ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.01.2022Справа №910/7412/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
доАкціонерного товариства "Українська залізниця"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Вест Логістік Україна", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг"
про стягнення збитків у розмірі 249 120,00 грн.
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:Серьогіна С.В.;
від третьої особи-1:не з'явився;
від третьої особи-2:не з'явився;
від третьої особи-3:не з'явився.
На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/7412/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Вест Логістік Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг", про стягнення збитків у розмірі 249 120,00 грн.
Ухвалою Господарського суду від 18.01.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 249 120,00 грн. залишено без розгляду.
Водночас, під час розгляду даної справи судом було встановлено наявність недоліків в роботі Акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині забезпечення захисту інтересів підприємства щодо відшкодування збитків за ремонт вагонів, а також щодо неналежного обміну інформації та документами між структурними підрозділами підприємства, що може сприяти збільшенню витрат підприємства.
В межах даної справи заявлено вимоги про відшкодування збитків за пошкодження вагонів, а саме: незабезпечення схоронності авторежимів та стоянкових гальм на вагонах позивача. При чому позивач вказує, що таке пошкодження/зникнення майна сталося з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця", а тому просить відшкодувати вартість майна та послуг по його заміні з останнього.
Судом при розгляді справи було встановлено, що вагони ремонтувалися вагоноремонтними заводами Акціонерного товариства "Українська залізниця", проте позивач на підтвердження доводів про факт понесення збитків та їх розмір надав, зокрема, Договір №49-у від 27.06.2019 та акти виконаних робіт з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" щодо надання послуг з організації ремонту залізничних вагонів замовника розобладнаних запасними частинами/деталями/вузлами внаслідок розкрадання та вчинення протиправних дій третіми особами.
Для прикладу, вартість гальма за таким договором складає 8 200,00 грн. (стоянкове гальмо), 8 200,00 грн. (авторежим), а послуга з організації виконання ремонту вагону 22 300,00 грн.
На запитання суду що включає в себе така послуга, адже фізично ремонт здійснювався підприємствами Акціонерного товариства "Українська залізниця", представник позивача пояснила, що в т.ч. це здійснення телефонних дзвінків на такі підприємства для контролю стану ремонту.
Така позиція викликала у суду сумніви щодо добросовісності Акціонерного товариства "Українська залізниця" та з метою визначення реальної вартості збитків (а саме: ринкової ціни майна та його ремонту) було витребувано від вагоноремонтних підприємств Акціонерного товариства "Українська залізниця" відомості з підтверджуючими документами щодо ремонту вагонів №№ 56138159, 56171044, 56098858, 60656220, 67399964, 56661614 у вересні-грудні 2020 року.
Судом встановлено, що між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та позивачем укладені прямі договори про здійснення деповського ремонту вагонів (№ПР/В-19761/НЮдч від 19.12.2019, №ПР/В-1961/НЮдч від 23.01.2019, №ПР/В-19762/НЮдч від 19.12.2019).
Таким чином, очевидним є те, що використання у ланцюжку організації ремонту посередників здійснено з метою завищення суми витрат на ремонт вагонів, а саме покладення на Акціонерне товариство "Українська залізниця" вартості планового ремонту (який повинен нести власник вагону) в якості, нібито, відшкодування вартості вкраденого/втраченого гальма чи авторежиму.
З матеріалів справи вбачається, що вагони №67399964, №60656220, які ремонтувалися Регіональною філією "Донецька залізниця" на підставі Договору підряду від 22.01.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" (а не Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг"), що свідчить про існування як мінімум договору субпідряду між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія", а відтак у процесі ремонту вагону задіяні як мінімум 2 посередника.
При цьому, предметом вказаного договору є плановий ремонт, а не ремонт внаслідок розобладнаних запасними частинами/деталями/вузлами внаслідок розкрадання та вчинення протиправних дій третіми особами.
Зокрема, при надходженні вагону №67399964 для ремонту на станцію Слов'янськ Регіональною філією "Донецька залізниця" було складено акт від 21.09.2020, в якому зазначено про відсутність "ручного гальма (в зборі)" та зазначено, що має місце давнішнє (старе) розобладнання, а не недавнього походження.
З дефектної відомості по вагону №67399964 вбачається, що проведені такі роботи: слюсарні і зварювальні роботи (6 годин), роботи по буксам і підшипникам (12 години), роботи по автозчепному пристрою (9 годин), роботи по металевій частині та рамі вагону (3 годин), зварювальні роботи (2 години), ремонт пристрою автогальма (1 година), інші роботи по гальмам (4 години).
Загальна вартість наданих послуг по вагону №67399964 становить 42 878,98 грн. + ПДВ, з яких: 1 383,93 грн. + ПДВ за маневрові роботи (Акт виконаних робіт №37 від 30.11.2020), 34 523,05 грн. + ПДВ за ремонт (Акт виконаних робіт №37 від 30.11.2020) та 6 972,00 грн. + ПДВ вартість авторежиму (Акт прийняття-передачі №1) .
З дефектної відомості по вагону №60656220 вбачається, що проведені такі роботи: слюсарні, зварювальні та газорізальні роботи ходової частини (6 годин), роботи по буксам і підшипникам (22 години), роботи по автозчепному пристрою (6 годин), роботи по металевій частині та рамі вагону (5 годин), зварювальні роботи (2 години), ремонт пристрою автогальма (1 година), інші роботи гальмівного обладнання (4 години).
Загальна вартість наданих послуг по вагону №60656220 становить 44 888,72 грн. + ПДВ, з яких: 502,76 грн. + ПДВ за маневрові роботи (Акт виконаних робіт №37 від 30.11.2020), 37 413,96 грн. + ПДВ за ремонт (Акт виконаних робіт №37 від 30.11.2020) та 6 972,00 грн. + ПДВ вартість авторежиму (Акт прийняття-передачі №1) .
Щодо вагону №56661614 Регіональною філією "Львівська залізниця" підтверджене виконання деповського ремонту на підставі договору підряду №Л/В-1976п/НЮ від 08.02.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" на загальну суму 43 302,12 грн. + ПДВ (Акт виконаних робіт №727/11/021 від 30.11.2020), а вартість стоянкового гальма становить 4 866 грн. + ПДВ (Акт використання давальницьких матеріалів ).
Тобто, спірні вагони направлялися на деповський (плановий) ремонт, а не як зазначає позивач - на ремонт залізничних вагонів Замовника розобладнаних запасними частинами/деталями/вузлами внаслідок розкрадання та вчинення протиправних дій третіми особами.
При цьому, загальна вартість планового ремонту складала близько 40-50 тисяч гривень і становила близько 40 годин (з яких лише 5 годин стосувалася ремонту гальмівного обладнання), з вартістю давальницької запчастини (автогальма) у сумі від 5 839,20 грн. (Львівська залізниця) до 8 367,60 грн. (Донецька залізниця).
В той же час, позивачем надано документи на підтвердження виконання виключно ремонту автогальма чи авторежиму на суму 22 300,00 грн. + ПДВ (26 760,00 грн.) та вартості гальма у сумі 8 200,00 грн. + ПДВ (9 840,00 грн.), що значно перевищує ринкову вартість реальних послуг та майна, які здійснені не третіми особами, а самим Акціонерним товариством "Українська залізниця".
Хоч позивач і зазначає про власне право на господарську діяльність та бажання на власний розсуд організувати ремонт вагонів, суд переконаний, що єдиною метою такої складної схеми (ремонт вагону в Акціонерному товаристві "Українська залізниця" через двох посередників при наявності прямого договору з Акціонерним товариством "Українська залізниця") виключно заради створення документів (не виключено, що для суду), які створюють правові передумови для визначення вартості вкраденого/втраченого майна у заявленій сумі.
Якщо позивач замовив, прийняв та оплатив Товариству обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" послуги з організації ремонту залізничних вагонів Замовника розобладнаних запасними частинами/деталями/вузлами внаслідок розкрадання та вчинення протиправних дій третіми особами (тільки в частині заміни автогальма та/або авторежиму), то виникає запитання на яких правових підставах наступний посередник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія") замовив, по суті в інтересах позивача (адже ремонтувалися його вагони), послуги в обсягах, які значно перевищують обсяг послуг, замовлений у попереднього посередника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг"), а найцікавішим є факт оплати таких послуг у розмірі, який більший ніж оплачено власником вагонів.
Така ситуація в розумінні добросовісності є неможливою, адже очевидно, що кожний наступний посередник може передоручити виконання робіт (на більший обсяг відсутні повноваження), в межах, які йому замовлені та за ціною, яка менше, ніж він одержує від власного замовника (в іншому випадку втрачається економічний ефект).
Інша річ, що такі договори укладені виключно для подачі до суду, для створення передумов для покладання левової частки планового деповського ремонту на Укрзалізницю під виглядом заміни вкраденої запчастини.
І при активній та добросовісній позиції Акціонерного товариства "Українська залізниця", спрямованої на належний захист інтересів підприємства, суду, як і будь-якому сторонньому спостерігачу не зрозуміло, що заважає Акціонерному товариству "Українська залізниця" надати первісні документи, які підтверджують виконання ремонту на вагоноремонтних підприємствах Акціонерного товариства "Українська залізниця" для підтвердження: а) реального обсягу робіт; б) реальної та ринкової вартості робіт, яка значно менша ніж заявлена до стягнення; в) наявності прямого договору з Акціонерним товариством "Українська залізниця" із вказівкою на те, що позивач не замовив роботи за таким договором.
Серед численної кількості аналогічних справ, які перебували в провадженні судді Бойка Р.В., тільки в межах цієї справи представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" послася на такі обставини.
При цьому, представник відповідача вказувала, що вагоноремонтні підприємства (філії) Акціонерного товариства "Українська залізниця" не надають на її запити документи на підтвердження виконаних робіт, з чим зіштовхнувся і суд, адже витребувані ухвалою суду аналогічні документи були надані не з першого разу.
Наведене дає підстави для висновків від неналежності організації роботи з документообігу в Акціонерному товаристві "Українська залізниця", до умисних та узгоджених дій, спрямованих на приховування реального стану речей, виключно для створення ситуації в якій суд на підставі наданих однією стороною доказів ухвалить рішення про стягнення збитків з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (враховуючи практику, яка склалася з розгляду подібних спорів) та сплаті таких коштів на користь власника вагонів.
Незалежно від причин такої ситуації, її наслідком є перекладення на Акціонерне товариство "Українська залізниця" додаткових витрат з планового ремонту приватних вагонів, іншими словами безоплатний ремонт таких вагонів (адже де-факто відбувається їх ремонт із сплатою коштів, із наступним стягненням по-суті більшої частини цих же коштів на підставі документів, створених для видимості існування збитків начебто від розукомплектування вагонів).
Суд також не виключає халатність та зацікавленість певних працівників Акціонерного товариства "Українська залізниця" у складанні актів ВУ-23 про розукомплектування вагонів, оскільки як встановлено по вагону №67399964 складено акт від 21.09.2020 в якому зазначено про відсутність "ручного гальма (в зборі)" та зазначено, що має місце давнішнє (старе) розобладнання, а не недавнього походження. При розгляді справи по суті підлягало б дослідженню, як такий вагон міг переміщуватися, якщо давно відсутнє гальмо чи можливо такий акт складено напередодні направлення вагону в плановий ремонт для створення передумов покладення вартості такого ремонту під виглядом заміни втраченого гальма?
Правова позиція судів щодо покладення вартості вкраденого майна сформована в першу чергу з урахуванням пасивної позиції Акціонерного товариства "Українська залізниця" з цього приводу, а викладені вище обставини дають обґрунтовані підстави вважати про можливу зацікавленість певних працівників Акціонерного товариства "Українська залізниця" у такому стані речей.
Таким чином, викладене свідчить про наявність значних недоліків в роботі Акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині забезпечення захисту інтересів підприємства щодо відшкодування збитків за ремонт вагонів, а також щодо неналежного обміну інформації та документами між структурними підрозділами підприємства, що може сприяти збільшенню витрат підприємства.
Частиною 1 статті 246 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 6 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч. 7 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, Господарський суд міста Києва виносить на адресу голови правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" окрему ухвалу про необхідність усунення недоліків в роботі підприємства, та вважає, що достатнім та обґрунтованим строком для надання ним відповіді є - 30 днів з моменту одержання окремої ухвали.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу Акціонерного товариства "Українська залізниця", що залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду, є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності на підставі ст. 185-6 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
Керуючись статтями 2, 234, 246 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Повідомити Голову правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" про недоліки в роботі підприємства в частині забезпечення захисту інтересів підприємства щодо відшкодування збитків за ремонт вагонів, а також щодо неналежного обміну інформацією та документами між структурними підрозділами підприємства, що може сприяти збільшенню витрат підприємства.
2. Визначити Голові правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк для надання відповіді щодо обставин, з яких постановлено дану окрему ухвалу, - 30 днів з моменту одержання даної окремої ухвали.
3. Попередити Голову правління Акціонерного товариства "Українська залізниця", що залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду, є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності на підставі ст. 185-6 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (18.01.2022) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 31.01.2022.
Суддя Р.В. Бойко