Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
01.02.2022 Справа № 922/289/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка", м. Харків
боржник Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків
До Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" 104357,50 грн заборгованості за договором оренди № А-14 від 01.12.2001.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 156 ГПК України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Зазначене свідчить про обов'язок заявника додати до заяви про видачу судового наказу додавати копію такої заяви а також копії доданих до заяви документів для подальшого їх надсилання на адресу боржника.
Втім, в даному випадку заявником до заяви про видачу судового наказу не додано копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові.
Суд зазначає, що чинним ГПК України не передбачено обов'язку суду виготовляти копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів для надіслання їх боржнику, тоді як у п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. За відсутності долучених до заяви про видачу судового наказу копій заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, суд не має можливості в порядку ч. 2 ст. 156 ГПК України надіслати боржникові ці документи разом з копією судового наказу.
Суд не може самостійно виготовити копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, оскільки, додані заявником до заяви про видачу судового наказу документи не є оригіналами, а є їх засвідченими копіями. Виготовлення судом копій документів з копій та їх засвідчення ГПК України не передбачено. Суд може засвідчити копію письмового доказу або витяг з нього лише за наявності оригіналу письмового доказу при поверненні оригіналів письмових доказів за заявою особи, яка подала суду оригінали (ст. 92 ГПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову заявникові у видачі судового наказу на підставі ст. ст. 150, п. 1 ст. 152 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 147, 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" 104357,50 грн переплати за договором оренди № А-14 від 01.12.2001.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. ст. 255-257, п. п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Суддя О. І. Байбак