27 січня 2022 року м. Харків Справа № 922/3499/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Чернота Л.Ф.
секретар судового засідання Полупан Ю.В.
за участю представників:
позивача - Баранова А.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №6074 від 28.07.2021, довіреність №б/н від 23.02.21 (бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістік” (вх.№3565Х/3)
на рішення Господарського суду Харківської області від 29.10.2021
у справі №922/3499/21 (суддя Суслова В.В., повний текст рішення складено 29.10.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістік”, м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Шиліна Станіслава Олександровича, м. Харків
про стягнення коштів, -
Позивач, ТОВ “Баядера Логістік” звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Шиліна Станіслава Олександровича, в якому просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 23910,90 грн, інфляційні втрати у розмірі 3541,07 грн, 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11791,23 грн., штраф у розмірі 1673,70 грн. Витрати зі сплати судового збору позивач також просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №БХ93 від 27.02.2019 щодо своєчасної оплати за поставлений товар.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.10.2021 у справі №922/3499/21 в задоволені позову відмовлено.
Позивач, ТОВ “Баядера Логістік”, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.10.2021 у справі №922/3499/21, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що рішення є необґрунтованим, та таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- позивачем не було отримано від відповідача відзиву на позовну заяву, та оскільки розгляд справи проводився за правилами спрощеного провадження у позивача не було можливості ознайомитись із доводами відзиву на позовну заяву, в зв'язку з чим не було об'єктивної можливості надати суду першої інстанції разом із запереченнями на відзив докази на підтвердження поставки товару, а саме - довіреності відповідача із зразками підпису уповноваженої особи Бугай І.П., яка уповноважена від імені відповідача приймати матеріальні цінності, що були поставлені постачальником на виконання умов договору та завіряти у тому числі видаткові накладні, а також інші видаткові накладні, за якими товар раніше був поставлений покупцю та ним оплачений;
- документи які позивачем додано до апеляційної скарги дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарській операції та приймала від імені відповідача товар - Бугай І.П., і яку відповідач уповноважив приймати товар та підписувати товаросупроводжувальні документи;
- з урахуванням того, що Бугай І.П. протягом тривалого часу приймала від імені відповідача товар, який раніше поставлявся позивачем, підписувала видаткові накладні і такий товар був повністю оплачений відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунки позивача, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку та неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Істоміної О.А., суддів Черноти Л.Ф., Радіонової О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Баядера Логістік”, призначено її до розгляду на 22.12.2021 та надано відповідачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги в порядку ст. 263 ГПК України.
17.12.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ “Баядера Логістік” надійшла заява (вх.№14779) про участь в судовому засіданні по справі 922/3499/21, призначеному на 22.12.2021 о 10:30 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено відповідною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021.
З метою повного та всебічного розгляду справи в судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.01.2022 (з урахуванням виправлення описки), що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2021.
Представник позивача на електрону скриньку Східного апеляційного господарського суду направив клопотання (вх.№771) з проханням відкласти розгляд справи на інший день через знаходженням представника позивача у строковій відпустці у період з 24.01.2022 по 31.01.2022.
26.01.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача ФОП Шиліна С.О. надійшли пояснення на апеляційну скаргу (вх.№947), в яких останній заперечує проти задоволення апеляційної скарги з підстав її недоведеності та необґрунтованості. В той же час, відповідач повністю погоджується із рішенням Господарського суду Харківської області від 29.10.2021 у справі №922/3499/21, просить залишити його без змін, як законне та обґрунтоване, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом та не направив уповноваженого представника в судове засідання, попри належне повідомлення про день та час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 27.01.2022 приймає участь представник позивача ТОВ “Баядера Логістік”, який підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.
В зв'язку із тим, що представник ТОВ «Баядера Логістік» Баранов А.В. особисто з'явився в судове засідання 27.01.2022, його клопотання вх.№947 про відкладення розгляду справи на інший день - колегія суддів залишає без розгляду.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням суду першої інстанції встановлені наступні обставини:
- укладення 27.02.2019 між ТОВ «Баядера Логістік» (постачальник за договором, позивач по справі) та ФОП Шиліним С.О. (покупець за договором, відповідач по справі) договору поставки №БХ 93, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Іншими умовами договору сторони домовились про наступне:
- постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку (п. 3.3);
- при прийманні товару покупець в присутності представника постачальника повинен перевірити: цілісність пакування, наявність марок акцизного збору, відповідність фактичної кількості товару кількості, зазначеній в накладних, термін зберігання. При встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, покупець зобов'язаний у присутності представника постачальника, скласти відповідний Акт згідно з вимогами чинного законодавства. Підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальника за кількістю та за якістю. Претензії покупця щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються постачальником в окремому порядку, який визначається постачальником в кожному випадку окремо (п. 3.4);
- покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові Довіреність зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток /штампів (за наявності). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у Довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою /штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки /штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток /штампів наданих покупцем постачальнику у Довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця (п. 3.6);
- найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1);
- ціна на товар визначена у прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення, ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 5.1, п. 5.2);
-загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії договору згідно видаткових накладних на товар (п. 5.3);
- розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати (п. 6.1);
- датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.2);
- у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу (п. 7.1);
- у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2);
- даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах (п. 9.7).
За твердженнями позивача, ним на виконання умов договору №БХ 93 від 27.02.2019, здійснено відповідачу поставку алкогольних напоїв на загальну суму 23.910,90 грн, на підтвердження чого додано до позовної заяви видаткову накладну №73394/67144 від 28.12.2019. Однак, відповідач за поставлені алкогольні напої не розрахувався з позивачем в повному обсязі в порядку та строки, визначені умовами договору, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 23.910,90 грн.
Крім основної заборгованості, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем на підставі умов договору нараховано останньому інфляційні втрати у розмірі 3.541,07 грн, 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11.791,23 грн, штраф у розмірі 1.673,70 грн за певні періоди прострочення, що мали місце з 14.03.2019 по 30.08.2021.
Вищезазначене порушення умов договору по здійсненню оплати за поставлений позивачем товар відповідно до умов договору стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Господарський суд, приймаючи рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначив, що видаткова накладна №73394/67144 від 28.12.2019, як первинний документ, не відповідає вимогам діючого законодавства та не є допустимим доказом, який може бути взятий до уваги судом, відтак не може підтвердити отримання відповідачем товару та факт існування господарської операції з поставки товарів.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, зважаючи на наступні підстави.
Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «Баядера Логістік» стягнути з ФОП Шиліна С.О. 40.916,9 грн (з яких основна заборгованість - 23.910,90 грн, інфляційні втрати - 3.541,07 грн, 20% річних за користування чужими грошовими коштами - 11.791,23 грн., штраф - 1.673,70 грн) з підстав неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.
Відповідно до частин 1, 5 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Колегія суддів зауважує, що з огляду на предмет спору у даній справі, предметом доказування є обставини, що підтверджують факт поставки товару, отримання його відповідачем та наявність заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку саме на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.
Позивачем «Баядера Логістік» до матеріалів даної справи в підтвердження своїх доводів та вимог надані наступні документи:
- видаткова накладна №73394/67144 від 28.12.2019,
- договір поставки №БХ93 від 27.02.2019.
Щодо видаткової накладної №73394/67144 від 28.12.2019, наданої в якості доказу здійснення господарської операції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
З'ясування відповідних питань і оцінка пов'язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).
Натомість, в наданій суду першої інстанції видатковій накладній №73394/67144 від 28.12.2019 не зазначена посада та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції.
В ній міститься лише підпис з боку отримувача товару, проте вказана видаткова накладна не містить даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Пунктом 3.6. договору, покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові довіреність зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток /штампів (за наявності). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою /штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки /штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток /штампів наданих покупцем постачальнику у довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом розгляду даної справи в суді першої інстанції, матеріали справи не містили жодної довіреності із зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи. До позовної заяви такої довіреності надано не було.
При цьому, слід враховувати, що апеляційний господарський суд обмежений нормами статті 269 ГПК України з приводу прийняття додаткових доказів.
Так, відповідно до приписів частин 1, 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Відповідно до ч. 2 статті 2 ГПК України розгляд і вирішення справ в господарських судах здійснюються, зокрема, на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін.
Також принцип змагальності сторін закріплено в статті 13 Господарського процесуального кодексу України, якою, крім іншого, визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, виходячи з принципу змагальності господарського процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.
Отже, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст.269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Як вже зазначалось, звертаючись із апеляційною скарго, позивач додає додаткові докази у справі - довіреності відповідача із зразками підпису уповноваженої особи Бугай І.П., яка уповноважена від імені відповідача приймати матеріальні цінності, що були поставлені постачальником на виконання умов договору та завіряти у тому числі видаткові накладні, а також інші видаткові накладні, за якими товар раніше був поставлений покупцю та ним оплачений. При цьому, обґрунтовуючи неподання даних доказів до суду першої інстанції позивач зазначає, що ним не було отримано від відповідача відзиву на позовну заяву, та оскільки розгляд справи проводився за правилами спрощеного провадження у позивача не було можливості ознайомитись із доводами відзиву на позовну заяву, в зв'язку з чим не було об'єктивної можливості надати суду першої інстанції разом із запереченнями на відзив докази на підтвердження поставки товару.
Однак, матеріали справи свідчить, що 22.09.2021 від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції, а 04.11.2021 представник позивач зазнайомився із матеріалами справи, - тож був обізнаний із доводами, наведеними у відзиві на позовну заяву. Крім того, позивач не був позбавлений надати відповідні докази на підтвердження своїх вимог, разом із позовною заявою, адже такі документи вже існували на момент подачі позову до господарського суду.
При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмо обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник в апеляційній скарзі на виконання вимог ч. 4 ст. 80, п. 6 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 269 ГПК України не обґрунтував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів та неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача.
Таким чином, позивач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а саме -не довів неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, що виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо надання оцінки додатковим доказам.
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістік” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 29.10.2021 у справі №922/3499/21 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 01.02.2022
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Л.Ф. Чернота