ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"31" січня 2022 р. Справа № 903/692/21
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнана І.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної казначейської служби України у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 29.12.2021 у справі №903/692/21
за позовом фізичної особи-підприємця Федяк Мар'яни Василівни
до Волинської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України
про стягнення 2997976,37 грн.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.12.2021 у справі №903/692/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця Федяк Мар'яни Василівни ( ід. номер НОМЕР_1 ) 308037,06 грн., в т.ч.: 258037,06 грн. збитки та 50000,00 грн. моральна шкода. В решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 29.12.2021 у справі №903/692/21 заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця Федяк Мар'яни Василівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 14.12.2021 та додатковим рішенням від 29.12.2021 у справі №903/692/21 Державна казначейська служба України та Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області звернулись до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять суд апеляційної інстанції звільнити Головне управління Казначейства і Казначейство від сплати судового збору; скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2021 у справі №903/692/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю; скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 29.12.2021 у справі №903/692/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду таке.
Відповідно до 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно п.2 ч.2 ст.258 ГПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування особи, яка подає апеляційну скаргу.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що одна апеляційна скарга подана двома різними юридичними особами з різними процесуальними статусами (відповідачем - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області та третьою особою - Державною казначейською службою України), що діючими нормами ГПК України не передбачено.
Суд апеляційної інстанції враховує, що оскільки першою у скарзі зазначено Державну казначейську службу України, то саме третьою особою подано дану апеляційну скаргу. Разом з тим, вказане не позбавляє права Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на звернення з іншою апеляційною скаргою.
Згідно п.4 ч.2 ст.258 ГПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені рішення або ухвала, що оскаржується.
Також із змісту апеляційної скарги вбачається, що у поданій апеляційній скарзі перед апеляційним судом ставляться вимоги стосовно одночасного оскарження рішення та додаткового рішення суду першої інстанції, що діючими нормами ГПК України не передбачено.
Так, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості одночасного перегляду в апеляційному порядку різних за своєю правовою природою процесуальних актів по одній скарзі. Натомість перегляд конкретного судового рішення має здійснюватися в окремому апеляційному провадженні на підставі окремо поданої апеляційної скарги.
Одночасне оскарження різних процесуальних документів суду першої інстанції, які є окремими самостійними об'єктами апеляційного оскарження в одній апеляційній скарзі перешкоджає їх одночасному розгляду в апеляційному порядку.
Крім того, Господарський процесуальний кодекс не містить підстав для повернення апеляційної скарги внаслідок об'єднання в ній вимог про скасування двох різних процесуальних документів суду першої інстанції, кожен з яких підлягає самостійному апеляційному оскарженню. Окремі самостійні підстави для повернення апеляційної скарги встановлені частиною 5 статті 260 ГПК України, перелік яких є вичерпним і не передбачає такої підстави для повернення апеляційної скарги, як оскарження в одній апеляційній скарзі рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду.
Наслідком встановлення судом апеляційної інстанції порушення вимог статті 258 ГПК України щодо оформлення апеляційної скарги є залишення такої апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення визначених судом недоліків.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.02.2020 року по справі 2/118.
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Підстави звільнення від сплати судового збору визначені нормою ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Обґрунтовуючи своє прохання про звільнення від сплати судового збору, апелянт вказує на недостатність кошторисних призначень для сплати судового збору на 2022 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд апеляційної інстанції враховує, що в даному випадку відсутні правові підстави, визначені ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для звільнення апелянта від сплати судового збору.
З урахуванням викладено, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи зі змісту пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
При цьому, відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається, із вимог апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2021 у справі №903/692/21 в частині задоволених позовних вимог, а тому апелянту за подання апеляційної скарги на вказане рішення слід було сплатити судовий збір у розмірі 6 930,83 грн.
Матеріали скарги не містять доказів сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.
Також, пунктом 3 ч. 3 ст.258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, серед іншого докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що скаржником до апеляційної скарги не додано доказів надіслання апеляційної скарги на адресу інших учасників справи з описом вкладення.
Згідно з п.2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов'язок надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою апеляційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов'язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов'язків сторін та інших учасників справи.
Відтак, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.
Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу, що порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 ГПК України.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 6 статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху на підставі статей 174, 260 ГПК України, з наданням скаржнику можливості усунути вищенаведені недоліки.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 29.12.2021 у справі №903/692/21 - залишити без руху.
2. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:
- сформулювати вимоги апеляційної скарги у чіткій відповідності до ст. 258 ГПК України;
- подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 6 930,83 грн.;
- подати суду належні докази направлення копії апеляційної скарги (з описом вкладення у лист) іншим учасникам справи (відповідні докази подаються до суду в оригіналі);
3. У разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвалу направити Державній казначейській службі України та Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя Розізнана І.В.