31 січня 2022 року
м. Київ
справа № 220/1083/21
провадження № 51-399ск22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06 серпня 2021 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга засудженого.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання вимог цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.
Частиною 3 ст. 33 КПК передбачено, що кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак усупереч вказаним вимогам закону касаційна скарга засудженого адресована «Верховному суду України».
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а згідно з частиною 5 цієї ж статті до касаційної скарги додаються копії цих судових рішень.
На виконання згаданих вище вимог засуджений вказав лише, що оскаржує вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06 серпня 2021 року.
Водночас положеннями ч. 1 ст. 424 КПК визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначеного судового рішення суду першої інстанції.
Засуджений хоча і додає копію ухвали Донецького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року з якої вбачається, що вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_4 був переглянутий в апеляційному порядку, однак останній не вказує в касаційній скарзі чи оскаржує він рішення апеляційного суду, який апеляційні скарги сторони захисту залишив без задоволення.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Крім того, необхідно враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі засуджений, зокрема викладає свою версію подій, водночас заперечує правильність установлених у вироку фактичних обставин кримінального провадження, що з огляду на положення статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Також засуджений не вказав у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного ним судового рішення та підстави для його зміни або скасування.
Крім того, п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що в касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка її подає, до суду касаційної інстанції.
Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК відповідно до яких суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Проте у касаційній скарзі засудженого відсутні вимоги до Суду які б узгоджувались з положеннями ст. 436 КПК у частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду.
Частиною 2 ст. 433 КПК, зокрема передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а тому відсутність вимог засудженого у касаційній скарзі та їх обґрунтувань також перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на те, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_5 не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення недоліків скарги, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги.
Щодо порушеного засудженим питання про призначення йому захисника, суд касаційної інстанції зазначає, що п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI, зокрема передбачено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону.
Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у виді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Таким чином, засуджений не позбавлений можливості звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем відбування покарання.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_4 і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3