ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"01" лютого 2022 р. Справа № 902/537/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Коломис В.В.
за заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. у справі №902/537/18
за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"
про стягнення 27 776 189 грн 41коп.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення 27776189,41 грн задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3144882,11 грн - 3% річних, 24159157,40 грн - інфляційних втрат та 409560,59 грн - судового збору.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення 472 149,90 грн інфляційних втрат відмовлено.
У задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 у справі №902/537/18 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.02.2020) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18 та призначено справу №902/537/18 до розгляду на 03.03.2020 об 14:30 год.
Також, не погоджуючись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 472149,90 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 поновлено строк на подання апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18, призначено справу №902/537/18 до розгляду на 03.03.2020 об 14:30год. та об'єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з раніше поданою апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18 для спільного розгляду в межах апеляційного провадження у справі №902/537/18.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2020, апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №902/368/16.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 поновлено провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18 та розгляд справи №902/537/18 призначено на 21.12.2021 об 14:30год. Також, запропоновано сторонам у справі подати/надіслати до суду апеляційної інстанції письмові пояснення по справі з врахуванням висновків судів, що встановлені за результатами розгляду справи №902/368/16.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020р. у справі №902/537/18 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №902/368/16 та оприлюднення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
28.01.2022 на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. у справі №902/537/18.
Вказана заява обгрунтована тим, що 06.12.2021 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду поновлено провадження у справі за апеляційною скаргою НАК "Нафтогаз України" та АТ "Вінницягаз" на рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі №902/537/18; розгляд справи призначено на 21.12.2021. В судовому засіданні 21.12.2021 апеляційним господарським судом було оголошено зміст заяви АТ "Вінницягаз" про зупинення провадження у справі до завершення перегляду Верховним Судом касаційної скарги АТ "Вінницягаз" на рішення та постанову у справі №902/368/16. НАК "Нафтогаз України" заперечив проти зупинення провадження у справі, оскільки процесуальним законодавством визначено вичерпний перелік підстав зупинення провадження; перегляд рішення у іншій справі в касаційному порядку не входить до таких підстав. З огляду на це, просив закінчити перегляд рішення в апеляційному порядку, оскільки строк відведений процесуальним законодавством на перегляд рішення в апеляційному порядку сплинув. Посилається на те, що з моменту відкриття апеляційного провадження у справі (19.02.2020) до моменту зупинення (03.03.2020) минуло 13 днів, з моменту поновлення апеляційного розгляду (06.12.2021) до моменту наступного розгляду (25.01.2022) минуло 50 днів. Зазначає, що суддями Північно-західного апеляційного господарського суду був порушений строк розгляду господарської справи в апеляційному порядку, встановлений частиною першою статті 273 ГПК України. Вважає, що відмова суду завершити вирішення спору у визначені процесуальним законодавством строки та оголошення перерви на 25.01.2022, а згодом і зупинення провадження у справі з порушенням вимог процесуального законодавства, в сукупності має наслідком порушення строку розгляду спору, що викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2022 поновлено провадження у справі №902/537/18 для розгляду заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. у справі №902/537/18; розгляд заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. у справі №902/537/18 призначено на 28.01.2022 об 14:30год. Також, ухвалено судове засідання провести без виклику сторін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №902/537/18 заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. у справі №902/537/18 визнано необґрунтованою. Передано справу №902/537/18 для вирішення питання про відвід головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. у справі №902/537/18 на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу №902/537/18, якого визначити у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відвід складу суду у справі №902/537/18 передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Коломис В.В.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відвід складу суду у справі №902/537/18, не вбачаю підстав для її задоволення з огляду на таке.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.
Відповідно до ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Частиною 4 ст.35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно суд апеляційної інстанції підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зокрема, як свідчить заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. у справі №902/537/18, заявник обґрунтовуючи її посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено процесуальні строки на вирішення даної справи, а також здійснено зупинення апеляційного провадження у справі з порушенням вимог процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (п. п. 23,31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20.02.1996, п. 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18.02.1997, п. 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст.114 ГПК України, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст.7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
За приписами ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору і його значення для сторін, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, колегія суддів дійшла висновку за необхідне розглянути дану справу в строк, який є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і правильного вирішення спору, та який є більший, ніж передбачено національним законодавством України.
Також не беруться до уваги і посилання заявника на неправомірність та необгрунтованість зупинення апеляційного провадження у даній справі, оскільки згідно ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких у даному випадку адвоката відповідача не влаштовує.
Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 13.01.2021 у справі №761/16124/15-ц.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів у даній справі не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу колегії суддів від розгляду даної справи. Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, з огляду на що, в задоволенні даної заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35-38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. у справі №902/537/18 - відмовити.
Суддя Коломис В.В.