Ухвала
01 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 554/5692/19
провадження № 61-792ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу Державної іпотечної установи, в інтересах якої діє адвокат Тодосієнко Валерій Михайлович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У червні 2019 року Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 177 409,92 грн.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2021 року позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором від 13 грудня 2006 року № 256-КТ в сумі 177 409,92 грн, з яких: 95 227,02 грн - заборгованість по сумі основного боргу; 35 488,27 грн - прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом; 33 279,07 грн - інфляційні втрати; 13 415,57 грн - сума пені.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голяніщева Д. Ю. задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення.
У задоволення позову Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У січні 2022 року до Верховного Суду Державна іпотечна установа, в інтересах якої діє адвокат Тодосієнко В. М. подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 177 409,92 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(2 481,00*100= 248 100,00 грн).
Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
Касаційна скарга містить посилання на те, що дана справа має виняткове значення. Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, та з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, зазначених підстав не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки Державна іпотечна установа, в інтересах якої діє адвокат Тодосієнко В. М. подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної іпотечної установи, в інтересах якої діє адвокат Тодосієнко Валерій Михайлович на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник