,73 грн.31115722546,81
Квітень1948,73 грн.30112721962,19
Травень1948,73 грн.31109621358,08.
Червень2076,00 грн.30106622130,16
Липень2245,50 грн.31103523240,93
Серпень2245,50 грн.31100422544,82
Вересень2423,75 грн.3097423607,33
Жовтень2423,75 грн.3194322855,96
Листопад 2423,75 грн.3091322128,84
Грудень2423,75 грн.3188221377,48
Всього за 2018 рік 270 600,06 грн.
2019 рік
Січень2506,00 грн.3185121326,06
Лютий2506,00 грн.2882320624,38
Березень2755,00 грн.3179221819,60
Квітень2755,00 грн.3076220993,10
Травень2755,00 грн.3173120139,05
Червень2900,00 грн.3070120329,00
Липень2900,00 грн.3167019430,00
Серпень2900,00 грн.3163918531,00
Вересень3131,75 грн.3060919072,36
Жовтень3131,75 грн.3157818101,52
Листопад 3131,75 грн.3054817161,99
Грудень3206,75 грн.3151716578,90
Всього за 2019 рік 234 106,60 грн.
2020 рік
Січень3206,75 грн.3148615584,80
Лютий3206,75 грн.2945714654,85
Березень3241,50 грн.3142613808,79
Квітень3241,50 грн.3039612836,34
Травень3241,50 грн.3136511831,48
Червень3378,50 грн.3033511317,98
Липень3378,50 грн.3130410270,64
Серпень3378,50 грн.312739223,31
Вересень3378,50 грн.302438209,76
Жовтень3378,50 грн.312127162,42
Листопад 3378,50 грн.301826148,87
Грудень3358,50 грн.311515071,34
Всього за 2020 рік 126 420, 58 грн.
2021 рік
Січень3358,50 грн.311204030,20
Лютий3358,50 грн.28923089,82
Березень3358,50 грн.31612048,69
Квітень3471,00 грн.30311076,01
Всього станом на 01.05.2021 10 244,72 грн.
За період з 13.06.2017 по 30.04.2021 сума пені складає 772 671,90 грн.
Однак оскільки розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму пені в розмірі 123 785,18 грн. (в розмірі суми боргу).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи викладене, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. 196 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 278-279 ЦПК України,суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) пеню за суму несплачених аліментів за період з червня 2017 року по квітень 2021 року включно в сумі 123 785 (сто двадцять три тисячі сімсот вісімдесят п'ять) гривень 18 коп.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 01 лютого 2022 року
Суддя Н.Г.Середня