65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"31" січня 2022 р.м. Одеса № 916/82/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
розглядаючи зареєстровану 13.01.2022 р. за вх. № 94/22
позовну заяву Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. 31 Березня, буд. 69)
до відповідача: Южненської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, просп. Григорівського десанту, буд. 18)
про визнання права власності на нерухоме майно (гаражі),
встановив:
Громадська організація "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Южненської міської ради Одеського району Одеської області, в якій просить визнати право власності на побудовані гаражі на земельній ділянці в районі АЗС "SHELL" м. Южне Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2022 р. позовну заяву Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" залишено без руху; запропоновано позивачу у строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху: надати документи на підтвердження балансової вартості спірного нерухомого майна - гаражів, побудованих на земельній ділянці в районі АЗС "SHELL" м. Южне Одеської області; сплатити судовий збір за ставкою 1,5 відсотка балансової вартості спірного нерухомого майна - гаражів, побудованих на земельній ділянці в районі АЗС "SHELL" м. Южне Одеської області, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA938999980313141206083015758; Код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати докази сплати; роз'яснено позивачу, що у випадку ненадання вищезазначених доказів у встановлений судом строк, відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
21.01.2022 р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" про усунення недоліків (зареєстрована за вх. № 1748/22), в якій просить звільнити громадську організацію від сплати судового збору та прийняти позовну заяву до розгляду.
Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для звільнення від сплати судового збору, Громадська організація "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" посилається, зокрема на те, що: предметом справи № 916/82/22 є захист прав на земельну ділянку, збудовані гаражі та провадження статутної діяльності, тобто захист соціальних (майнових і немайнових прав), та національний суд може звільнити громадську організацію від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір»; громадська організація не проводить статутну діяльність (через відсутність прав на земельну ділянку та збудовані на ній гаражі), не виконує мету свого створення щодо захисту прав і свобод, задоволення суспільних (економічних, соціальних) та інших прав своїх членів; до позовної заяви надавались докази скрутного матеріального становища громадської організації, останній встановлена ознака неприбутковості; позивач не має можливості самостійно встановити та надати суду документи на підтвердження балансової вартості спірного майна.
Розглянувши матеріали позовної заяви, заяву (зареєстрована 21.01.2022 р. за вх. № 1748/22) Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК", суд дійшов наступних висновків.
Дійсно, відповідно до положень частини 2 статті 6 Закону України “Про судовий збір” у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Суд зазначає, що позивачу було запропоновано сплатити судовий збір виходячи з балансової вартості спірного майна.
Так, балансова вартість майна визначається на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинними документами, на підставі яких в даному випадку визначається вартість спірного майна - гаражів, у разі його придбання є вартість за договором купівлі-продажу, або у разі його створення - вартість матеріалів та робіт і послуг.
Позивач в позовній заяві зазначає, що спірні гаражі були побудовані Громадською організацією "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК", отже, у позивача наявні первинні документи, на підставі яких необхідно встановити балансову вартість майна, що спростовує твердження позивача щодо неможливості встановлення такої вартості.
Щодо твердження Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" про проведення оцінки майна виключно за рішенням суду суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (стаття 5 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”).
Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін (стаття 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”).
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (частина 1 статті 10 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”).
Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки (частини 1-2 статті 10 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”).
Отже, позивач не позбавлений права укласти договір з суб'єктом оціночної діяльності для визначення вартості спірного майна.
Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами частини 1 статті 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, звертаючись до суду з позовом саме на позивача покладається першочерговий обов'язок з визначення ціни позову відповідно до наявних у нього доказів. Але, на підтвердження вартості спірного майна - гаражів позивачем не надано жодного доказу, бухгалтерської документації (первинних бухгалтерських документів), оцінки вартості майна, експертного висновку, виготовленого на замовлення позивача, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити попередню вартість спірних гаражів для визначення ціни позову.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним і наведені скаржником у заяві про усунення недоліків підстави для звільнення від сплати судового збору не кореспондується із зазначеним вище переліком підстав, визначених у частині першій статі 8 Закону України "Про судовий збір".
В свою чергу, наявність таких умов скаржник не навів, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Разом з тим, посилання скаржника на докази скрутного майнового стану, а саме: детальна інформація про юридичну особу, рішення ДПС №1815104600026 від 28.08.2018 р. про присвоєння Громадській організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ознаки неприбутковості, копії фінансової звітності за 2020 рік, та відсутність у зв'язку з цим фінансової можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви, не є підставою для звільнення від сплати судового збору, визначеного у пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 18.01.2022 р.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
ЄСПЛ у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі “Пелевін проти України” (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява № 24402/02, § 27)).
При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі “Креуз проти Польщі” (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).
Ураховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Таким чином, з урахуванням викладеного, протягом встановленого судом строку позивач не усунув недоліки поданої ним позовної заяви в повному обсязі.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи несплату судового збору, суд дійшов висновку, що Громадською організацією "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" не виконано вимоги ухвали суду від 18.01.2022 р. ро залишення позову без руху.
У відповідності до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Громадській організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" та доданих до неї документів на підставі частини 4 статті 174 ГПК України, що жодним чином не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду з окремими позовними заявами.
Керуючись ст.ст.174,234,235 ГПК України, суд постановив:
Повернути позовну заяву Громадській організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" (зареєстрована 13.01.2022 р. за вх. № 94/22) з доданими до неї документами заявнику.
Роз'яснити Громадській організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК", що у відповідності до приписів частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Додаток: позовна заява на 3 (трьох) аркушах з додатками на 18 (вісімнадцяти) аркушах та конверт.
Суддя С.Ф. Гут