Ухвала
Іменем України
31 січня 2022 року
м. Київ
справа № 683/2727/20
провадження № 51-341ск22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 27 жовтня
2021 року,
встановив:
За вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області
від 24 травня 2021 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України
до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_5 за цим вироком, приєднано частину невідбутого покарання, призначеного за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2020 року - 3 роки позбавлення волі, та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі
на строк 5 років.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог
п. 4 ч. 2, ч. 3, ч. 6 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, та думка особи,
яка подає скаргу, з приводу її участі у касаційному розгляді. Крім того,
до касаційної скарги додаються копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу.
Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК України).
Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно
до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень,
тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Однак, касаційна скарга захисника не відповідає наведеним вимогам процесуального закону.
Зокрема, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, вказуючи у вступній
її частині на оскарження лише ухвали апеляційного суду, якою вирок першої інстанції залишено без змін, у мотивувальній - наводить мотиви своєї незгоди, у тому числі,
з вироком місцевого суду щодо ОСОБА_5 , тоді як вимоги формулює
про скасування лише зазначеної ухвали, чим допустив суперечності.
Крім того, захисник, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та по суті, посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також, усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України, захисник у скарзі не зазначає чи бажає
він брати участь у касаційному розгляді.
Крім того, захисник не долучив до касаційної скарги копій доданих до неї додатків (копій судових рішень) у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, чим порушив вимоги ч. 6
ст. 427 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3