Ухвала
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 490/9120/20
провадження № 61-1487 ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення вартості необлікованих об'ємів природного газу,
У грудні 2020 року акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі - АТ «ОГРС «Миколаївгаз») звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів на свою користь заборгованість по оплаті вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у розмірі 42 519,63 грн, посилаючись на те, що під час огляду представниками товариства було виявлено у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам на праві спільної сумісної власності, наявність несанкціонованого відбору природного газу, про що було складено акти від 12 березня 2019 року про порушення № 1287 та про виявлені порушення № 2982, які підписані ОСОБА_3 без зауважень.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року позов АТ «ОГС «Миколаївгаз» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «ОГРС «Миколаївгаз» заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу у розмірі 42 519,63 грн.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову АТ «ОГРС «Миколаївгаз» відмовлено.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «ОГРС «Миколаївгаз», в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 та 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Верховний Суд врахував те, що відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанцій дійшов висновку, що справа є малозначною відповідно до положень статті 19 ЦПК України, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 січня 2021 року).
Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржуване судове рішення підпадає принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обгрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявністьчи відсутність підстав для його касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки АТ «ОГРС «Миколаївгаз» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню; заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями процесуального закону могли вимагати касаційного розгляду справи,тому увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Одночасно роз'яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення вартості необлікованих об'ємів природного газу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара