Ухвала
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 444/265/19
провадження № 61-27ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Жовківського районного суду Львівської області
від 26 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 06 травня 2021 року у справі за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,
У січні 2019 року моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди внаслідок спричиненої ДТП у розмірі 100 990 грн, яку просило стягнути в порядку регресу.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 26 березня
2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 травня 2021 року апеляційну скаргу моторного (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 березня
2020 року залишено без змін.
У грудні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
моторне (транспортне) страхове бюро України подало касаційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 березня
2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня
2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Заявником подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження рішення Жовківського районного суду Львівської області
від 26 березня 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду
від 06 травня 2021 року. Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, заявник посилається на те, що постанова апеляційного суду на поштову адресу не надходила. Про оскаржувану постанову стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 15 грудня 2021 року та невідкладно подано касаційну скаргу.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же статті ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 100 990 грн, що станом на 01 січня
2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).
У касаційній скарзі заявник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Позивач не був позбавлений можливості доводити свої вимоги в судах першої та апеляційної інстанцій, які вирішували спір по суті.
Сама по собі незгода із встановленими судами обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, моторне (транспортне) страхове бюро України подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання моторного (транспортного) страхового бюро України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 березня 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 06 травня 2021 року задовольнити.
Поновити моторному (транспортному) страховому бюро України строк на касаційне оскарження рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 березня 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 06 травня 2021 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у справі за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара