Ухвала
01 лютого 2022 року
місто Київ
справа № 761/16609/20
провадження № 61-708ск22
Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. вивчив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за затримку у розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 13 січня 2022 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у частині відмови у задоволенні позову.
Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
І. На порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ на підтвердження сплати судового збору.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до змісту касаційної скарги ОСОБА_1 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним і скасування наказу, яким внесено зміни до наказу про звільнення, стягнення вихідної допомоги у розмірі 1 521 162, 00 грн та середнього заробітку у розмірі 3 464 925, 17 грн, разом - 4 986 087, 17 грн, з яких суд першої інстанції стягнув середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 48 348, 20 грн.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання у 2020 році фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також за правилом підпункту 2 пункту 1 частини другої наведеної статті за подання у 2020 році фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведені положення Закону України «Про судовий збір», Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», ціну позову та межі касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, сума судового збору за подання позову у 2020 році майнового характеру становила за максимальною ставкою 10 510, 00 грн та за вимоги немайнового характеру - 840, 80 грн.
Також, враховуючи пропорційність не задоволеної частини позовної вимоги майнового характеру (96, 9 %), за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 22 049, 98 грн (10 184, 19 + 840, 80 х 200 %).
У касаційній скарзі заявник просить відстрочити йому сплату судового збору, посилаючись на свій майновий стан та те, що він не працює.
На підтвердження свого майнового стану заявником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 4 кварталу 2020 року. За зазначений період заявником отримано доходи у загальному розмірі 9 262, 78 грн.
Верховний Суд залишає клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що процесуальне рішення, зокрема про відстрочення сплати судового збору може бути ухвалено судом за сукупністю встановлених обставин, підтверджених доказами стороною, яка заявляє про таке клопотання. Разом з цим слід визнати, що наведення учасником справи та долучення доказів про його сукупний дохід за попередній рік не є безумовною підставою для позитивного рішення щодо, зокрема відстрочення сплати судового збору. Таке рішення (позитивне) може бути ухвалено за сукупністю доведених заявником обставини, тобто таких для заявника обставини, наявність яких перешкоджає заявнику, враховуючи його майновий стан сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
За наведених обставини до касаційної скарги не додано інших доказів, які б у сукупності з наданими скаржником доказами підтверджували, що на момент подання касаційної скарги майновий стан скаржника перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Тож Верховний Суд визначає обов'язок ОСОБА_1 здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 22 049, 98 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ІІ. Долучені до касаційної скарги її копії не містять підпису особи, від імені якої вони подані.
За наведених обставини заявнику потрібно подати копію касаційної скарги відповідно до кількості учасників процесу із особистим підписом ОСОБА_1 та/або уповноваженого представника.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Суд роз'яснює, що якщо позивач (тут - заявник) не усуне недоліки позовної заяви (касаційної скарги) у строк, встановлений судом, заява (скарга) вважається неподаною і повертається позивачеві (заявникові) (частина третя статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги залишити без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за затримку у розрахунку при звільненні, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний