65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3467/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд.4-В, код ЄДРПОУ 30048570, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1)
До відповідача: Селянського (Фермерського) господарства «Ратушенко Микола Іванович» (68654, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, 108-А, код ЄДРПОУ - 22453067,електронна адреса:.ІНФОРМАЦІЯ_2)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Тарасенко Ю.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Колісник Б.О. - на підставі довіреності №3 від 03.05.2021р.;
Від відповідача: Пуга Я.Г.- на підставі ордера серії ВН №1090598 від 08.12.2021р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)»Агрозахист Донбас», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селянського (Фермерського) господарства (далі - СФГ)»Ратушенко Микола Іванович» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 11 029 грн 69 коп., 48% річних у розмірі 42 504 грн 41 коп., пені у розмірі 22 239 грн 20 коп. та штрафу у розмірі 248 183 грн 99 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 14.12.2021р.
Ухвалою суду від 14.12.2021р. відкладено розгляд справи на 06.01.2022р. Ухвалою суду від 06.01.2022р. відкладено розгляд справи на 20.01.2022р. В судовому засіданні 20.01.2022р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 27.01.2022р.
Позивач - ТОВ «Агрозахист Донбас», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 04.01.2022р., додаткових поясненнях, що надійшли до суду 24.01.2022р..
Відповідач - СФГ «Ратушенко Микола Іванович», проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 22.12.2021р., запереченнях, що надійшли до суду 05.01.2022р., додаткових письмових поясненнях, що надійшли до суду 26.01.2022р. Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності та зменшити розмір штрафних санкцій.
Позивач у справі зазначає, що 09.03.2017р. між ТОВ «Агрозахист Донбас», як Постачальником, та СФГ «Ратушенко Микола Іванович», як Покупцем, було укладено Договір поставки №30-ІЗ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість (ціну), визначену Договором. Товаром за цим Договором є виключно оригінальна продукція виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними, що є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.1 Договору).
Згідно п.2.2 Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (засоби захисту рослин (ЗЗР), насіння, міндобрива, мікродобрива). Для товару (ЗЗР, насіння та мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент в доларах США або Євро.
Відповідно до п.3.1 Договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного Договору.
Умови поставки, приймання та використання продукції обумовлені сторонами у розділі 6 Договору. Так, згідно п.6.1 Договору поставка продукції здійснюється на умовах, визначених у додатках до цього Договору. Відповідно до п.6.3 Договору товар вважається переданим Постачальником і прийняти Покупцем по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства- виробника.
Позивач зазначив, що на виконання умов Договору сторонами було укладено додаток №1 до Договору щодо поставки товару на загальну суму 1 214 215 грн 88 коп. (з ПДВ), із оплатою товар у наступному порядку: 20% в сумі 242 843 грн 18 коп. у строк до 13.03.2017р.; 80% в сумі 971 372 грн 70 коп. в строк до 01.10.2017р. На виконання зазначеного додатку позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 1 382 186 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №863 від 10.03.2017р., №1302 від 22.03.2017р.,№1686 від 28.03.2017р., №1932 від 31.03.2017р., №2425 від 06.04.2017р., №3127 від 14.04.2017р., №5024 від 17.05.2017р. ). 06 квітня 2017р. відбулося повернення товару на суму 254 083 грн 74 коп., що підтверджується накладною про повернення товару №1 від 06.04.2017р.
18 травня 2017р. сторонами було укладено додаток №2 до Договору щодо поставки товару на суму 10 637 грн 05 коп. (з ПДВ) та оплати вартості товару у розмірі 100% до 01.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №5048 від 18.05.2017р.
18 травня 2017р. сторонами укладено додаток №3 до Договору щодо поставки товару на суму 61 142 грн 15 коп. (з ПДВ) та оплати товару у наступному порядку: 20% вартості у сумі 12 228 грн 43 коп. в строк до 07.06.2017р., 80% вартості у сумі 48 913 грн 72 коп. у строк до 01.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №5123 від 19.05.2017р.
13 липня 2017р. сторонами укладено додаток №4 до Договору щодо поставки товару на суму 792 591 грн 60 коп. та оплати його у наступному порядку: 50% у сумі 396 295 грн 80 коп. у строк до 19.07.2017р., 50% у сумі 396 295 грн 80 коп. у строк до 17.08.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №7719 від 03.08.2017р.
17 серпня 2017р. сторонами укладено додаток №5 до Договору щодо поставки товару на суму 18 034 грн 49 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 07.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №8131 від 17.08.2017р.
29 серпня 2017р. сторонами укладено додаток №6 до Договору щодо поставки товару на суму 27 714 грн 40 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 07.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №8340 від 29.08.2017р.
30 серпня 2017р. сторонами укладено додаток №7 до Договору щодо поставки товару на суму 18 096 грн 70 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 08.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №8475 від 01.09.2017р.
15 вересня 2017р. сторонами укладено додаток №8 до Договору щодо поставки товару на суму 61 339 грн 50 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 21.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №8930 від 15.09.2017р.
03 жовтня 2017р. сторони уклали додаток №9 до Договору щодо поставки товару на суму 26 740 грн 31 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 16.10.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №9339 від 03.10.2017р.
26 жовтня 2017р. сторони уклали додаток №10 до Договору щодо поставки товару на суму 89 191 грн 36 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 30.10.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №9669 від 27.10.2017р.
Однак, як зазначає позивач, СФГ «Ратушенко Микола Іванович» отриманий товар було оплачено з порушенням строків, визначених у Договорі, у зв'язку із чим, посилаючись на положення ст.ст.530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.216,217, вважає, що наявні підстави для застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов'язання.
Позивач також звернув увагу на те, що відповідно до п.3.6 Договору Покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі «призначення платежу») повинен зазначити згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних Постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі, за ту, що поставлена в минулі періоди.
В порушення зазначеної умови Договору СФГ «Ратушенко Микола Іванович» у призначенні платежу в платіжних дорученнях не було вказано додатки, згідно яких проведено оплати, у зв'язку із чим платежі було віднесено на погашення заборгованості у хронологічному порядку необхідності їх оплати в терміни, що визначені у кожному із додатків до Договору.
Позивач зазначає, що відповідно до п.7.1.1 Договору Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.
Враховуючи зазначені умови Договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виходячи з кількості днів прострочення по кожному додатку до Договору. Загальний розмір пені склав 22 239 грн 20 коп.
Відповідно до п.7.8 Договору в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком, більш ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.
За умовами п.7.7 Договору у разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань, передбачених розділом 3 даного Договору, Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої заборгованості.
При цьому, згідно п.7.9 Договору стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо їх стягнення, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3-х років.
Таким чином, позивач нарахував відповідачу 48% річних у розмірі 42 504 грн 41 коп. та інфляційні втрати, розмір яких становить 11 029 грн 69 коп., а також штраф у розмірі 248 183 грн 99 коп.
Позивач також вважає, що виходячи з положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., та яким розділ Прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено п.12 наступного змісту: «»Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Таким чином, строк позовної давності (ст.ст.258,258 Цивільного кодексу України) в силу п.12 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
Дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-2019, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020р. на усій території України встановлено карантин, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №981 від 22.09.2021р. продовжено до 31.12.2021р.
Таким чином, позивач вважає, що строки позовної давності продовжено до завершення строку дії карантину.
Також позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення судом розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, адже, відповідачем не наведено обґрунтованих обставин та не подано доказів на підтвердження відсутності у нього вини у простроченні оплати, не наведено підстав та не надано доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним строків оплати, не надано доказів відсутності коштів на рахунках у банківських установах, відсутність майна, за рахунок якого можливо було б виконати грошові зобов'язання перед позивачем, доказів наявності заборгованості контрагентів.
Позивач зазначив, що ТОВ «Агрозахист Донбас» також є суб'єктом господарювання і при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки суд має брати до уваги також і майновий стан стягувача. Поставлені відповідачу засоби захисту рослин були придбані позивачем у виробників та офіційних дистриб'юторів з покладенням на ТОВ «Агрозахист Донбас» відповідних договірних зобов'язань щодо строків оплати, сплати штрафних санкцій за прострочення оплати. Так, за результатами 2020р. діяльність позивача є збитковою, що підтверджується звітом про фінансові результати, і це сталося, на думку позивача, у тому числі у зв'язку із несвоєчасною оплатою покупцями вартості отриманого товару.
Позивач зазначає, що укладаючи Договір поставки №30-ІЗ Покупець погодився з його умовами, у тому числі зі строками оплати та відповідальністю з їх порушення.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем неправильно виконаний розрахунок заборгованості і тому заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій не відповідає дійсності.
Зокрема, п.3.6 Договору передбачено, що Покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі «призначення платежу») повинен зазначити згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних Постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі, за ту, що поставлена в минулі періоди.
ТОВ «Агрозахист Донбас», на думку відповідача, проводило зарахування оплати на свій розсуд, без врахування додатків до Договору.
Також відповідач просить суд при винесенні рішення врахувати, що СФГ «Ратушенко Микола Іванович» протягом багатьох років здійснює господарську діяльність щодо вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, виробляє товарну сільськогосподарську продукцію, здійснює її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку. Діяльність СФГ носить сезонний характер і результати цієї діяльності у вигляді отриманого прибутку залежать безпосередньо від погодних умов. Зокрема, в 2020 році господарство постраждало від засухи, внаслідок чого у 2021 році було змушене спрямовувати отримані доходи на виконання раніше взятих на себе зобов'язань перед кредиторами. Окрім того, належне виконання зобов'язань господарства перед контрагентами залежить від строків збору врожаю, його реалізації та своєчасно отриманої оплати від покупців сільськогосподарської продукції.
СФГ «Ратушенко Микола Іванович» оплати за отриманий від ТОВ «Агрозахист Донбас» товар здійснювало за можливості після оплати обов'язкових платежів та із незначним перевищенням строку оплати, визначеного додатком.
Як зазначає відповідач, господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунків з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Посилаючись на положення ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність наданих позивачем доказів документального підтвердження будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, повну оплату відповідачем вартості отриманого товару, СФГ «Ратушенко Микола Іванович» просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, а саме: зменшити розмір штрафу, визначений п.7.8 Договору з 20% до 1%, а розмір відсотків річних, визначений п.7.7 Договору з 48% до 3% річних.
Крім того, відповідач просить суд врахувати, що 08.11.2021р. вночі, на території складу господарства за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с.Першотравневе, вул.Вишнева, 1-А, невстановленими особами були вчинені злочинні дії шляхом підпалу сільськогосподарської техніки, яку було знищено, чим заподіяно майнову шкоду господарству в особливо великих розмірах. За фактом підпалу відкрито кримінальне провадження.
Також відповідач просить суд застосувати строки позовної давності та зазначає, що п.12 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України не містить посилання на продовження строку, передбаченого ст.259 Цивільного кодексу України, а тому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові згідно ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що 09.03.2017р. між ТОВ «Агрозахист Донбас» (Постачальник) та СФГ «Ратушенко Микола Іванович» (Покупець) було укладено Договір поставки №30-ІЗ, відповідно до умов п.1.1 якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість (ціну), визначену Договором.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини щодо поставки товару.
Товаром за цим Договором є виключно оригінальна продукція виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними, що є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.1 Договору).
Згідно п.2.2 Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (засоби захисту рослин (ЗЗР), насіння, міндобрива, мікродобрива). Для товару (ЗЗР, насіння та мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент в доларах США або Євро.
Умови оплати визначені у розділі 3 Договору. Так, згідно п.3.1 Договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного Договору.
Відповідно до п.6.3 Договору товар вважається переданим Постачальником і прийняти Покупцем по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства- виробника.
За матеріалами справи, сторони за Договором уклали 10 додатків до Договору поставки №30-ІЗ, у яких визначали асортимент товару, що поставляється, його кількість, ціну за одиницю товару в гривнях та в еквіваленті в дол.США,, вартість партії товару, що поставляється в гривнях та в еквіваленті в дол.США, а також порядок оплати товару.
