01 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 359/7624/19
провадження № 61-19907ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей та сім'ї Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдинг Старт», про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
08 грудня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від
26 жовтня 2021 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, зокрема заявнику запропоновано надіслати на адресу Верховного Суду: клопотанням (заявою) про поновлення строку касаційного оскарження, у якому (якій) надати належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень; уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, надати докази сплати судового збору, належним чином оформлений ордер та докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
24 січня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема представник заявника додав документ про сплату судового збору за подачу касаційної скарги, клопотанням (заявою) про поновлення строку касаційного оскарження, належним чином оформлений ордер, докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів та уточнену редакцію касаційної скарги.
Разом з тим, в уточненій редакції касаційної скарги заявник не зазначає конкретних обов'язкових підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, а вказує у заяві на усунення недоліків, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі статті 412 ЦПК України, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням частини 3 статті 65 Сімейного кодексу України, частини 2 статті 369 Цивільного кодексу України, порушенням статтей 12, 83, 89, 263 Цивільно-процесуального кодексу України, без урахування правової позиції Верховного Суду, а також іншим неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з урахуванням принципу «Касаційний суд знає Закони».
Крім того, оскаржувані судові рішення прийняті без урахування правових висновків застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 1587цс16.
Заявник також звертає увагу, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачами, а отже згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, неправильного застосування частини 3 статті 65 Сімейного кодексу України, частини 2 статті 369 Цивільного кодексу України та порушенням статтей 12, 83, 89, 263 Цивільно-процесуального кодексу України місцевим та апеляційним судом за обставин, що викладені у касаційній скарзі.
Також заявник, з урахуванням принципу «Суд знає закони», просить суд самостійно застосувати належну норму матеріального права та процесуального права, у разі якщо на неї не послався заявник у касаційній скарзі.
Отже, саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Крім посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;
пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті),
а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення;
пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи;
пункт 4 - посилання на підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.
Водночас Верховний Суд звертає увагу заявника та його представника, що саме на особу, яка подає касаційну скаргу, чинним ЦПК України покладено обов'язок вказати підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
В уточненій редакції касаційної скарги заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Оскільки заявником не в повній мірі виконані вимоги ухвали Верховного Суду від 13 грудня 2021 року, суд продовжує заявнику строк для усунення недоліків, зокрема для надання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням у ній конкретних обов'язкових підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України.
За змістом статті 127 ЦПК України встановлений судом строку може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд також роз'яснює заявнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Керуючись статтями 127, 185, 392 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , строк для усунення зазначених вище недоліків.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк