Справа № 129/2841/14-к
Провадження № 1-кп/930/8/22
31.01.2022 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників обвинувачених - адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10
потерпілої: ОСОБА_11
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Немирів кримінальне провадження внесене до ЄДРД за № 12014020120000463 від 22.07.2014 року за обвинуваченням:
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жерденівка Гайсинського району, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 16.11.2011 року Гайсинським районним судом за ч.1 ст.185, ст..75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік, 06.12.2012 року Гайсинським районним судом за ст..198 ч.2, ст..185, ст..71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого умовно достроково 27.03.2014 року на підставі ухвали Піщанського районного суду від 19.03.2014 року з невідбутим терміном 11 місяців 3 дні,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.152 КК України;
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Жерденівка Гайсинського району, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 українця, громадянина України, без освіти, не одруженого, не працюючого, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.152 КК України, колегія суддів, -
21 липня 2014 року біля 22:00 ОСОБА_9 проходив разом з братом ОСОБА_10 та знайомою ОСОБА_11 по стежці, розмішеній біля мосту через річку Сіб, що розташований в районі вулиці К.Маркса с.Мар'янівка Гайсинського району. В цей час у ОСОБА_9 виник умисел на зґвалтування ОСОБА_11 , а саме на насильницьке задоволення статевої пристрасті природнім способом. З цією метою, ОСОБА_9 раптово підійшов до ОСОБА_11 та, попереджаючи можливий опір останньої, руками штовхнув її в груди від чого вона впала на землю. В цей час ОСОБА_10 , діючи з метою сприяння ОСОБА_9 у здійсненні насильницького статевого акту природним способом, став тримати їй руки та затискав при цьому рота, таким чином припиняючи опір ОСОБА_11 . ОСОБА_9 продовжуючи свої незаконні дії, направленні на насильницьке задоволення своєї статевої пристрасті природнім способом, оголив свої статеві органи і у подальшому, проти волі ОСОБА_11 , здійснив з нею природній статевий акт.
Внаслідок вказаних насильницьких дій потерпілій ОСОБА_11 були завдані тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівого стегна, садна в ділянці носа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 172 від 18.08.2014 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Будучи допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину не визнав, та дав покази, що обвинувачений ОСОБА_9 є його братом. Влітку 2014 року в темну пору доби він був у баби Ліди. До нього зателефонувала ОСОБА_11 та попросила його принести їй сигарет. Його брат був у цей час вдома у сестри ОСОБА_12 . Так як він сам не хотів йти, тому попросив брата ОСОБА_9 , щоб той пішов разом з ним, на що той погодився. З потерпілою вони зустрілись на зупинці, де посиділи поговорили та він пообіцяв, що пригостить її сигаретами, однак до нього зателефонував ОСОБА_13 , сказав що чекає його вдома. Він покинув брата разом із ОСОБА_11 , нікому на сказавши куди пішов та до кого. Більше в той день ні потерпілої, ні брата не бачив. Відносно ОСОБА_11 він не здійснював жодних дій. Вона не пропонувала йому вступити з нею в статевий акт, а що було між нею та братом ОСОБА_9 в той день йому не відомо.
Будучи допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину не визнав та дав покази, що обвинувачений ОСОБА_10 є його братом. Того вечора його брат перебував у баби Ліди та до брата зателефонувала ОСОБА_11 і сказала, щоб він взяв горілку та сигарети і прийшов до них. Так як брат не хотів сам йти, тому попросив його піти разом з ним. З потерпілою вони зустрілися на зупинці. Сигарет та горілки у них не було, тому вирішили піти до магазину. Вони з потерпілою йшли в двох, а ОСОБА_10 йшов позаду них. По дорозі до магазину до брата хтось зателефонував та останній кудись пішов і не повернувся. Він залишився із ОСОБА_11 сам на сам та вони вдвох попрямували до магазину. ОСОБА_11 була в стані алкогольного сп'яніння, а він був тверезий, так як алкогольних напоїв не вживає. Вона підійшла до нього та почала до нього чіплятися, пропонувала йому статеві відносини, від чого він відмовлявся. Після відмови вона штовхнула його на землю, а коли він упав, то ОСОБА_11 сіла йому на коліна. Тоді ОСОБА_11 розщібнула його штани, достала статевий орган, яким почала гратися, викликавши в нього ерекцію. ОСОБА_9 сказав ОСОБА_11 , що між ними нічого не буде, відштовхнув її у груди і вона упала на землю. Він встав з землі, в статеві відносини з нею не вступав, однак так як його статевий орган був в збудженому стані, то він самостійно здійснив собі сім'явилив, саме тому можливо його сперма потрапила на одяг потерпілої. Він пояснив, що потерпіла веде аморальний спосіб життя, спить з усіма підряд, саме тому боявся з нею вступати в статеві відносини, думаючи що вона може мати статеві захворювання. Вранці до нього приїхала міліція, яка затримала його за заявою ОСОБА_11 про її зґвалтування. В подальшому, про те, що між ним сталось він розповів своїй сестрі ОСОБА_12 .
Потерпіла ОСОБА_11 , будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи міститься її заява від 04.06.2021 про подальший розгляд справи за її відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не має, цивільний позов подавати не буде, просить призначити обвинуваченим покарання не пов'язане з позбавленням волі. А тому, заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів прийшла до висновку про проведення судового розгляду без потерпілої.
Крім того, будучи допитаною у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 дала покази, що вона повністю підтримує обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Так, 21 липня 2014 року вона була у гостях у ОСОБА_14 . Крім неї там був ОСОБА_15 . Вони спілкувались та трішки вжили спиртні напої, однак в стані сильного алкогольного сп'яніння вона не була. Їй зателефонував ОСОБА_9 під час спілкування з ним, вона попросила, щоб той приніс їй сигарет. Однак він сказав, щоб вона прийшла за сигаретами до них. Після чого зустрілась із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на зупинці та пішли по стежинці до магазину. На дворі було темно. Коли дійшли до темнішого місця, то ОСОБА_9 запропонував їй вступити у статеві відносини, однак вона відмовилась. Після чого ОСОБА_9 наказав ОСОБА_10 штовхнути її, що останній і зробив, а коли вона впала на спину, то однією рукою ОСОБА_10 став тримати її руки за головою, а іншою закрив рота, щоб вона не кричала. Вона виривалася, однак вони були значно сильніші за неї. ОСОБА_9 зняв свої штани та її одяг, і вступив з нею в статевий акт природнім способом проти її волі. Статевий акт закінчив сім'явиливом на сторону. ОСОБА_10 з нею в статевий акт не вступав, а лише силою тримав, щоб вона не могла вирватися та протидіяти їм. Після зґвалтування обвинувачені втекли в сторону с.Мар'янівка, а вона повернулася до будинку ОСОБА_14 , розповіла йому про те, що сталось та викликала міліцію. Раніше з обвинуваченими була у дружніх стосунках, але особистих стосунків з ними не було.
Будучи допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав покази, що в той день, точної дати не пам'ятає, ОСОБА_11 була у нього в гостях. Вони грали в карти разом з ОСОБА_15 та Ріммою, крім того вживали спиртні напої. О котрій годині потерпіла відлучилась він не пам'ятає, а коли повернулась, то взяла телефон у ОСОБА_15 та зателефонувала до міліції і повідомила про те, що її зґвалтували. Більше нічого пояснити не може, так як пройшло багато часу та він нічого не пам'ятає.
Будучи допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дав покази, що влітку 2014 року, точної дати не пам'ятає, він був у гостях в товариша ОСОБА_14 . Крім нього ще була ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , прізвища яких він не знає. Вони випивали горілку та грали карти. ОСОБА_16 попросила в нього телефон, щоб кудись зателефонувати, так як у неї не було на рахунку коштів. Вона вийшла та повернулась через пів години. На дворі був вечір. Вона повернулась заплакана та сказала, що її зґвалтували. Назвала імена ґвалтівників - ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , прізвищ не називала. Лише сказала, що ОСОБА_19 тримав її, а зґвалтував ОСОБА_18 . ОСОБА_16 взяла телефон та зателефонувала до міліції і повідомила про те, що сталось. Коли приїхали працівники міліції його вже не було. В той вечір в них була лише пляшка горілки 0,5 л., яку вони не допили. Більше він нічого не пам'ятає, так як пройшло багато часу.
Будучи допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 дав покази, що він працює лікарем травматологом в Гайсинській ЦРЛ, а також за сумісництвом в нічний час за відсутності лікаря приймального відділення чергує в приймальному відділенні. Однієї ночі, точної дати не пам'ятає, потерпілу ОСОБА_11 доставили на огляд на стан алкогольного спяніння. Під час огляду було виявлено на тілі садна. Крім того пояснив, що ОСОБА_21 дійсно перебувала в стані алкогольного спяніння, результат якого був трішки більший одного проміле, що відноситься до середнього ступеня алкогольного спяніння. Факт того, що вживала алкогольні напої потерпіла не заперечувала. Більше нічого пояснити не може, так як було пройшло багато часу.
Будучи допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дала покази, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є її рідними братами. ОСОБА_10 інвалід з дитинства, хворіє психічними розладами. У липні 2014 року ОСОБА_10 допомагав бабі Ліді (Стратієвій) по господарству. ОСОБА_9 о 17:00 год. повернувся з роботи, повечеряв та пішов до ОСОБА_10 , який був у баби. Від баби їй стало відомо, що увечері до ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_11 , яка домовилась з ним про зустріч, так як хотіла сигарет та щось випити. Вона також прийшла до ОСОБА_22 . Згодом брати разом пішли на зустріч з ОСОБА_11 , а вона близько 18:00 години повернулася від баби Ліди додому разом зі своїми дітьми. Згодом вона почала телефонувати до братів, які їй сказали, що йдуть до дому через Мар'янівський міст. Спочатку ОСОБА_12 давала покази, що її брати повернулися до дому близько 18:00 год. Однак згодом повідомила, що не пам'ятає, коли повернулись брати. Пояснила лише те, що ОСОБА_10 повернувся перший та сказав, що брат - ОСОБА_9 на дворі. О котрій останній зайшов до будинку не знає. Про те, що її брати зґвалтували ОСОБА_21 вона дізналась в ранці від працівників поліції, які приїхали за її братами. Брати говорили їй, що з потерпілою ОСОБА_11 в той вечір вони вживали спирте, однак не ґвалтували її. В яких відносинах знаходяться ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з потерпілою їй не відомо. Через деякий час ОСОБА_11 і їй говорила, що брати її зґвалтували.
Надані покази свідка ОСОБА_12 колегія суддів оцінює критично, як такі що надані рідною сестрою обвинувачених, яка заінтересована в уникненні обвинувачених від кримінальної відповідальності за вчинений ними злочин та до уваги взяти не може.
За клопотанням сторони захисту, а саме захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , яке підтримали всі учасники судового провадження, в судовому засіданні було прослухано технічний запис показів свідка ОСОБА_23 (згідно з свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 ОСОБА_23 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), які остання за життя надала під час допиту в Гайсинському районному судді Вінницької області, відповідно до яких ОСОБА_10 часто допомагав їй по домогосподарству. Влітку 2014 року ОСОБА_10 був в неї вдома, косив траву та близько 21:00 год. на його телефон почала телефонувати ОСОБА_11 , яка просила, щоб він приніс їй сигарет та бутилу горілки. Вона все чула, так як ОСОБА_10 увімкнув розмову з потерпілою на гучномовець. З розмови по телефону, вона зрозуміла, що ОСОБА_11 була п'яна, а також що біля неї був ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Вона відмовляла ОСОБА_10 від зустрічі з ОСОБА_11 . Але, останній її не послухав на пішов. На наступний день вона дізналася про зґвалтування ОСОБА_11 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 колегія суддів розцінює критично як метод самозахисту та уникнення від кримінальної відповідальності. Їх вина підтверджується поясненнями обвинуваченого ОСОБА_9 під час проведення амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи, під час якої ОСОБА_9 зізнався, що в статеві відносини з потерпілої все ж таки вступав, показами обвинуваченого ОСОБА_10 під час проведення стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи, під час якої ОСОБА_10 зізнався, що вони разом з братом ОСОБА_9 проводили ОСОБА_11 до шосе. Крім того, їх вина також підтверджується показами потерпілої, свідків та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та відображені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, а саме:
-витягом з ЄРДР за № 12014020120000463 від 22.07.2014 року з правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 152 КК України за повідомленням ОСОБА_11 з приводу її зґвалтування;
-власноручно написаною заявою ОСОБА_11 від 21.07.2014 про її зґвалтування двома чоловіками ОСОБА_18 та ОСОБА_24 , жителями с. Мар'янівка ( ОСОБА_19 тримав її, а ОСОБА_18 здійснив статевий акт);
-протоколом огляду місця події від 22.07.2014 року, в якому зазначено, що ОСОБА_11 добровільно видала власні речі - джинсові штани чорного кольору та труси світлого кольору, в яких була одягнена потерпіла під час зґвалтування. При огляді даних речей на джинсах були виявлені плями білого кольору;
-протоколом огляду місця події від 22.07.2014 року з фото таблицями, під час якого на ділянці автодороги, що веде з с. Мар'янівка до с. Куна Гайсинського району за правим краєм пішохідної доріжки виявлено ділянку зім'ятої трави під корінь.;
-протоколом затримання ОСОБА_9 від 22.07.2014, під час якого вилучено одяг, в якому він був одягнений під час зґвалтування ОСОБА_11 та інші особисті речі затриманого;
-протоколом огляду місця події від 22.07.2014 року під час якого ОСОБА_10 надав одяг, в якому він був одягнений під час зґвалтування ОСОБА_11 ;
-висновком експерта №356 від 23.07.2014 року про дослідження зразків крові ОСОБА_11 , відповідно до якого кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти- В;
-висновком експерта №357 від 23.07.2014 року про дослідження зразків крові ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно до якого кров ОСОБА_9 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти- А, а кров ОСОБА_10 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти- В;
-висновком експерта №227 від 23.07.2014 року про дослідження піднігтьового вмісту ОСОБА_11 згідно якого встановлено, що походження епітальних клітин в піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_11 може бути від особи з групою крові А(ІІ), в тому числі як від ОСОБА_11 так і від ОСОБА_10 ;
-висновком експерта №353, 354, 355 від 23.07.2014 року про дослідження одягу ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , згідно якого в слідах на джинсових штанах вилучених у ОСОБА_11 знайдені сперматозоїди, походження яких не виключається зі сперми ОСОБА_9 .. В слідах на трусах жіночих, вилучених у ОСОБА_11 знайдені сперматозоїди, при серологічному дослідженні виявлені антигени А та В. Антиген А властивий організму потерпілої ОСОБА_11 . Антиген В організму потерпілої не властивий та походить за рахунок сперми чоловіка з групою крові В і походження яких не виключається від ОСОБА_9 ;
-актом №229 амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи від 18.08.2014 Вінницької обласної психоневрологічної лікарні, з якого вбачається, що: «В співбесіді на тему інкримінованого йому діяння своєї вини у зґвалтуванні не визнає. Стверджує, що в статеві відносини з потерпілою вступив за її добровільною згодою - ОСОБА_16 сама зняла з себе одяг, при цьому ніякого опору йому не чинила і не пручалася». Крім того, для ОСОБА_9 притаманні такі індивідуально-психологічні властивості, як активність, легковажність, емоційна неврівноваженість, впертість, невисокий рівень мораль-етичних якостей, споживацька життєва позиція, залежність від своїх бажань, потягів, які могли оформити його поведінку на час інкримінованого йому діяння. Однак відхилень у психологічному розвитку, які не є виявом психічного захворювання не виявлено, може усвідомлювати свої дії, керуватися ними та передбачати їх наслідки, на будь-яке хронічне психічне захворювання не страждає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
-висновком експерта №172 від 22.07.2014 року з якої вбачається, що при судово-медичному освідуванні у ОСОБА_11 мають місце тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівого стегна, садна в ділянці носа. Тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупого-их твердого-их предмета-ів або співудару об нього-них. При судово-медичному обстежені промежини та статевих органів тілесних ушкоджень не виявлено. При судово-медичному дослідженні мазків та тампону з вмістом піхви у гр. ОСОБА_11 сперматозоїди не знайдені;
-актом №75 стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи від 13.10.2014 Вінницької обласної психоневрологічної лікарні, з якого вбачається, що: «В співбесіді на тему інкримінованого йому діяння категорично заперечує свою вину у зґвалтуванні ОСОБА_11 спільно з братом ОСОБА_9 - "ми її не чіпали, лише провели до шосе, оскільки вона була дуже п'яна". Крім того, в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння ОСОБА_10 на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хвороблим розладом психічної діяльності, повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керуватися ними, на той час на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь яким тимчасовим хвороблим розладом психічної діяльності, є особою з легкою розумовою відсталістю ступеня помірної вираженої дебільності. Інтелектуальний недорозвиток ОСОБА_10 , що проявляється в поверховості, звуженні об'єму та зниженні концентрації уваги, домінуванні механічного запам'ятовування, конкретності мислення, особистісна примітивність, схильність до навіюваності, емоційна лабільність могли оформити його поведінку на час інкримінованого йому діяння. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
-протокол проведення слідчого експерименту від 19.09.2014 року з фото таблицями до нього та доданим відеозаписом, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_11 розповіла про обставини здійснення відносно неї насильницького статевого акту;
-протоколом огляду предмету від 14.10.2014 року, а саме одягу потерпілої ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
-висновком експерта від №233 к від 22.07.2015 за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи, відповідно до якої вбачається, що у ОСОБА_11 мали місце тілесні ушкодження у вигляді двох синців на внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна, двох синців на зовнішній поверхні верхньої третини лівого стегна, садна на боковій поверхні спинки носа зліва, які утворилися від дії тупих предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, по давності утворення - можуть відповідати строку, на який зазначено в «матеріалах». Кількість, характер, локалізація та морфологічні особливості визначених ушкоджень передбачають неодноразовий травматичний контакт з тупими твердими предметами, в тому числі - удари або стиснення, з місцями дії сили в анатомічних ділянках, що з врахуванням викладених вище обставин, не виключає можливості їх утворення в спосіб, на який зазначено в «Установчій частині» «Постанови», а також на які зазначено та відтворено при проведенні слідчого експерименту від 19.09.2014.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, їх дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч.3 ст.152 КК України, як зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчинене групою осіб.
При цьому слід зазначити, що дії обвинувачених були кваліфіковані на досудовому розслідуванні у редакції Закону України №2295-VI від 01 червня 2010 р. «Про внесення змін до КК України щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та недоторканості особи».
Так, відповідно до ч.2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Зміст ст.5 КК України передбачає три підстави зворотної дії кримінального закону у часі: 1) скасування злочинності діяння; 2) пом'якшення кримінальної відповідальності; 3) іншим чином поліпшення становища особи,яка вчинила злочин.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №2227-VIII від 06 грудня 2017р., які набули чинності з 11 січня 2019 року, було викладено у новій редакції гіпотези, диспозиції та санкції статті 152 КК України.
Порівняно з попередньою редакцією статті 152 КК України, ця стаття, викладена в редакції Закону від 06 грудня 2017р. №2227-VIII, істотно розширила межі об'єктивної сторони складу злочину «зґвалтування», криміналізацію певних дій сексуального характеру, не поліпшують становище винуватої особи, а фактично погіршують його.
Спосіб, як обов'язкова ознака вчинення злочину за ст. 152 КК, до якого до внесення змін належали фізичне насильство, погроза його застосування або використання безпорадного стану потерпілої особи, змінився на використання винним відсутності вільного волевиявлення потерпілого на вчинення з ним відповідних дій сексуального характеру. Новий спосіб вчинення зґвалтування як значно ширший за обсягом не виключає в тому числі й способи, пов'язані із здійсненням діяння, що були зазначені в попередній редакції ст. 152 КК.
Зміна диспозицій ст. 152 КК України не свідчить про декриміналізацію або навпаки - криміналізацію окремих дій. Між попередньою та новою редакціями зазначених норм закону про кримінальну відповідальність має місце правова наступність.
Вказане узгоджується і з висновками викладеними в Огляді судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ( грудень 2020 року), а також з висновками, викладеними в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду України від 07.12.2020 у справі №562/1629/17 провадження № 51-1416 кмо 20.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5 КК України, підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 , яке підтримав обвинувачений ОСОБА_10 , про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_10 на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із набранням чинності закону, яким скасовано кримінальну відповідальність за вчинене діяння у даному випадку немає, оскільки ст. 152 КК України не була декриміналізована та кримінальна відповідальність за вчине діяння, передбачене ст. 152 КК України скасована не була.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та перевиховання, попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_10 судом не встановлено.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 суд визнає рецидив злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_25 суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, яке відноситься до категорії особливо тяжких, особу винного, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризувався негативно, його соціальне становище, на обліку у лікаря - нарколога не перебуває та не перебував, перебуває на обліку в психіатричному кабінеті з приводу легкої розумової відсталості, інвалід ІІ групи, не одружений, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, а також те, що обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні вини не визнає та не кається у скоєному, у зв'язку з чим суд приходить до переконання, що виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання згідно санкції ч. 3 ст. 152 КК України.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, особу винного, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризувався негативно, його соціальне становище, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває та не перебував, не одружений, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, наявність обтяжуючих покарання обставин, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, а також те, що обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні вини не визнає та не кається, у зв'язку з чим суд приходить до переконання, що виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання згідно санкції ч. 3 ст. 152 КК України.
Крім того, ОСОБА_9 06.12.2012 року був засуджений Гайсинським районним судом за ст.198, ч.2 ст.185, ст.70 ч.1, ст. 71 ч.1 КК України на строк два роки один місяць позбавлення волі, ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 19.03.2014 року звільнений умовно - достроково від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Гайсинського райсуду від 06.12.2012 року на 11 (одинадцять) місяців 3 (три) дні, а тому при призначенні покарання ОСОБА_9 слід застосувати вимоги ст. 71 КК України з урахуванням положень ст. 72 КК України.
Разом із тим, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду України від 29.08.2018 року якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції згідно Закону України № 838-VIII у строк відбування покарання ОСОБА_9 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з 22.07.2014 до 03.12.2014 з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжні заходи обвинуваченим не обирати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4, 5, 12, 50, 65 - 68, 71, 72, 152 КК України та ст. ст. 100, 368 - 370, 373 - 374, 392 -395 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Гайсинського районного суду від 06.12.2012 року остаточно призначити покарання у виді 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст.72 КК України, в редакції згідно Закону України № 838-VIII, в строк відбування покарання ОСОБА_9 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 22.07.2014 до 03.12.2014 з розрахунку один день перебування під вартою за два дні позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з дня затримання на виконання вироку.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили не обирати.
Порхуна ОСОБА_26 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Строк відбування покарання рахувати з дня затримання на виконання вироку.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази по даному кримінальному провадженні, які зберігаються в камері схову речових доказів Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області (колишньому Гайсинському РВ УМВС) - одяг належний ОСОБА_11 , а саме джинси та жіночі труси - повернути потерпілій, одяг належний ОСОБА_9 - джинси, футболка та чоловічі труси - повернути обвинуваченому ОСОБА_9 , одяг належний ОСОБА_10 - шорти, сорочку та чоловічі труси - повернути обвинуваченому ОСОБА_10 .
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3