Ухвала
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 332/856/20
провадження № 61-17960ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2020 року, додаткове рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 січня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання недійсними свідоцтв про право власності,
30 жовтня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2020 року, додаткове рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 січня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, повний текст якої складено 4 жовтня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке суд не вирішує, оскільки касаційна скарга заявником подана з додержанням строків, установлених статтею 390 ЦПК України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2020 року, додаткового рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 січня 2021 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року заявник вказує
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови саме Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
Тому посилання заявника на незастосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях постанови пленуму Верховного Суду України від30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», рішення Конституційного Суду України від 11 лютого 2014 року у справі № 1-1/2014, рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012, постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», листів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року, від 27 вересня 2012 року, листа Верховного Суду України від 1 лютого 2014 року касаційним судом не приймаються.
За таких обставин касаційний суд доходить висновку про відсутність у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає те, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення у справі за відсутності учасників справи; апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання про участь у судовому засіданні Першої державної нотаріальної контори;
в ухваленні судового рішення суду апеляційної інстанції брав участь суддя, якому було заявлено відвід (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2020 року та додаткового рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 січня 2021 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваного судового рішення,про зупинення дії якого просить заявник, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2020 року у задоволенні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування права власності на спадкове майно відмовлено.
Додатковим рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 січня 2021 рокуу задоволенні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтв про право власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 недійсними відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 рокуапеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2020 року та додаткове рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 січня 2021 року - без змін.
Касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника, оскільки рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2020 року, додаткове рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 січня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року.
Витребувати з Заводського районного суду міста Запоріжжя матеріали цивільної справи № 332/856/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання недійсними свідоцтв про право власності.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2020 року та додаткового рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 січня 2021 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук