Копія:
Справа № 2а-6401/10
09 липня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Байрашевої В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрія та району Рябошапка Володимира Миколайовича про оскарження дій інспектора з приводу складання постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови, -
У травні 2010 р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрія та району Рябошапка Володимира Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови. На його обґрунтування зазначив, що згідно постанови серії ВА № 145631 від 19.05.2010 р. на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за порушення п. 12. 9 б ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність по ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно постанови він 19.05.2010 р. о 06 год. 57 год. в м. Олександрія по вул.Куйбишева-54 керуючи автомобілем ЗАЗ ТF-699 Р державний номер НОМЕР_1 на ділянці дороги від вул. Суворова до вул. Франко де встановлено дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км. на год.» перевищив встановлену швидкість на 24 км. на год., швидкість складала 64 км. на год. та вимірювалась приладом «Візир» №НОМЕР_2. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що швидкість не перевищував.
Тому, посилаючись на вказані обставини, просить суд визнати незаконною та скасувати постанову ВА № 145631 від 19.05.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення про накладання стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності.
Відповідач - інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрія та району Рябошапка В. М. повідомлявся в порядку ч.9 ст. 35 КАС України, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не вказав, заяви про відкладення розгляду справи не надав.
Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вважаючи, що позивач та відповідач повідомлені належним чином, суд ухвалив: справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів, за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України ( із змінами згідно Законом № 808-VI від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання ( перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
В судовому засіданні встановлено, що 19.05.2010 р. посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрія та району Рябошапка Володимиром Миколайовичем винесена постанова серії ВА № 145631, згідно до якої позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, в зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. (а.с. 5).
Дана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 19.05.2010 р. о 06 год. 57 год. в м. Олександрія по вул.Куйбишева-54 керуючи автомобілем ЗАЗ ТF-699 Р державний номер НОМЕР_1 на ділянці дороги від вул. Суворова до вул. Франко де встановлено дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км. на год.» перевищив встановлену швидкість на 24 км. на год., швидкість складала 64 км. на год. та вимірювалась приладом «Візир» №НОМЕР_2.
У протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1, він категорично заперечив порушення п. 12.9 б ПДР України, не визнав своєї вини у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Врахувавши лише показання приладу «Візир» №НОМЕР_2, інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрія та району Рябошапка В. М. дійшов висновку, що позивачем допущено порушення п. 12.9 б ПДР України та визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, наклавши на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Проте, прилад «Візир» №НОМЕР_2, яким вимірювалась швидкість не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису, він може показувати лише швидкість та час фіксування цієї швидкості.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, яка має імперативний характер відносно можливості використання лише тих технічних приладів і засобів, які мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису і можуть бути використанні як доказ по справі, показання приладу «Візир» №НОМЕР_2 не являються доказом по справі та не можуть свідчити про вчинення правопорушення.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В постанові, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник, або вказаних останнім доводів.
Крім цього, ні в протоколі, ні в постанові по справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного приладу для застосування на Україні, його перевірці, похибці при вимірюванні швидкості, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
За таких обставин, вважаю, що інспектор ДАІ виносячи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. ст. 251, 252, 254, 280 КУпАП, що свідчить про протиправність його дій та прийнятої ним постанови.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про визнання оспорюваної постанови протиправною, скасувати, закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю складу правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1 ст.122, п.1 ст. 247, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71, 86, 100, 160-164 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною постанову ВА № 145631 по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 по ч.1 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Скасувати постанову ВА № 145631 по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 по ч.1 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 по ч.1 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн. - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений для подання заяви про апеляційне оскарження. Одночасно копія апеляційної скарги направляється до апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя підпис Н.Ю.Іванова
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда Н.Ю.Іванова