11 січня 2022року
м. Київ
Справа № 380/1122/20
Провадження №11-506апп21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор'євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України (далі - Галицька митниця ДМС) про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицької митниці ДМС, у якому просив:
- визнати протиправними дії Галицької митниці ДМС по вилученню автомобіля марки «VOLVO», модель «V40», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без належного процесуального документального його оформлення протоколом вилучення транспортного засобу за встановленою формою;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу витрат за зберігання вказаного автомобіля в сумі 12 510 євро і вимагання їх сплати;
- зобов'язати відповідача утриматись від наступних нарахувань позивачу витрат за зберігання автомобіля та вимог зі сплати штрафу;
- визнати протиправною бездіяльність Галицької митниці ДМС щодо невиконання постанови Галицького районного суду міста Львова від 07 червня 2016 року у справі № 461/3698/16 у частині повернення позивачу автомобіля;
- зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_1 автомобіль;
- стягнути з митного органу на користь позивача 32 5260 грн (12 510 євро) заподіяної матеріальної шкоди (реальних збитків), які позивач повинен сплати за повернення автомобіля;
- стягнути з Галицької митниці ДМС на користь ОСОБА_1 20 000 грн моральної шкоди;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 12 травня 2020 року задовольнив клопотання Галицької митниці ДМС та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), роз'яснивши позивачу його право на звернення до суду з цим позовом у порядку цивільного судочинства.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року - без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що спірні правовідносини пов'язані з безпідставним, на думку позивача, неповерненням відповідачем йому рухомого майна (автомобіля), відтак спір не є публічно-правовим, а випливає з відносин, що регулюють право власності, і має вирішуватися судами в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду. На переконання скаржника, справу за його позовом належить розглянути за правилами адміністративного судочинства, оскільки він оскаржує протиправні дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які полягають у незаконному вилученні та зберіганні автомобіля, вчинені/допущені до того ж усупереч судовому рішенню (постанові Галицького районного суду міста Львова від 07 червня 2016 року у справі № 461/3698/16, якою, зокрема, вилучений автомобіль повернуто позивачу). Скаржник також зауважує, що майнові вимоги у його справі є похідними від вимог щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 01 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 15 грудня 2021 року призначив її до розгляду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 грудня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці ДМС про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Судом зазначено, що в цій справі позивач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, випадків, що виключають можливість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, судом не встановлено, тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
У розумінні наведених положень колегія суддів (палата, об'єднана палата) касаційного суду не повинна направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС, а Велика Палата Верховного Суду зобов'язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати Верховного Суду. Однією з таких підстав власне і є пункт 2 частини шостої цієї статті.
Варто зауважити, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного з перелічених у частині шостій статті 346 КАС випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Аналізуючи підстави направлення справи для перегляду Великою Палатою Верховного Суду, можна дійти висновку, що позивач оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, яка за правилами частини шостої статті 346 КАС підлягала б передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо б не було умов, передбачених цією частиною статті, що унеможливлюють таку передачу.
Однак, як убачається зі змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, є обставина, яка унеможливлює передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Зокрема, суд касаційної інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 , хоч і оскаржує судові рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, однак не обґрунтовує порушення правил підсудності наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах (пункт 2 частини шостої статті 346 КАС).
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду також не вказала на наявність судових рішень судів інших касаційних інстанцій у справах з подібними підставами та предметом позову. Більше того, в цій ухвалі суд посилається на правову позицію, викладену Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 420/5196/18, яка аналогічна справі за позовом ОСОБА_1 за підставами та предметом спору.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що при відсутності різних правових позицій касаційних судів у справах з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах процесуальне законодавство надає всі можливості суду касаційної інстанції узгодити існуючу практику в межах своєї юрисдикції або ж заповнити її прогалини.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого провадження.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 346, 347 КАС, Велика Палата Верховного Суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди повернути відповідній колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. С. Князєв
Судді:
В. В. Британчук К. М. Пільков
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
І. В. Григор'єва В. В. Пророк
Ж. М. Єленіна Л. І. Рогач
І. В. Желєзний О. М. Ситнік
О. С. Золотніков В. М. Сімоненко
Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач
Л. М. Лобойко С. П. Штелик