31.01.2022м. СумиСправа № 920/1341/21
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Українська вагова компанія»,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Агрокомсервіс»,
про стягнення 108684 грн 06 коп.,
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
10.12.2021 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 108684 грн 06 коп., з яких: 105000 грн 00 коп. боргу за поставлений товар, 1363 грн 56 коп. 3% річних, 2320 грн 50 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2021, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.12.2021 у справі №920/1341/21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
30.12.2021 від позивача до суду надійшла заява від 23.12.2021 про забезпечення позову (вх. №4782).
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Сумської області від 30.12.2021 у справі №920/1341/21 у зв'язку з відпусткою судді Жерьобкіної Є.А., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021, справу призначено до розгляду судді Резніченко О.Ю.
Ухвалою суду від 31.12.2021 (суддя Резніченко О.Ю.) в задоволенні заяви Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Українська вагова компанія» від 23.12.2021 (вх. №4782 від 30.12.2021) про забезпечення позову відмовлено.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що після отримання від відповідача попередньої оплати ним відповідачу був поставлений товар, однак відповідач за товар з позивачем частково не розрахувався, чим порушив вимоги ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 14.12.2021 була направлена відповідачу, однак повернута на адресу суду.
27.01.2022 судом був зроблений Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 28948837.
Отже, ухвала суду направлялась на адресу відповідача, підтверджену даними реєстру, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
14.08.2020 позивачем було виставлено відповідачу рахунок №312 на оплату товару (вантажоприймальної платформи для автомобільних ваг КМК А18У2, артикул SL F8MS, далі за текстом - «Товар») на загальну суму 195000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ - 32500 грн 00 коп., що підтверджується копією рахунку (а.с.12).
26.08.2020 відповідачем відповідно до зазначеного вище рахунку було перераховано позивачу попередню оплату за товар у розмірі 90000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ - 15000 грн 00 коп., відповідно до платіжного доручення №742 від 26.08.2020 (а.с. 15).
26.08.2020 позивач поставив та відвантажив відповідачу товар на загальну суму 195000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ - 32500 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 26.08.2020 № 281 та товарно-транспортною накладною №0827-01 від 27.08.2020, які без зауважень підписані сторонами та скріплені їх печатками (а.с. 13-14).
Крім того, відповідно до складеного між сторонами та підписаного належним чином представниками сторін акту звірки взаєморозрахунків станом на 13.01.2021 заборгованість відповідача за товар складає 105000 грн 00 коп. (а.с. 16).
20.05.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 0519-01 від 19.05.2021 про сплату вартості поставленого товару, яка не отримана відповідачем та повернута позивачу за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.17-21).
Оскільки відповідач кошти за товар не сплатив, чим порушив норми чинного законодавства (підстава позову), то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних збитків (предмет позову).
Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інші правочинів.
Відповідно ст. 202 ЦК України двостороннім правочином є погоджена дія двох осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, сторони фактично вчинили правочин, що підтверджується видатковою накладною від 26.08.2020 № 281 та товарно-транспортною накладною №0827-01 від 27.08.2020. З урахуванням того, що позивач поставив відповідачу товар по зазначеній накладній, то у відповідача виникло зобов'язання сплатити за нього, а у позивача виникло право вимагати оплату у відповідача.
Стосовно вимоги про стягнення суми основного боргу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, оскільки термін виконання сторонами зобов'язання не був встановлений, то позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату коштів. Вимога повернута на адресу позивача (не вручена відповідачу) 05.06.2021, а тому відповідач повинен був сплатити кошти починаючи з 15.06.2021 до 19.11.2021 включно, а отже з 15.06.2021 розпочалось прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 105000 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень не надав, а тому вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок 3% річних та інфляційних збитків (а.с. 22-23).
Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1363 грн. 56 коп. 3% річних та 2320 грн 50 коп., нарахованих за загальний період з 15.06.2021 по 19.11.2021, є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Українська вагова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Агрокомсервіс» про стягнення 108684 грн 06 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Агрокомсервіс» (вул. Білопільський шлях, буд. 7, м. Суми, 40009, код 39305766) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Українська вагова компанія» (вул. Академіка Синельникова, буд. 3, кв. 17, м. Харків, 61108, код 36457567) 105000 грн 00 коп. боргу за поставлений товар, 1363 грн 56 коп. 3% річних, 2320 грн 50 коп. інфляційних збитків, 2270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати позивачу - Приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Українська вагова компанія» - наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 01.02.2022.
Суддя О.Ю. Резніченко