Справа №2а-2694/2010
09 червня 2010 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:
головуючого судді Бугери О.В.,
при секретарі Лошадкіній В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Милен» до Луганської міської ради, Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про зобов'язання виконати певні дії, 3-я особа ОСОБА_1, -
Позивачем ТОВ «Милен» подано адміністративну позовну заяву про зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.10.1996 року №565/2 ТОВ «Милен» в постійне користування було надано земельну ділянку, площею 0,3000га по АДРЕСА_3, для проектування та будівництва адміністративної будівлі. На основі цього рішення 21.01.1997р. ТОВ «Милен» було видано державний акт №318 на право постійного користування земельною ділянкою. Рішенням виконавчого комітету від 15.12.2000р. №424 в рішення виконкому від 23.10.1996р. №565/2 було внесено зміни відносно площі земельної ділянки з 0,3000га. на 0,0739 га. Рішенням виконавчого комітету №339/13 від 29.12.2001 року, в рішення виконкому №565/2 від 23,10.1996 року було внесено зміни відповідно цільового використання земельної ділянки « будівництво та розміщення торгового комплексу». Тобто, фактично ТОВ «Милен» було законним власником та користувачем земельною ділянкою. Рішенням Луганської міської ради №9/55 від 25.03.2003 року було припинено право користування ТОВ «Милен» земельною ділянкою на основі добровільної відмови від права землекористування, хоча відповідної відмови не надавалось, це було зроблено в ході шахрайських дій деяких робітників товариства, що встановлено постановою по кримінальній справі та зазначене рішення постановою Господарського суду Луганської області від 22.09.2006 року по справі №5/118н-ад було визнано таким, що прийнято незаконно. Тому, ТОВ «Милен» залишається єдиним законним власником та користувачем земельної ділянки площею 0,0739га по АДРЕСА_3, в межах визначених Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою №318 від 21.01.1997 року. У зв'язку з тим, що на підставі зазначеного рішення, що скасовано було внесено відповідні зміни до земельного кадастру, позивач не має права на свій розсуд використовувати земельну ділянку. Як користувач земельною ділянкою відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.08.2003 року №299/83 значиться громадянин ОСОБА_1, також між ним та міською радою було укладено договір оренди землі від 16.09.2003 року строком на 49 років. Частина цієї земельної ділянки а саме 0.0739га. є власністю ТОВ «Милен». Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу виконати постанову Господарського суду Луганської області, про що свідчать листи від 27.08.2.009 року та 21.12.2009 року, з проханням відновити порушенні права, але їм було відмовлено, у зв'язку із неможливістю внесення змін до державного земельного кадастру. Просили зобов'язати відповідача Луганську міську раду виконати постанову Господарського суду Луганської області від 22.09.2006 року по справі №5/118н-ад, шляхом скасування рішення Луганської міської ради №9/55 від 25.03.2003 року « Про припинення товариству з обмеженою відповідальністю «Милен» права постійного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3».
Скасувати рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.08.2003 року №299/83 в частинні надання громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0739га яка знаходиться за адресою вул. Демьохіна на перехресті з вул. Радянською. Скасувати договір оренди землі від 16.09.2003 укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та ОСОБА_1 в частині розміру земельної ділянки площею 0,0739 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Милен». Зобов'язати Луганську міську раду відновити право на земельну ділянку площею 0,0739 га за адресою АДРЕСА_3, яка належить ТОВ «Милен» відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.10.1996 року №565/2 та державного акту №318 від 21.01.1997 року.
В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги уточнив, просив в частині п.3 вимог позову - припинити дію договору оренди, а не скасувати. Зобов'язати Філію Державного земельного кадастру у м.Луганську внести зміни до Державного земельного кадастру в частині змельної ділянки, яка належить ТОВ «Милен» на прав приватної власності. Уточнені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача Луганської міської ради заперечував проти позову, посилався на те, що внести відповідні зміни можливо лише у разі подачі новим користувачем земельної ділянки ОСОБА_1 відповідної заяви про припинення договору оренди, а від останнього заяв до відповідача не надходило.
Представник відповідача Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» просив розглядати справу за відсутності їх представника, проти позову не заперечував.
3-я особа ОСОБА_1 проти вимог позову не заперечував, просив розглядати справу за його відсутності, про що подав суду письмову заяву.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання чи оспорювання, ст. 16 названого кодексу визначені способи захисту цивільних прав судом.
Відповідно до розділу 3 ЦК України, яким встановлені об'єкти цивільних прав, згідно ст. 179 та 181 ЦК України земельні ділянки відносяться до нерухомих речей, відносно яких можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 21 ЦК України, визначено, що правовий акт індивідуальної дії, виданий зокрема, органом місцевого самоврядування, визнається незаконним та скасовується судом, при наявності його невідповідності актам цивільного законодавства і порушення цивільних прав та інтересів.
Таким чином, обов'язковою умовою визнання акту незаконним є порушення цивільних прав особи, яка є позивачем у справі.
На підставі ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними у судовому порядку з мотивів невідповідності Конституції України і законам України. Таким чином, умовою визнання акту органу місцевого самоврядування у судовому порядку незаконним є порушення Конституції України чи законів України.
Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.10.1996 року №565/2 позивачу справі ТОВ «Милен» в постійне користування було надано земельну ділянку, площею 0,3000га по АДРЕСА_3, для проектування та будівництва адміністративної будівлі.
На підставі зазначеного рішення 21.01.1997 року ТОВ «Милен» було видано державний акт №318 на право постійного користування земельною ділянкою. Державний акт перебуває у власника директора ТОВ «Милен» - ОСОБА_2.
В зазначене рішення декілька разів було внесено зміни, а саме, рішенням виконавчого комітету від 15.12.2000 року №424 відносно площі земельної ділянки збільшено з 0,3000 га на 0,0739 га, рішенням виконавчого комітету №339/13 від 29.12.2001 року, відносно цільового використання земельної ділянки на «будівництво та розміщення торгового комплексу». Тобто, позивач у справі ТОВ «Милен» є користувачем земельної ділянки, відповідно до державного акту на землю.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу визначено, що право оренди це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Статтею 116 Земельного кодексу визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Рішенням Луганської міської ради №9/55 від 25.03.2003 року було припинено право користування ТОВ «Милен» земельною ділянкою на основі добровільної відмови від права землекористування. Фактично відмови від цього права позивач не виявляв. Факт незаконності позбавлення відповідного права підтверджений постановою Ленінського районного суду м.Луганська по кримінальній справі №02/04/1196, якою встановлено факт підробки документа, а саме заяви ТОВ «Милен» про добровільну відмову від земельної ділянки, а також постановою Господарського суду Луганської області від 22.09.2006 року по справі №5/118н-ад, згідно до якої рішення Луганської міської ради №9/55 від 25.03.2003 року « Про припинення товариству з обмеженою відповідальністю «Милен» права постійного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3» було визнано недійсним. Постанова Господарського суду Луганської області набрала законної сили та підлягає виконанню.
ВК Луганської міської ради позивачу 02.02.2010 року було відмолено в приведенні у відповідність документів на землю, мотивуючи це тим, що рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.08.2003 року №299/83 було передано ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки під розміщення торгівельного комплексу та благоустрою прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою АДРЕСА_2. В подальшому між ВК Луганської міської ради та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі від 16.09.2003 року, державна реєстрація від 14.10.2003 року №4694. Як вбачається з копії протоколу перевірки матеріалів для проведення державної реєстрації №560 від 27.11.2009 року земельна ділянка, яка була виділена ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці, що належить ТОВ «Милен» на підставі державного акту на право постійного користування землею.
Відповідно до ст.5 п.”г” Земельного кодексу України одним з принципів земельного законодавства є забезпечення гарантій прав на землю. Відповідно до ст.19 Закону України „Про звернення громадян” органи місцевого самоврядування, посадові особи повинні всебічно, повно, об'єктивно та вчасно перевіряти заяви. На підставі ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними у судовому порядку з мотивів невідповідності Конституції України і законам України.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як вбачається з наданої копії відповіді Луганської міської ради позивачу було відмовлено у відновленні його права власності та користування, оскільки ТОВ «Милен» не значиться в земельному кадастрі як користувач земельною ділянкою, а користувачем земельної ділянки відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.08.2003 року №299/83 значиться громадянин ОСОБА_1, рішення не було скасовано. Від укладеного оренди землі від 16.09.2003 року між виконавчим комітетом Луганської міської ради та ОСОБА_1, останньому було надано в оренду строком на 49 років земельна ділянка розміром 0,1239 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3. Частина цієї земельної ділянки а саме 0.0739га. є власністю ТОВ «Милен», що підтверджується технічною документацією, протоколом виданим ДП « Центр державного земельного кадастру» № 560 від 27,11.2009р. Також це підтверджується відповіддю Луганською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» №1-3/1998 від 15.10.2009 року. Враховуючи зазначене, суд вважає, що органом місцевого самоврядування було прийнято рішення щодо ділянки, яка знаходилась у постійному користуванні позивача. Та дії відповідача в даному випадку є неправомірними. Рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою визнано недійсним. Підстав для відмови позивачу у захисті його права відповідачем не вбачається. Рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.08.2003 року №299/83 підлягає скасуванню.
До прийняття рішення Луганської міської ради №9/55 від 25.03.2003 державним земельним кадастром підтверджувалось право постійного користування ТОВ «Милен» земельною ділянкою по АДРЕСА_3, в межах з державним актом №318 від 21.01. 1997 року. Враховуючи зазначену обставину, а також той факт, що станом на день розгляду справи до Державного реєстру внесена інформація про ОСОБА_1, як користувача земельної ділянки, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині припинення дії договору оренди та зобов'язання філії Державного земельного кадастру у м.Луганську внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру в частині змельної ділянки, яка належить ТОВ «Милен».
Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов'язання Луганської міської ради виконати постанову Господарського суду Луганської області від 22.09.2006 року по справі №5/118н-ад, шляхом скасування рішення Луганської міської ради №9/55 від 25.03.2003 року « Про припинення товариству з обмеженою відповідальністю «Милен» права постійного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3», оскільки зазначений спосіб захисту порушеного права не передбачений вимогами ст.16 ЦК України.
Також суд вважає, що не підлягає задоволенню вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача Луганської міської ради відновити право на земельну ділянку площею 0,0739 га за адресою АДРЕСА_3, яка належить ТОВ «Милен» відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.10.1996 року №565/2 та державного акту №318 від 21.01.1997 року. Оскільки, як вбачається із повідомлення Луганської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» №1-3/1998 від 15.10.2009 року земельна ділянка належить позивачу на підставі Державного акту на право постійного користування землею, який був зареєстрований у встановленому законом порядку та є чинним. Захисту в судовому порядку підлягає лише порушене, оспорювань або не визнане право.
Клопотань щодо відшкодування судових витрат позивачем не заявлялось.
Керуючись ст.ст. 15,16, 21, 179, 181 ЦК України, 83,93, 116, 123,124 ЗК України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” , ст.19 Закону України „Про звернення громадян” , Законом України «Про оренду», ст. ст. 6, 9-12, 49, 51, 117, 118, 161-163, 167 КАС України, суд, -
Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.08.2003 року №299/83 в частині надання громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0739 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3.
Припинити дію договору оренди землі від 16.09.2003 року між виконавчим комітетом Луганської міської ради та ОСОБА_1 в частині розміру земельної ділянки площею 0,0739 га, яка належить ТОВ «Милен» на підставі Державного акту на право постійного користування 1-ЛГ №000149/4.
Зобов'язати Луганську регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру» внести зміни до Державного земельного кадастру в частині змельної ділянки, яка належить ТОВ «Милен» на підставі Державного акту на право постійного користування 1-ЛГ №000149/4.
Мотивувальна частина постанови виготовлена 14 червня 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий: суддя О.В.Бугера
Справа №2а-2694/2010
вступна та резолютивна частини
09 червня 2010 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:
головуючого судді Бугери О.В.,
при секретарі Лошадкіній В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Милен» до Луганської міської ради, міського відділу Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про зобов'язання виконати певні дії, -
Керуючись ст.ст. 15,16, 21, 179, 181 ЦК України, 83,93, 116, 123,124 ЗК України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” , ст.19 Закону України „Про звернення громадян” , Законом України «Про оренду», ст. ст. 6, 9-12, 49, 51, 117, 118, 161-163, 167 КАС України, суд, -
Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.08.2003 року №299/83 в частині надання громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0739 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3.
Припинити дію договору оренди землі від 16.09.2003 року між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та ОСОБА_1 в частині розміру земельної ділянки площею 0,0739 га, яка належить ТОВ «Милен» на підставі Державного акту на право постійного користування 1-ЛГ №000149/4.
Зобов'язати Луганську регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру» внести зміни до Державного земельного кадастру в частині змельної ділянки, яка належить ТОВ «Милен» на підставі Державного акту на право постійного користування 1-ЛГ №000149/4.
Мотивувальна частина постанови виготовлена 14 червня 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий: суддя О.В.Бугера