65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3792/21
За позовом: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд.1-Б, код ЄДРПОУ - 34674102, електронна адреса: office@teplo.od.ua)
До відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд.18, код ЄДРПОУ - 24968798, електронна адреса: pvb-odessa@ukr.net)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Тарасенко Ю.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Зубачова Ю.В. - в порядку самопредставництва;
Від відповідача: Гусєв О.О. - на підставі довіреності від 04.01.2022р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство (далі - КП) «Теплопостачання міста Одеси», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України (далі - ДП МОУ) «Південьвійськбуд» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 300 000 грн 36 коп.
Ухвалою суду від 15.12.2021р. позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» залишено без руху.
20 грудня 2021р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3792/21, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 11.01.2022р.
Протокольною ухвалою суду від 11.01.2022р. відкладено судове засідання на 27.01.2022р.
27 січня 2022р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання ДП МОУ «Південьвійськбуд» про розстрочку виконання рішення суду у справі №916/3792/21 згідно графіка: до 28.02.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.03.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 30.04.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.05.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 30.06.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.07.2022р. - 42 697 грн 31 коп.
Представник позивача в судовому засіданні просить закрити провадження у справі №916/3792/21 в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 43 816 грн 75 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору. Підтримує позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 256 183 грн 25 коп. Не заперечує проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти закриття провадження у справі №916/3792/21 в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 43 816 грн 75 коп. Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 256 183 грн 25 коп. визнає в повному обсязі, просить розстрочити виконання рішення згідно графіка, викладеного в клопотанні, що надійшло до суду 27.01.2022р.
Позивач у справі зазначає, що 01.11.2020р. між КП «Теплопостачання міста Одеси» (Теплопостачальна організація) та ДП МОУ «Південьвійськбуд» (Споживач) укладено Договір №3310 на постачання теплової енергії на опалення гуртожитку за адресою вул. Старицького, 10. Строк дії Договору з 01.11.2020 р. по 31.12.2021 р.
Позивач зазначає, що відповідно до п.23 Правил користування тепловою енергією та п.5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1) облік споживання теплової енергії на опалення визначається за показаннями прилад обліку.
Згідно п.п. 6.2, 6.3. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 3.2.1. Договору передбачений обов'язок Споживача виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.
Позивач зазначає, що на виконання Договору КП «Теплопостачання міста Одеси» відпускало теплову енергію відповідачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п.3.2.1., 6.2., 6.3. Договору, ДП МОУ «Південьвійськбуд» за спожиту у період з листопада 2020р. по квітень 2021р. теплову енергію не розрахувалось, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 300 000 грн 36 коп.
Після відкриття провадження у справі №916/3792/21 відповідачем частково сплачено заборгованість за Договором на суму 43 816 грн 75 коп., у зв'язку з чим позивач просить закрити провадження у справі №916/3792/21 в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 43 816 грн 75 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Невиконання взятих на себе обов'язків за Договором з боку відповідача позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 256 183 грн 61 коп.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України.
Відповідач, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав. На підтвердження часткової оплати за Договором ДП МОУ «Південьвійськбуд» надано до матеріалів справи платіжні доручення на загальну суму 43 816 грн 75 коп., а саме: №4122 від 30.12.2021р на суму 10 000 грн; №4125 від 04.01.2022р. на суму 8 816 грн 75 коп.; №4231 від 25.01.2022р. на суму 6 196 грн 73 коп.; №4197 від 20.01.2022р. на суму 10 000 грн; №4212 від 21.01.2022р. на суму 8 803 грн 27 коп.
Таким чином, у зв'язку з оплатою частини боргу, відповідач вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 43 816 грн 75 коп.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 256 183 грн 61 коп. відповідач визнає в повному обсязі.
Відповідно до клопотання, що надійшло до суду 27.01.2022р., відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у справі №916/3792/21 згідно графіка: до 28.02.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.03.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 30.04.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.05.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 30.06.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.07.2022р. - 42 697 грн 31 коп. В якості обґрунтування про надання розстрочки відповідач посилається на складне фінансово-економічне становище, спричинене рядом об'єктивних причин.
Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд встановив, що 01.11.2020р. між КП «Теплопостачання міста Одеси» (Теплопостачальна організація) та ДП МОУ «Південьвійськбуд» (Споживач) укладено Договір №3310 на постачання теплової енергії, відповідно до п.1 якого за цим Договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.
Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду
Згідно ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.10.1. Договору цей Договір набуває чинності з 01.11.2020р. та діє до 31.12.2021р.
Відповідно до п.2.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 16.03.2021р. теплова енергія постачається Споживачу на опалення гуртожитку опалювальною площею 4 154 м. кв. за адресою: м. Одеса, вул. Старицького, буд.10, згідно теплового навантаження об'єкту - 0,2693 Гкал/год.
