31 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 915/96/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту),
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 07.07.2021
у складі судді: Давченко Т.М.,
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 23.12.2021
у складі колегії суддів: Колоколова С.І. (головуючий), Головея В.М., Разюк Г.П.,
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"
про стягнення 6 775, 47 грн.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі - ДП "Адміністрація морських портів України", заявник) 10.01.2022 засобами поштового зв'язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі № 915/96/21 Господарського суду Миколаївської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/96/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2022.
14.01.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Адміністрація морських портів України".
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються в морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню", Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 № 1059, статті 21 Закону України "Про морські порти України", частини п'ятої статті 5 Закону України "Про природні монополії", частин третьої, четвертої статті 11 Цивільного кодексу України, а саме чи виникає обов'язок споживача з оплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт безпосередньо із акту цивільного законодавства - Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт та чи необхідно послуги підтверджувати виконанням робіт полягає в існуванні судових рішень в однакових спорах з протилежними правовими висновками (постанови Верховного Суду у справах № 5/43/20, 915/119/20, 915/181/20, 915/127/20, 915/208/20, 908/1488/19, 908/1489/19).
Справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, що полягає у правильному застосуванні законодавства, в тому числі, у даному та аналогічному спорах, адже спірні правовідносини стосуються надання послуг у сфері безпеки судноплавства, правового регулювання послуг, що надаються природнім монополістом, а також доступу споживачів до таких послуг та умови їх споживання, оскільки послуги із забезпечення проведення криголамних робіт є складовою частиною повноважень позивача із забезпечення безпеки мореплавства в морських портах. Таким чином висновки суду про необов'язковість послуг має виняткове значення для державного підприємства та держави в цілому, адже такі висновки створюють негативну практику, яка у подальшому може застосовуватися суб'єктами господарювання. зокрема судновласниками, для відмови, для відмови, наприклад, в обов'язковому криголамному проведенні судна, що створить небезпеку для життя і здоров'я людей, майну тощо).
Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано Тарифи, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 № 640, яка визначає акваторії портів, зокрема Миколаївський та Дніпро-Бузький - як різні об'єкти, а встановлені у цій справі обставини матимуть преюдиційне значення для розгляду інших справ з аналогічним предметом спору, які перебувають на розгляді в Господарському суді Миколаївської області (у справах № 915/43/18, 915/75/18, 915/135/18; 915/136/18, 915/860/18, 915/861/18, 915/100/20).
Заявник зазначає про застосування судами попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду № 915/370/17, 908/1488/19, 908/1489/19, а також необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду № 915/43/20, 915/119/20, 915/181/20, 915/127/20, 915/208/20.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ДП "Адміністрація морських портів України", з урахуванням заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", колегія суддів дійшла висновку про достатність підстав для відкриття касаційного провадження.
Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 234, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
1. Прийняти касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) у справі № 915/96/21 Господарського суду Миколаївської області до провадження та здійснити перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
2. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.02.2022.
3. Витребувати з Господарського суду Миколаївської області та Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 915/96/21 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про стягнення 6 775, 47 грн..
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський