ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2022Справа № 910/14581/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ"
про стягнення 3208759,60 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН"
про стягнення 318142,34 грн
представники сторін:
від ТОВ "КЕРРІЛАЙН": Сулімов О.П.
від ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ": Крикун В.Б.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про стягнення 3208759,60 грн заборгованості з договором №08-05/2018 від 08.05.2018 про надання послуг з організації перевезень вантажів власним рухомим складом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у справі призначено на 07.10.2021.
Протокольною ухвалою від 07.10.2021 продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі до 11.11.2021.
02.11.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" надійшли відзив на позов та зустрічна позовні заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" про стягнення 318142,34 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" про стягнення 318142,34 грн збитків у вигляді упущеної вигоди; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, повідомлено сторін, що підготовче засідання у справі №910/14581/21 відбудеться 11.11.2021.
Протокольною ухвалою від 11.11.2021 відкладено підготовче судове засідання на 02.12.2021.
17.11.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" надійшов відзив на зустрічний позов та відповідь на відзив на позовну заяву.
Протокольною ухвалою від 02.12.2021 відкладено підготовче судове засідання на 15.12.2021.
13.12.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.
У підготовчому засіданні 15.12.2021 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.01.2022.
Представник ТОВ "КЕРРІЛАЙН" у судовому засіданні 20.01.2022 надав пояснення по суті позовних вимог за первісним позовом, просив суд їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечив.
Представник ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" проти первісних позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні. Надав пояснення по суті зустрічного позову, просив суд зустрічні позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні 20.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
08.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" (замовник) укладений договір №08-05/2018 про надання послуг з організації перевезень вантажів рухомим складом (надалі - договір), предметом якого є надання виконавцем від свого імені та за рахунок замовника послуг з організації перевезень вантажів шляхом надання з признакою власний (орендований) (п. 1.1 договору).
Згідно із п.1.2. договору кількість вагонів для здійснення послуги, їх номери, модель, дата та початку здійснення перевезення, дата та станція повернення вагону здійснення перевезення відображаються в актах подачі.
Послуги надаються тільки для перевезення вантажів, дозволених до перевезення у вагонах згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень вантажів) та угод про залізничні міжнародні сполучення (пункт 1.3 договору).
Послуги надаються на території України (крім станцій АР Крим, згідно факсограми Укрзалізниці № ЦЗМ -14/1350 від 11.08.2014, а також на населених пунктів, на території яких органи державної влади їй тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також на територію населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення відповідно до розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014р.) і країн СНД та Балтії (крім території Латвії), при цьому одна зі станцій (навантаження або вивантаження) повинна знаходитись в межах України. У разі направлення вагонів по/на території визначені цим пунктом, замовник відповідає за схоронність вагонів в повному обсязі, не має права посилатися на форс-мажорні обставини, що випливають або пов'язані із зазначеними в цьому пункті подіями, а також не має вимагати зменшення, відстрочки або звільнення від оплати за користування вагонами (пункт 1.4 договору).
Виконавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки від замовника виставити рахунок на попередню оплату вартості послуг виконавця (пункт 2.1.1 договору).
Виконавець зобов'язаний складати акти наданих послуг з нарахуванням сум платежів та надавати їх для оформлення замовнику не пізніше 8-го числа місяця наступного за звітним (пункт 2.1.3 договору).
Замовник, завчасно за 7 (сім) днів до дати подачі вагонів, відправляє виконавцю заявку відповідно до місячного плану перевезень, по факсу та електронною поштою у відношенні перевезення, яке планується. Замовник має право відізвати передану виконавцю заявку не пізніше, ніж за 1 (одну) добу з моменту подачі заявки. У разі відмови замовника від вагонів пізніше вказаного терміну, замовник компенсує виконавцю фактичні витрати, які виникли у зв'язку з такою відмовою, що підтверджується розрахунком витрат, документами, які підтверджують витрати та пред'явленим рахунком (пункт 2.2.3 договору).
У пункті 2.2.4. договору передбачено, що замовник зобов'язаний здійснювати передплату забезпечувати своєчасне надходження на рахунок виконавця коштів. У разі відсутності на розрахунковому рахунку виконавця попередньої оплати замовника, виконавець припиняє подачу рухомого складу замовнику під завантаження.
Відповідно до п.3.1. договору розмір ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг визначається протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1). Розмір ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг може коригуватися виконавцем у строки, вказані у протоколі узгодження договірної ціни.
У відповідності до п.3.3. договору замовник проводить 100% попередню оплату вартості послуг з виконавця за перший і останній місяць надання послуг протягом 5-21 календарних діб з моменту рахунку виконавця, згідно із заявкою (додаток №3). За кожний наступний місяць замовник проводить 100% попередньої оплати вартості послуг виконавця не пізніше 5-ти (п'яти) календарних діб поточного місяця згідно рахунку виконавця. Замовник зобов'язаний отримати рахунок на оплату послуг в перший робочий день поточного місяця у виконавця.
Оплата за надані виконавцем послуги здійснюється замовником по пред'явленому рахунку згідно з Актами подачі/повернення вагонів (додаток 2) та актів наданих послуг (пункт 3.4 договору).
Строк надання послуг користування вагонами-зерновозами вказаний в протоколі узгодження договірної ціни. В разі дострокового виводу рухомого складу з користування сторона, що ініціює дострокове виведення вагонів з користування компенсує іншій стороні 50% місячної вартості надання послуг користування рухомим складом за достроково виведені вагони (пункт 3.5 договору).
Щомісячна вартість послуг визначається з розміру ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг, згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) та нараховується на підставі актів подачі/повернення вагонів (пункт 3.7 договору).
Відповідно до Додатку 1 "Протокол узгодження договірної ціни" від 08.05.2018 встановлено ставку 1040 грн (з ПДВ) за кожен вагон-зерновоз за добу та визначено строки користування вагонів з дати указаних в актах подачі вагонів до листопада 2018 з подальшим переглядом ставки (не раніше 31.10.2018) або з виводом рухомого складу з користування.
Згідно із Додатком 2 "Протокол узгодження договірної ціни" від 10.10.2018 було установлено ставку 1270 грн (з ПДВ) за кожен вагон-зерновоз за добу з 01.12.2018 по 30.04.2019 з подальшим переглядом ставки не раніше 31.03.2019 та визначено строки користування вагонів до 01.04.2019 або з виводом рухомого складу з користування.
Протоколом узгодження договірної ціни від 28.02.2019 (Додаток 3) встановлено ставку для користування вагонами-зерновозами з об'ємом 120 м.куб. у розмірі 1450 грн (з ПДВ) за добу з 01.03.2019 по 31.03.2019.
Згідно із Додатком 2 "Протокол узгодження договірної ціни" від 04.03.2019 установлено ставку користування за кожен вагон-зерновоз 94 м.куб. у розмірі 1270 грн (з ПДВ) та установлено строки користування вагонами до 30.04.2019.
Протоколом узгодження договірної ціни від 28.03.2019 (Додаток 5) установлено ставку користування за кожен вагон-зерновоз 94 м.куб. у розмірі 1270 грн (з ПДВ) та установлено строки користування вагонами до 30.06.2019 включно.
Відповідно до Додатку 6 "Протокол узгодження договірної ціни" від 27.05.2019 установлено ставку за користування вагонами з об'ємом кузову 94 м.куб. у розмірі 1400,00 грн (з ПДВ), вагонами з об'ємом кузову 120 м.куб. у розмірі 1600,00 грн (з ПДВ). Зазначені ставки зафіксовані до 01.07.2020 та вступають в силу з 01.07.2019.
Додатком 6 встановлені строки користування вагонами до 01.07.2020 включно.
Відповідно до Додатку 7 "Протокол узгодження договірної ціни" від 19.06.2019 до договору сторони дійшли згоди продовжити дію договору та викласти пункт 10.1 Договору №08-05/2018 від 08.05.2018 року в наступній редакції: "10.1. Договір набирає чинності з дати підписання обома Сторонами та діє до 31.07.2020 року, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків." Також, сторони виклали у новій редакції пункт 3.3. договору, згідно із яким замовник проводить 100% попередню оплату вартості послуг виконавця за поточний та два останніх місяці надання послуг з 1-го по 5-те число поточного місяця згідно отриманого рахунку виконавця. За кожний наступний місяць замовник проводить 100% попередньої оплати вартості послуг виконавця не пізніше 5-ти календарних діб поточного місяця згідно рахунку виконавця.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" листом вих. №573 від 27.02.2020 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про те, що заявка на використання вагонів на березень місяць 2020 року подаватись не буде у зв'язку відсутністю запланованих перевезень.
Також листом ТОВ "КЕРРІЛАЙН" від 30.03.2020 за № 1004 повідомило ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про те, що заявка на використання вагонів на квітень місяць 2020 року подаватись не буде у зв'язку відсутністю запланованих перевезень.
Згідно із наявних у матеріалах справи банківських виписок, платіжних доручень за період дії договору ТОВ "КЕРРІЛАЙН" сплачено на користь ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" за надання послуг за договором з організації перевезень вантажів власним рухомим складом за № 08-05/2018 від 08.05.2018 на загальну суму 67403623,80 грн.
Згідно із актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000063 від 31.05.2018 на суму 1211831,64 грн, №ОУ-0000067 від 30.06.2018 на суму 2503065,12 грн, №ОУ-0000071 від 31.07.2018 на суму 2680493,92 грн, №ОУ-0000076 від 31.08.2018 на суму 2596313,32 грн, №ОУ-0000077 від 30.09.2018 на суму3076930,24 грн, №ОУ-0000078 від 31.10.2018 на суму 3076930,24 грн, №ОУ-0000079 від 31.11.2018 на суму 2934261,60 грн, №ОУ-0000082 від 31.12.2018 на суму 3550945,32 грн, №ОУ-0000003 від 22.01.2019 на суму 344170,00 грн, №ОУ-0000006 від 28.02.2019 на суму 2341880,00 грн, №ОУ-00000011 від 31.03.2019 на суму 2979466,44 грн, №ОУ-00000014 від 30.04.2019 на суму 2861511,88 грн, №ОУ-00000017 від 31.05.2019 від 1785667,70 грн, №ОУ-00000019 від 30.06.2019 на суму 3022400,10 грн, №ОУ-00000020 від 31.07.2019 на суму 3958240,00 грн, №ОУ-00000021 від 31.08.2019 на суму 4288439,36 грн, №ОУ-00000022 від 30.09.2019 на суму 3860979,72 грн, №ОУ-00000023 від 31.10.2019 на суму 3968000,00 грн, №ОУ-00000024 від 30.11.2019 на суму 3825304,00 грн, №ОУ-00000028 від 31.12.2019 на суму 3482000,00 грн, №7 від 31.01.2020 на суму 3526640,40 грн, №12 від 29.02.2020 на суму 2339400,00 грн, №15 від 31.03.2020 на суму 473200,00 грн.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані наявністю у ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" заборгованості у сумі 3208759,60 грн (67403623,80 грн (оплати за договором) - 64194864,20 грн (вартість наданих послуг)), що становить суму залишку попередньої оплати за договором з організації перевезень вантажів власним рухомим складом за № 08-05/2018 від 08.05.2018.
Заперечення ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" проти первісного позову ТОВ "КЕРРІЛАЙН" обґрунтовані тим, що розрахунок заборгованості у сумі 3208759,60 грн, що складає різницю фактично сплаченої ТОВ "КЕРРІЛАЙН" суми 67403623,80 грн (відповідно до банківських виписок) та сумою 64194864,20 грн, на яку підписано між сторонами акти, не може вважатися повною, оскільки договором передбачені і інші фінансові зобов'язання.
Водночас Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" заявлено зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" 318142,34 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
Так, обґрунтовуючи зустрічний позов та заперечуючи проти первісних позовних вимог ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" стверджує, що ТОВ "КЕРРІЛАЙН" порушено умови п.п.2.2.3 п.п.2.2. розділу 2 договору щодо дотримання строків подання заявки на перевезення та відізвання такої заявки, у зв'язку із чим у ТОВ "КЕРРІЛАЙН" виник обов'язок компенсувати витрати відповідача за первісним позовом, які виникли внаслідок такої відмови.
Також обов'язок компенсувати відповідні витрати передбачено відповідно до п.3.9 договору, згідно із яким, залізничний тариф, збори за подачу і забирання вагонів, завантаження і вивантаження вантажів та інші додаткові витрати, сплачуються залізниці замовником, вантажовідправником і вантажоодержувачем, або виконавцем з послідуючою компенсацією замовником.
Сума таких витрат за розрахунком ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" становить 377272,22 грн та складається із витрат за січень 2020 року у розмірі 45160,32 грн, лютий 2020 року у розмірі 255815,98 грн, березень 2020 року у розмірі 76295,92 грн.
Відповідно до п.3.5. договору, в разі дострокового виводу рухомого складу з користування сторона, що ініціює дострокове виведення вагонів з користування (у даному випадку ТОВ "КЕРРІЛАЙН") компенсує іншій стороні 50% місячної вартості надання послуг користування рухомим складом за достроково виведені вагони, що за розрахунком ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" становить 1651233,53 грн (нарахування компенсації здійснено за період з 01.07.2019 по 01.07.2020).
Відповідно до п.4.3. розділу 4 договору, за несвоєчасну оплату платежів належних виконавцю за використання вагонів замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
У зв'язку із простроченням ТОВ "КЕРРІЛАЙН" строків внесення попередньої оплати ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" нарахована пеня (за вересень 2019 року по лютий 2020 року) у сумі 538236,91 грн.
Згідно із п.4.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків по цьому договору відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до п.п.2.2.15. п.п.2.2. розділу 2 договору, замовник відповідає перед виконавцем за свої дії, а також завдані цими діями збитки, якщо вони відбулись з його вини.
Згідно із п.п. 2.1.12. п.2.1. розділу 2 договору, виконавець забезпечує за свій рахунок проведення планових видів ремонтів, усунення несправностей вантажних вагонів згідно коду 1 (технологічна несправність - пов'язана з якістю виготовлення і виконання планових і непланових ремонтів вантажних вагонів в депо, на ВРЗ і ВСЗ, а також якістю підготовки вагона до перевезень на ПТО) передбачених п.2.5 Класифікатора "Основные неисправности грузовых вагонов" (К ЖА 2005 04).
Згідно із п. 3.8. договору доставка вагонів до місць проведення планових (деповський, капітальний) видів ремонтів здійснюється за рахунок виконавця, з місць проведення планових видів ремонту - за рахунок замовника.
ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" зазначає, що внаслідок передачі вагонів у ремонт до ТОВ "Харківський вагонобудівний завод", сплачені ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" кошти за ремонт вагонів у розмірі 319659,28 грн є фактичними збитками позивача за зустрічним позовом.
Також згідно із листа від 17.09.2019 №2285/ODS ТОВ "Ділекс транспорт" звернулося до ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" із пропозицією надати у користування 30 вагонів зерновозів по ставці 1550 грн за добу у період з 01.11.2019 по 31.05.2020. окрім того, згідно із листом ТОВ "Аксон Шиппінг" від 17.10.2019 №372 ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" отримано комерційну пропозицію надати у користування 7 вагонів по ставці 1500 грн за добу за кожний вагон на період з 01.11.2019 по 31.05.2020.
Проте, ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" були відхилені пропозиції ТОВ "Ділекс транспорт" та ТОВ "Аксон Шиппінг", у зв'язку із відсутністю незадіяних вагонів.
В обґрунтування заявлених зустрічних вимог, ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" зазначає, що у зв'язку із порушенням умов договору зі сторони ТОВ "КЕРРІЛАЙН", позивачем за зустрічним позовом у березні-квітні 2020 року упущено можливість надати відповідні вагони у користування за вищевказаними комерційними пропозиціями.
За доводами ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" витрати, що виникли у зв'язку із відмовою від вагонів, у сумі 377272,22 грн, сума 50% щомісячної вартості надання послуг у розмірі 1651233,53 грн, пеня у сумі 538236,91 грн, збитки (витрати на ремонт) у сумі 319659,28 грн та частина збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 322357,66 грн погашені за рахунок передплати за останні два місяці надання послуг.
Таким чином з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" підлягають стягненню 318142,34 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, що розрахована із урахуванням переплати.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що: ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" не надано доказів направлення/отримання вказаних листів ТОВ "Ділекс транспорт" та ТОВ "Аксон Шиппінг"; не надано жодних документів на підтвердження, що підприємство з жовтня 2019 року по липень 2020 року вживало будь-які заходи щодо одержання таких доходів, запобігало виникненню збитків чи зменшення їх; з наданих ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" доказів неможливо встановити, що пропозиції ТОВ "Ділекс транспорт" та ТОВ "Аксон Шиппінг" були більш комерційно привабливі, ніж існуючи ставки, встановлені договором №08-05/2018 від 08.05.2018; при визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися обставини, які підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, а не теоретична можливість отримання прибутків, про яку зазначає позивач за зустрічним позовом.
Також Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" заявлено про застосування строку позовної давності до вимог ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" щодо компенсації 50% місячної вартості надання послуг за дострокове виведення вагонів та про застосування строку позовної давності до вимог ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про стягнення пені за несвоєчасну оплату платежів у розмірі 538236,91 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, права та обов'язки сторін у даній справи виникли на підставі договору №08-05/2018 про надання послуг з організації перевезень вантажів рухомим складом від 08.05.2018.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як підтверджено матеріалами справи, в межах договору №08-05/2018 про надання послуг з організації перевезень вантажів рухомим складом від 08.05.2018 сторонами було погоджено порядок надання виконавцем послуг з організації перевезень вантажів рухомим складом, їх прийняття замовником, а також порядок оплати.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Факт виконання ТОВ "КЕРРІЛАЙН" своїх зобов'язань по договору та оплата на користь ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" за послуги на загальну суму 67403623,80 грн підтверджується банківськими виписками та платіжних доручень. Сплата ТОВ "КЕРРІЛАЙН" (замовником за договором) зазначеної суми коштів за договором ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" не заперечується.
Судом вище вказувалось, за умовами договору, сторонами погоджено оформлення актів наданих послуг з нарахуванням сум платежів.
Згідно із наявних у матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000063 від 31.05.2018, №ОУ-0000067 від 30.06.2018, №ОУ-0000071 від 31.07.2018, №ОУ-0000076 від 31.08.2018, №ОУ-0000077 від 30.09.2018, №ОУ-0000078 від 31.10.2018, №ОУ-0000079 від 31.11.2018, №ОУ-0000082 від 31.12.2018, №ОУ-0000003 від 22.01.2019, №ОУ-0000006 від 28.02.2019, №ОУ-00000011 від 31.03.2019, №ОУ-00000014 від 30.04.2019, №ОУ-00000017 від 31.05.2019, №ОУ-00000019 від 30.06.2019, №ОУ-00000020 від 31.07.2019, №ОУ-00000021 від 31.08.2019, №ОУ-00000022 від 30.09.2019, №ОУ-00000023 від 31.10.2019, №ОУ-00000024 від 30.11.2019, №ОУ-00000028 від 31.12.2019, №7 від 31.01.2020, №12 від 29.02.2020, №15 від 31.03.2020 ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" надано ТОВ "КЕРРІЛАЙН" послуги на загальну суму 6419464,20 грн. Факт надання послуг за вказану суму також підтверджено ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ".
Матеріали справи не містять доказів надання послуг на суму 3208759,60 грн (67403623,80 грн (оплати за договором) - 64194864,20 грн (вартість наданих послуг)).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Додатком 6 від 27.05.2018 сторонами встановлені строки користування вагонами до 01.07.2020 включно. Внесення змін до договору в частині продовження строку користування вагонами сторонами у матеріали справи не надано.
Згідно з частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст.631 ЦК України).
Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати підписання обома Сторонами та діє до 31.07.2020 року, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків (п.10.1. договору). Отже, як погоджено сторонами, строк дії договору до 31.07.2020 (окрім проведення розрахунків за надані послуги).
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" листами вих. №573 від 27.02.2020 та № 1004 від 30.03.2020 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про ненадання заявок на використання вагонів на березень-квітень 2020.
Матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів надання Товариству з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" послуг на суму 3208759,60 грн у межах визначених сторонами строків користування вагонами та під час строку дії договору.
Як підтверджується умовами договору та не заперечується сторонами, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" від замовника (ТОВ "КЕРРІЛАЙН") платежі у сумі 3208759,60 грн, є авансом (незважаючи на те, що згідно платіжних документів у призначення платежу не вказано "попередня оплата").
Згідно частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Верховний Суд звертається до усталених правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо правової природи авансу, зокрема в постанові від 22.09.2020 № 918/631/19.
Зі змісту договору умовою перерахування виконавцю грошових коштів в обсязі 100% вартості послуг було їх перерахування до надання відповідних послуг, тобто наперед (аванс). Зазначене також підтверджується тим, що у разі відсутності на розрахунковому рахунку виконавця попередньої оплати замовника, відповідно до п.2.2.4. договору, виконавець припиняє подачу рухомого складу замовнику під завантаження. Отже, умовами договору обов'язок виконавця надати послуги поставлено в залежність від отримання попередньої оплати від замовника.
Натомість, у зв'язку із повідомленням Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" листами вих. №573 від 27.02.2020 та № 1004 від 30.03.2020 про ненадання заявок на використання вагонів на березень-квітень 2020 року, послуги з квітня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" не надавались. При цьому, після отримання зазначених листів замовника у березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" надало послуги на суму 473200,00 грн (акт надання послуг №15 від 31.03.2020). Жодних актів після березня 2020 року на підтвердження надання послуг сторони не складали та не підписували.
Отже, у такому випадку, тобто за умови ненадання виконавцем послуг за договором, сума авансу за надані послуги мала бути повернута Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ", оскільки останній не має правових підстав для утримання суми попередньої оплати у разі ненадання послуг за договором.
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" претензію вих.№1029 від 01.04.2020 про повернення суми попередньої оплати, що станом на час направлення претензії становила 7028000,00 грн. Отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" зазначеної вимоги підтверджується листом відповідача за первісним позовом вих. №02/04/20-1.
Отже, оскільки судом встановлено факт ненадання відповідачем за первісним позовом послуг за договором на суму 3208759,60 грн, з огляду на те, що погоджений сторонами строк користування вагонами закінчився 01.07.2020, враховуючи закінчення строку дії договору (31.07.2020) та направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" вимоги про повернення суми попередньої оплати, суд приходить до висновку про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" виникло зобов'язання з повернення позивачу суми невикористаної переплати у розмірі 3208759,60 грн.
Оцінюючи доводи відповідача за первісним позовом, що за рахунок передплати за останні два місяці надання послуг ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" були зараховані витрати, що виникли у зв'язку із відмовою від вагонів, у сумі 377272,22 грн, сума 50% щомісячної вартості надання послуг у розмірі 1651233,53 грн, пеня у сумі 538236,91 грн, збитки (витрати на ремонт) у сумі 319659,28 грн та частина збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 322357,66 грн, суд зазначає наступне.
Так, як зазначалося судом вище, відповідно до умов договору, замовник (ТОВ "КЕРРІЛАЙН") мав надавати виконавцю завчасно, за 7 (сім) днів до дати подачі вагонів, заявку відповідно до місячного плану перевезень, по факсу та електронною поштою у відношенні перевезення, яке планується. Водночас замовник мав право відізвати передану виконавцю заявку не пізніше, ніж за 1 (одну) добу з моменту подачі заявки.
Згідно із матеріалів справи, та як зазначено самими сторонам, протягом тривалого часу правовідносин, що склалися між сторонами (з травня 2018 року) ТОВ "КЕРРІЛАЙН" не надавало заявки на перевезення.
Так, на початку співпраці між сторонами, на підставі актів подачі/повернення вагонів протягом травня та у червні 2018 року ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" передало у подальше користування, а ТОВ "КЕРРІЛАЙН" прийняло 80 вагонів хопер-зерновозів, а саме: № 1 від 09.05.2018 - 8 вагонів; № 2 від 10.05.2018 - 5 вагонів; № 3 від 11.05.2018 - 7 вагонів; №4 від 12.05.2018 - 13 вагонів; № 5 від 16.05.2018 - 7 вагонів; № 6 від 17.05.2018 - 8 вагонів; №7 від 18.05.2018 - 1 вагон; № 8 від 20.05.2018 - 5 вагонів; № 9 від 24.05.2018 - 1 вагон; № 10 від 26.05.2018 - 5 вагонів; № 11 від 27.05.2018 - 5 вагонів; №12 від 30.05.2018 - 1 вагон; № 13 від 31.05.2018 - 11 вагонів; №14 від 02.06.2018 -3 вагони.
У подальшому, наявність у користуванні вагонів відображалось сторонами у додатку до кожного акту наданих послуг.
У той же час, сторонами у договорі погоджено, що замовник має право відізвати передану виконавцю заявку не пізніше, ніж за 1 (одну) добу з моменту подачі заявки.
Виходячи з умов договору, ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" зазначає, що у разі відкликання заявки на подачу вагонів у березні 2020 року ТОВ "КЕРРІЛАЙН" мало відкликати заявку не пізніше ніж 24.02.2020, а відкликання заявки на квітень 2020 року мало бути здійснене не пізніше ніж 26.03.2020.
Однак, суд зазначає, що порушення строків на відізвання заявки на подачу вагонів жодним чином не впливає на наявність чи відсутність підстав для утримання ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" суми авансу за договором.
Сторонами у пункті 2.2.3 договору передбачено, що у разі відмови замовника від вагонів пізніше вказаного у цьому пункті терміну, замовник (ТОВ "КЕРРІЛАЙН") компенсує виконавцю фактичні витрати, які виникли у зв'язку з такою відмовою, що підтверджується розрахунком витрат, документами, які підтверджують витрати та пред'явленим рахунком. Проте, ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" із вимогою про сплату витрат на підставі п.2.2.3. договору до замовника не звертався, розрахунку таких витрат, документів, які підтверджують витрати не надавав; рахунку на оплату витрат згідно із п.2.2.3. договору не пред'являв.
Більш того, умовами договору не передбачено зарахуванням чи списання суми попередньої оплати в рахунок компенсації витрат згідно із п.2.2.3. договору.
У контексті доводів ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" щодо наявності у замовника обов'язку за рахунок попередньої оплати компенсувати 50% щомісячної вартості надання послуг у розмірі 1651233,53 грн, сплатити пеню у сумі 538236,91 грн, а також збитки (витрати на ремонт) у сумі 319659,28 грн та збитки у формі упущеної вигоди (частина яких у розмірі 322357,66 грн зарахована у рахунок попередньої оплати), суд зазначає, що з аналізу змісту договору вбачається, що сторонами не було передбачено можливості виконавця здійснювати зарахування сум компенсації 50% щомісячної вартості надання послуг, нарахованої пені чи понесених збитків в рахунок попередньої оплати чи списання такої суми.
Вимоги про стягнення витрат, у зв'язку із відмовою від вагонів, компенсації 50% щомісячної вартості надання послуг, пені та фактичних витрат на ремонт вагонів мають визначений у договорі порядок відшкодування (сплати), не входять до предмету дослідження у цій справі та можуть бути заявлені виконавцем (у разі наявності порушеного права) в окремому позовному провадженні.
Доводи ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" щодо порушення ТОВ "КЕРРІЛАЙН" зобов'язань за договором в частині строків користування вагонами, а саме до 01.07.2020, то суд зазначає, що умовами договору (додаток 6) сторонами погоджено строки користування вагонами, а не безумовне зобов'язання замовника користуватися вагонами саме до цього строку. Окрім того, договором передбачено можливість відізвати замовником вагони, а зі змісту договору не вбачається, що припинення користування вагонами раніше встановленого строку (за умови дотримання порядку визначеного договором) є порушенням замовником зобов'язань за договором.
Щодо посилань ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" на дострокове припинення (з 01.04.2020) зі сторони ТОВ "КЕРРІЛАЙН" договору з організації перевезень вантажів власним рухомим складом за № 08-05/2018 від 08.05.2018, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 188 ГК України зміна або розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).
Загальні підстави внесення змін до договору, в тому числі в судовому порядку, визначені нормами статей 651, 652 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже, за загальним правилом, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, умовами договору передбачено, що цей договір може бути розірваний за погодженням сторін чи на вимогу однієї із сторін договору з обов'язковим попередженням іншої сторони за 30 днів в порядку, встановленому діючими нормативними актами Укрзалізниці чи чинним законодавством України. Виконавець має право достроково припинити дію договору (п.6.1., п. 6.3. договору).
Однак, договір не був розірваний сторонами за погодженням сторін, угоди про розірвання договору між сторонами не укладено. Водночас, ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" не направляв, у відповідності до п.6.1., п. 6.3. договору, ТОВ "КЕРРІЛАЙН" лист про дострокове припинення договору. Натомість, у наявному у матеріалах справи листі вих.№01/04/20-1 від 01.04.2020 ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" лише зазначено, що невиконання ТОВ "КЕРРІЛАЙН" умов договору вважається виконавцем як одностороннє дострокове припинення дії договору зі сторони замовника, а отже виходячи зі змісту зазначеного листа, останній не може вважатися листом про припинення дії договору. Разом з тим, як встановлено судом вище строк дії договору закінчився 31.07.2020, а в частині розрахунків, договір діє до повного виконання.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про стягнення 3208759,60 грн заборгованості.
Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про стягнення з ТОВ "КЕРРІЛАЙН" 318142,34 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, що розрахована із урахуванням переплати.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.
При цьому, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.
Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Верховний суд України у своїй постанові від 09.12.2014 у справі №3-188гс14 зазначив, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 у справі №910/15883/14.
Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 Цивільного кодексу України).
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані (за вирахуванням затрат).
Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц.
Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється позивачем. Отже, звертаючись із позовом про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які б безспірно підтверджували їх розмір. Дослідження і перевірка розміру та складу заявленої до стягнення суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) з огляду на реальність їх характеру має суттєве значення для правильного вирішення спору, виходячи із предмета і підстав цього позову.
У той же час, судом враховано, що у відповідності до приписів ст.142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
За таких обставин, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 910/11692/20.
Так, в обґрунтування заявленої до стягнення суми упущеної вигоди ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" посилається на те, що у зв'язку із порушенням умов договору зі сторони ТОВ "КЕРРІЛАЙН", позивачем за зустрічним позовом (ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ") у березні-квітні 2020 року упущено можливість надати відповідні вагони у користування за вищевказаними комерційними пропозиціями.
Сума упущеної вигоди за ТОВ "Ділекс транспорт" становить 2836500,00 грн (30 (кількість вагонів) х 1550 (пропонована ставка) х 61 (кількість днів у березні - квітні 2020 року)); сума упущеної вигоди за пропозицією ТОВ "Аксон Шиппінг" становить є 640500,00 грн (7 (кількість вагонів) х 1500 (пропонована ставка) х 61 (кількість днів у березні-квітні 2020 року)).
Оскільки за доводами позивача за зустрічним позовом найменша сума упущеної вигоди є найбільш вірогідною, ТОВ "КЕРРІЛАЙН" має відшкодувати ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" відповідно до пункту 4.1. договору, збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 640500,00 грн.
За доводами ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" частина збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 322357,66 грн погашені за рахунок передплати за останні два місяці надання послуг, а отже з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" підлягають стягненню 318142,34 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, що розрахована із урахуванням переплати.
Натомість вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про стягнення збитків у вигляді недоотриманих доходів базуються на розрахунку можливого прибутку у разі надання вагонів у користування в березні-квітні 2020 року за пропозицією ТОВ "Аксон Шиппінг".
За висновками суду такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який могло б і повинно було б отримати Товариство якщо б надало у користування вагони ТОВ "Аксон Шиппінг".
Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" не доведено, що останнє дійсно могло отримати дохід в визначеному розмірі, про який зазначено у зустрічному позові, а також не надано жодних доказів в підтвердження вжиття ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" заходів щодо одержання такого доходу.
Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" у відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставин щодо наявності правових підстав для застосування до ТОВ "КЕРРІЛАЙН" заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема щодо наявності неправомірної поведінки з боку відповідача, факту завдання збитків Товариству внаслідок направлення листів щодо ненадання заявки на перевезення у березні-квітні 2020 року та відповідно причинний зв'язок між поведінкою відповідача та збитками відсутній.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 318142,34 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
Щодо поданої ТОВ "КЕРРІЛАЙН" заяви про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення компенсації 50% місячної вартості надання послуг за дострокове виведення вагонів та про стягнення пені, то суд не здійснює розгляд вказаних заяв, оскільки відповідні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" у зустрічному позові не заявлялися.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи наведене, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" та відмову у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ".
Щодо заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" до стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: договір №0203 про надання правничої допомоги від 01.03.2018, укладеним між ТОВ "КЕРРІЛАЙН" та АБ "Олега Сулімова", додаткову угоду №8 від 25.08.2021 до договору про надання правничої допомоги №0203 від 01.03.2018, акт здачі-прийняття наданих послуг від 25.08.2021 на суму 6000,00 грн, платіжне доручення №19706 від 27.08.2021 на суму 6000,00 грн.
У додатковій угоді №8 від 25.08.2021 до договору про надання правничої допомоги №0203 від 01.03.2018 та акті здачі-прийняття наданих послуг від 25.08.2021 сторонами узгоджено вартість та перелік послуг виконавця за надання правничої допомоги.
ТОВ "КЕРРІЛАЙН" здійснено оплату послуг адвоката у сумі 6000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19706 від 27.08.2021.
Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №910/14581/21.
З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем за первісним позовом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову та заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт
У відповідності до наведеної норми Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, відповідачем за первісним позовом не заявлено клопотання про зменшення витрат позивача за первісним позовом на правничу допомогу, доказів на спростування їх співмірності відповідач суду не надав.
Ураховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката.
За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Оскільки позовні вимоги за первісним позовом задоволені повністю, то суд дійшов висновку про те, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги у сумі 6000,00 грн.
У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача (ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ").
У зв'язку зі відмовою у задоволенні зустрічного позову, на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" (03038, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРОВА, будинок 26, офіс 1, ідентифікаційний код 37046795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН" (02093, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 26-Б, офіс 24, ідентифікаційний код 38327642) заборгованість у сумі 3208759,60 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 48131,39 грн, витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 31.01.2022.
Суддя С. О. Турчин