Україна
Справа №2-914/2010р.
14 червня 2010 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Русанової Т.Т.,
при секретарі Шалімовій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України у м. Первомайську про визнання відмови відповідача у проведенні щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною, стягнення недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги та зобов'язання відповідача виплачувати у подальшому доплату до пенсії з подальшим її перерахунком, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він одержує пенсію за віком від Управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську, а також є дитиною війни, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (визначення поняття дитина війни наведено у ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно до якого, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення - 02.09.1945р. Другої Світової війни було менше 18 років), що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення та паспортом громадянина України.
У березні 2009р. він звернувся до відповідача з заявою про підвищення пенсії, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (№ 2195) на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач листом від № 717/П-11 від 15.03.2010 р . у підвищенні пенсії відмовив з посиланням на те, що ним проводяться виплати у законодавчо встановленому порядку.
Вважає рішення відповідача неправомірним, виходячи з наступного:
З 01 січня 2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003р. № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом 2 преамбули вказаного вище закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 та 4 вказаного закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Статтею 8 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надано право громадянам на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошеве утримання) з інших джерел. Непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та рахунок коштів, визначених законодавством.
Правовий статус дітей війни установлює Закону України «про соціальний захист дітей війни» і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх фаціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціально допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної надбавки здійснюється незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Мінімальний розмір пенсії за віком включається до числа основних державних соціальних гарантій, що визначається в ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії., згідно до ст. якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком., який відповідно до ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999р.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005р., що діє з 31.03.2005р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також зокрема для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Йому відомо, що з моменту набрання чинності Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дія статті 6 вказаного закону, що встановлюється підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, неодноразово припинялась іншими законами України (в основному щорічними законами про Державний бюджет України), що суперечить ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Також йому відомо, що Конституційним Судом України рішенням від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р. зміни в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні неконституційними (не чинними). Тому він вважає, що після набрання чинності вищевказаним рішенням Конституційного Суду України відповідачем були порушені його права на одержання підвищення до його особистої пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформував правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать «Діти війни». У рішеннях КСУ зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права згідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р., що набрав чинності з 01.01.2008р. був затверджений прожитковий мінімум на 2008р. на одно особу, яка втратила працездатність з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.
Згідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009р.» прожитковий мінімум встановлено на рівні грудня 2008р., тобто у розмірі, який було встановлено з 01 жовтня 2008р. - 498 грн.
Таким чином, недоплата з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року склала 1339,80 грн.
Просить визнати відмову відповідача у проведенні йому щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною, стягнення на його користь недоплачені йому суми щомісячної державної соціальної допомоги в період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. в сумі 1339,80 грн., та зобов'язати відповідача виплачувати йому з 01.01.2010 р. та у подальшому доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з подальшим її перерахунком., судові витрати покласти на відповідача.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, в позовній заяві просить суд розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1 , 1937 року народження. ОСОБА_1 із заявою звернулася в березні 2010 р. до УПФУ в м. Первомайську про підвищення їй пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявниці було дано роз'яснення з цього питання.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь -які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 - рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
Після винесення Конституційним судом України Рішення від 22.05.2008 р. - рішення про відновлення дії вищезазначеного акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн.; з 01 липня - 48,20 грн.; з 01.10.2008 р. - 49,80 грн.; з 01.01.2009 р. - 48,90 грн.
По цим підставам ОСОБА_1 з 01.01.2009 р. сплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 49,80 грн.
До того ж, позивач вимагає відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення. Але такі видатки бюджетом Пенсійного фонду не передбачено.
Управління ПФУ в м. Первомайську не має статті видатків на сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, у зв'язку з чим позбавлене можливості сплачувати дані витрати.
Постанову КМУ від 22.10.2008 р. № 943 «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» рекомендовано додержуватися жорстокого режиму економії бюджетних коштів у зв'язку з відсутністю кошторисних асигнувань на цю статтю випадків.
До того ж, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» ( від 21.01.1993 № 7 - 93) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та розглянути справу буз участі представника УПФУ в м. Первомайську.
Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гірське Луганської області, є пенсіонеркою, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач надав довідку № 4419 від 06.09.2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».
Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2009 рік підлягають задоволенню.
Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р. передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрі України.
Таким чином в 2010 р. діє ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, та Постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає, зокрема, виплату дітям війни підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. - 49,80 грн. Виходячи з загального правила про пріоритет Законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.01.2010 р. та в подальшому.
Оскільки позивач, як дитина війни, з 01.01.2008 р. отримує від відповідача регулярно щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати, конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції. В рамках заявлених позовних вимог суд вважає за можливе прийняти рішення про покладення на відповідача обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. року з урахуванням раніше здійснених виплат, без присудження до стягнення конкретної суми, оскільки наданий позивачем розрахунок містить помилки, а відповідач у своїх запереченнях з приводу суми позову не навів жодних міркувань.
Оскільки позивач позовні вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов'язок після 01.01.2010 року виплачувати ОСОБА_1 до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки, на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. Пенсійний Фонд України його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Передбачений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у 3-и роки позивачем не пропущений.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову відповідача у нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни ОСОБА_1 неправомірною з 01.01.2009 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. з урахуванням раніше здійснених виплат та в подальшому на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської обл. протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя / підпис/ Русанова Т.Т.
З оригіналом згідно
Рішення не набрало законної сили
Суддя Первомайського міського суду Русанова Т.Т.