Так, сторонами було укладено додаток №1 до Договору щодо поставки товару на загальну суму 1 214 215 грн 88 коп. (з ПДВ), із оплатою товар у наступному порядку: 20% в сумі 242 843 грн 18 коп. у строк до 13.03.20217р, 80% в сумі 971 372 грн 70 коп. в строк до 01.10.2017р. На виконання зазначеного додатку позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 1 382 186 грн (З ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №863 від 10.03.2017р., №1302 від 22.03.2017р.,№1686 від 28.03.2017р., №1932 від 31.03.2017р., №2425 від 06.04.2017р., №3127 від 14.04.2017р., №5024 від 17.05.2017р. ). 06 квітня 2017р. відбулося повернення товару на суму 254 083 грн 74 коп., що підтверджується накладною про повернення товару №1 від 06.04.2017р.
18 травня 2017р. сторонами було укладено додаток №2 до Договору щодо поставки товару на суму 10 637 грн 05 коп. (з ПДВ) та оплати вартості товару у розмірі 100% до 01.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №5048 від 18.05.2017р.
18 травня 2017р. сторонами укладено додаток №3 до Договору щодо поставки товару на суму 61 142 грн 15 коп.(з ПДВ) та оплати товару у наступному порядку: 20% вартості у сумі 12 228 грн 43 коп. в строк до 07.06.2017р., 80% вартості у сумі 48 913 грн 72 коп. у строк до 01.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №5123 від 19.05.2017р.
13 липня 2017р. сторонами укладено додаток №4 до Договору щодо поставки товару на суму 792 591 грн 60 коп. та оплати його у наступному порядку: 50% у сумі 396 295 грн 80 коп. у строк до 19.07.2017р., 50% у сумі 396 295 грн 80 коп. у строк до 17.08.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №7719 від 03.08.2017р.
17 серпня 2017р. сторонами укладено додаток №5 до Договору щодо поставки товару на суму 18 034 грн 49 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 07.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №8131 від 17.08.2017р.
29 серпня 2017р. сторонами укладено додаток №6 до Договору щодо поставки товару на суму 27 714 грн 40 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 07.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №8340 від 29.08.2017р.
30 серпня 2017р. сторонами укладено додаток №7 до Договору щодо поставки товару на суму 18 096 грн 70 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 08.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №8475 від 01.09.2017р.
15 вересня 2017р. сторонами укладено додаток №8 до Договору щодо поставки товару на суму 61 339 грн 50 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 21.09.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №8930 від 15.09.2017р.
03 жовтня 2017р. сторони уклали додаток №9 до Договору щодо поставки товару на суму 26 740 грн 31 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 16.10.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №9339 від 03.10.2017р.
26 жовтня 2017р. сторони уклали додаток №10 до Договору щодо поставки товару на суму 89 191 грн 36 коп. (з ПДВ) та оплати його у розмірі 100% у строк до 30.10.2017р. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №9669 від 27.10.2017р.
Відповідач факт отримання від ТОВ «Агрозахист Донбас» товару не заперечує. Але, оплату за отриманий товар СФГ «Ратушенко Микола Іванович» здійснювало з порушенням строків, визначених у додатках до Договору. Зокрема, 121 421 грн 60 коп. оплачено 14.03.2017р., 121 421 грн 60 коп. оплачено 21.03.2017р., 396 295 грн 80 коп. оплачено 28.07.2017р., 200 000 грн оплачено 08.09.2017р., 396 295 грн 80 коп. оплачено 08.09.2017р., 61 339 грн 50 коп. оплачено 18.09.2017р., 69 410 грн 01 коп. оплачено 13.10.2017р., 129 316 грн 38 коп. оплачено 26.10.2017р., 600 000 грн оплачено 26.10.2017р., 26 740 грн 31 коп. оплачено 31.10.2017р., 89 191 грн 36 коп. оплачено 31.10.2017р., 19 157 грн 46 коп. оплачено 30.11.2017р.
У п.3.6 Договору передбачено, що Покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі «призначення платежу») повинен зазначити згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних Постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі, за ту, що поставлена в минулі періоди.
Враховуючи зазначені положення Договору Постачальник правомірно здійснював зарахування оплати за поставлений товар на власний розсуд, у хронологічному порядку необхідності їх оплати в терміни, що визначені у кожному із додатків до Договору, адже Покупцем - СФГ «Ратушенко Микола Іванович у призначенні платежу в платіжних дорученнях не було вказано додатки, згідно яких проведено оплати.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.7.1.1 Договору Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.
Судом перевірено наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок суми пені та встановлено, що він є вірним, у зв'язку із чим вимога позивача про стягнення пені у розмірі 22 239 грн 20 коп. підлягає задоволенню.
Відповідно до п.7.8 Договору в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком, більш ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.
Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що він є вірним, у зв'язку із чим задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 248 183 грн 99 коп.
За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.7.7 Договору поставки №30-ІЗ від 09.03.2017р. у разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань, передбачених розділом 3 даного Договору, Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 48% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованих 48% річних, судом встановлено, що він є вірним, у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягає 42 504 грн 41 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що він є вірним, та розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню становить 11 029 грн 69 коп.
При цьому, судом враховано, що згідно п.7.9 Договору стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо їх стягнення, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3-х років.
Виходячи з положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., та яким розділ Прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено п.12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Таким чином, строк позовної давності (ст.ст.258,258 Цивільного кодексу України) в силу п.12 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
Дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-2019, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020р. на усій території України встановлено карантин, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №981 від 22.09.2021р. продовжено до 31.12.2021р.
Посилання відповідача у справі щодо відсутності у переліку статей у п.12 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України ст.259 Цивільного кодексу України як на підставу незастосування положень цього пункту для спірних правовідносин, суд вважає безпідставним, адже, положення ст.257 (загальна позовна давність) та ст.258 (спеціальна позовна давність) Цивільного кодексу України включені до п.12 з метою визначення видів строку позовної давності незалежно від їх тривалості, і застосування сторонами у Договорі ст.259 Цивільного кодексу України жодним чином не свідчить про те, що продовження сторонами за домовленістю строку позовної давності перешкоджає продовженню такого строку на період дії карантину.
Таким чином, строк позовної давності щодо вимог ТОВ «Агрозахист Донбас» не сплинув.
Щодо клопотання СФГ «Ратушенко Микола Іванович» про зменшення розміру штрафу, визначеного п.7.8 Договору з 20% до 1%, а розміру відсотків річних, визначеного п.7.7 Договору з 48% до 3% річних, суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно, згідно з положеннями ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Передбачене ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України право суду на зменшення неустойки може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Слід зауважити, що за своєю правовою природою штрафні санкції виконують саме стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов'язання.
Неустойка має подвійну правову природу та є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018р. у справі №913/89/18, від 13.01.2020р. у справі №902/855/18, від 14.01.2020р. у справі №911/873/19, від 10.02.2020р. у справі №910/1175/19.
Проте, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст.76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу та відсотків наслідкам порушення.
Як унормовано ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 названого Кодексу і ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, укладаючи Договір, відповідач усвідомлював обсяг зобов'язань, які виникають на його підставі, зокрема і щодо вартості товару та строків оплати, розміру штрафних санкцій та мав докласти зусиль для їх належного виконання, в іншому випадку - нести відповідальність за невиконання
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На думку суду, відповідачем не наведено винятковості обставин, що унеможливили своєчасне виконання умов Договору, відсутність коштів для своєчасної оплати тощо. Посилання відповідача на знищення сільськогосподарської техніки належним чином також не підтверджене, адже відсутній акт про пожежу, не надані належні та допустимі докази на підтвердження вартості техніки, що була знищена.
Таким чином, враховуючи все викладене вище, на думку суду, відсутні підстави для зменшення нарахованих відповідачу штрафу та відсотків річних.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» до Селянського (Фермерського) господарства «Ратушенко Микола Іванович» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 11 029 грн 69 коп., 48% річних у розмірі 42 504 грн 41 коп., пені у розмірі 22 239 грн 20 коп. та штрафу у розмірі 248 183 грн 99 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства «Ратушенко Микола Іванович» (68654, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, 108-А, код ЄДРПОУ - 22453067,електронна адреса: iana.ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд.4-В, код ЄДРПОУ 30048570, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3) інфляційні втрати у розмірі 11 029 грн 69 коп., 48% річних у розмірі 42 504 грн 41 коп., пеню у розмірі 22 239 грн 20 коп., штраф у розмірі 248 183 грн 99 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 859 грн 36 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 01 лютого 2022 р.
Суддя Н.В. Рога