Відповідно до п.5.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 16.03.2021р. облік споживання теплової енергії на опалення визначається за показниками приладу обліку «Ultraheat UH50», заводський номер 68698547, одиниця виміру - Гдж., коефіцієнт перерахунку в Гкал - 1/4,1868.
Пунктом 5.3 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 16.03.2021р. визначено, що звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії Споживач надає Теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця.
Згідно п.6.1 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу для потреб населення встановленому з 18.03.2020р. Постановою НКРЕКП за №633 від 17.03.2020р. у розмірі 1474,692 грн за 1 Гкал. Нові тарифи не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосуванням нових тарифів проводяться з дати встановлення, зазначеної в відповідній постанові про встановлення тарифу.
Відповідно до п.6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3. Договору встановлено, що кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 25 число місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до абз.1 ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно абз.5 вказаної статті тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини четвертої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб'єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб'єкта господарювання встановлених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів тарифи на транспортування та постачання теплової енергії визначаються на рівні середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Згідно п.1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014р. №715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до Постанови НКРЕКП №91 від 14.01.2020р. із врахуванням змін, внесених Постановами НКРЕКП №633 від 17.03.2020р. та №2258 від 30.11.2020р. відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання» та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 червня 2019 року № 1174, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановляє встановити КП «Теплопостачання міста Одеси» тариф на теплову енергію для потреб населення у розмірі 1 813 грн 944 коп. (в т.ч. ПДВ). Ця постанова набирає чинності з 01.12.2020р., але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Як вбачається з наданих до матеріалів справи звітів про фактичне щомісячне споживання відповідачем у листопаді 2020р. спожито 10,353047 Гкал, у грудні 2020р. - 101,167579 Гкал, у січні 2021р. - 64,822621 Гкал, у лютому 2021р. - 61,856584 Гкал, у березні 2021р. - 53,633157 Гкал, у квітні 2021р. - 9,201680 Гкал, у період з червня по вересень 2021р. - 0,000 Гкал.
Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що ДУ МОУ «Південьвійськбуд» не в повному обсязі сплачено вартість спожитої теплової енергії у визначені Договором строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 300 000 грн 36 коп.
Відповідно до матеріалів справи відповідачем сплачено заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 43 816 грн 75 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, а саме: №4122 від 30.12.2021р на суму 10 000 грн; №4125 від 04.01.2022р. на суму 8 816 грн 75 коп.; №4231 від 25.01.2022р. на суму 6 196 грн 73 коп.; №4197 від 20.01.2022р. на суму 10 000 грн; №4212 від 21.01.2022р. на суму 8 803 грн 27 коп.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 43 816 грн 75 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Отже, за ДП МОУ «Південьвійськбуд» рахується заборгованість за Договором у розмірі 256 183 грн 61 коп.
Відповідач визнає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором у розмірі 256 183 грн 61 коп.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач не ухиляється від своїх договірних зобов'язань та частково здійснює оплату заборгованості, приймаючи до уваги складну економічну ситуацію, яка склалась внаслідок встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів на території України, та згоду позивача на розстрочення виконання рішення у даній справі, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду за графіком: до 28.02.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.03.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 30.04.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.05.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 30.06.2022р. - 42 697 грн 26 коп., до 31.07.2022р. - 42 697 грн 31 коп.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, враховуючи закриття провадження у справі в частині позовних вимог, наявні постави для повернення КП «Теплопостачання міста Одеси» судового збору у розмірі 657 грн 26 коп.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі №916/3792/21 в частині позовних вимог Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» про стягнення заборгованості у розмірі 43 816 грн 75 коп.
2. Позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 256 183 грн 61 коп. - задовольнити.
3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд.18, код ЄДРПОУ - 24968798) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд.1-Б, код ЄДРПОУ - 34674102, електронна адреса: office@teplo.od.ua) заборгованість у розмірі 256 183 грн 61 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842 грн 75 коп.
4. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) повернути Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд.1-Б, код ЄДРПОУ - 34674102, електронна адреса: office@teplo.od.ua) з державного бюджету судовий збір у розмірі 657 грн 26 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №416 від 10.11.2021р.
5. Клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» про розстрочку виконання рішення суду у справі №916/3792/21 - задовольнити.
6. Розстрочити виконання судового рішення у справі №916/3792/21 наступним чином:
до 28.02.2022р. - 42 697 грн 26 коп.,
до 31.03.2022р. - 42 697 грн 26 коп.,
до 30.04.2022р. - 42 697 грн 26 коп.,
до 31.05.2022р. - 42 697 грн 26 коп.,
до 30.06.2022р. - 42 697 грн 26 коп.,
до 31.07.2022р. - 42 697 грн 31 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 01 лютого 2022 р.
Суддя Н.В. Рога