вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" лютого 2022 р. Справа№ 910/14912/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Агрикової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні
апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 05.11.2021
про визнання дій зловживанням процесуальними правами та повернення зустрічної позовної заяви без розгляду
у справі №910/14912/21 (суддя Головіна К.І.)
за зустрічним позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади"
про визнання недійсним пункту договору
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 10.581.921,30 грн,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/14912/21 визнано дії Державного підприємства "Гарантований покупець", вчинені 26.10.2021 при поданні зустрічної позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" про визнання недійсним пункту 4.6 договору № 1505/01/20 від 15.06.2020 зловживанням своїми процесуальними правами. Зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" про визнання недійсним пункту 4.6 договору № 1505/01/20 від 15.06.2020 повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 про визнання дій зловживанням процесуальними правами та повернення зустрічної позовної заяви без розгляду у справі №910/14912/21.
Підставою для скасування ухвали скаржник зазначив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, якою було обмежено скаржника в доступі до правосуддя та захисті порушених прав та інтересів. Скаржник стверджує, що подання двох зустрічних позовів, з урахуванням обставин справи, із викладенням у них своїх доводів та міркувань є конституційним правом та елементом диспозитивності господарського процесу, та не може вважатись затягуванням процесу чи перешкоджанням правосуддю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 про визнання дій зловживанням процесуальними правами та повернення зустрічної позовної заяви без розгляду у справі №910/14912/21; постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/14912/21, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
До Господарського суду міста Києва із позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електроенергії №1505/01/20 від 15.06.2020 в сумі 10 581 921,30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2021 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.10.2021, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
26.10.2021 (у строк, визначений законом для подання відзиву) ДП "Гарантований покупець" подало зустрічну позовну заяву до ТОВ "Івашківські сади", у якій просить надати тлумачення п. 6.1 договору № 1505/01/20 від 15.06.2020, укладеного між сторонами, а саме - чи обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 повернуто зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" про надання тлумачення умов договору без розгляду, як такий, що не пов'язаний із первісним позовом та не відповідає вимогам ст. 180 ГПК України.
26.10.2021 (у строк, визначений законом для подання відзиву) ДП "Гарантований покупець" подало зустрічну позовну заяву до ТОВ "Івашківські сади" про визнання недійсним п. 4.6 договору №1505/01/20 від 15.06.2020, яку просить розглядати разом із первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/14912/21 визнано дії Державного підприємства "Гарантований покупець", вчинені 26.10.2021 при поданні зустрічної позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" про визнання недійсним пункту 4.6 договору № 1505/01/20 від 15.06.2020 зловживанням своїми процесуальними правами. Зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" про визнання недійсним пункту 4.6 договору № 1505/01/20 від 15.06.2020 повернуто без розгляду.
Ухвалу суду мотивовано тим, що дії відповідача щодо одночасного подання декількох зустрічних позовів, які носять очевидно штучний характер (з різними предметами та з різних підстав до одного й того ж відповідача у межах відкритого позовного провадження за первісним позовом) є зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами, що має на меті невиправдане затягування розгляду даної справи та виключає можливість її своєчасного розгляду, порушує права інших учасників процесу.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
При цьому Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Тобто визначення предмета та підстав спору є правом позивача.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною другою статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частиною першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов'язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.
Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, до яких, зокрема, віднесено подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з частиною третьою статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом) справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Як свідчать матеріали справи, висновки суду першої інстанції про зловживання Державним підприємством "Гарантований покупець" процесуальними правами ґрунтується лише на тій підставі, що відповідачем подано одночасно декілька зустрічних позовів (з різними предметами та з різних підстав до одного й того ж відповідача у межах відкритого позовного провадження за первісним позовом).
Зміст положень пункту 2 частини другої статті 43 ГПК України дає підстави дійти висновку, що суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії сторони з подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.
При цьому, Суд зазначає, що наведеними вище положеннями чинного законодавства не встановлено заборони особі обирати декілька способів захисту права, яке вона вважає порушеним.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
При цьому колегією суддів враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях "Саф'яннікова проти України" (2007 рік), "Сілін проти України" (2006 рік), у яких суд наголошував на тому, що заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм відповідно до національного законодавства для захисту своїх інтересів (рішення).
Колегія суддів зазначає, що одночасне звернення Державного підприємства "Гарантований покупець" до Господарського суду міста Києва з декількома зустрічними позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івашківські сади" (з різними предметами та з різних підстав до одного й того ж відповідача у межах відкритого позовного провадження за первісним позовом) не є підставою для висновку про вчинення позивачем за зустрічним позовом дій, спрямованих на невиправдане затягування розгляду даної справи, оскільки вказані процесуальні дії не вказують на порушення процесуальних прав інших осіб, ускладнення розгляду справи, а також порушення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; звернення Державного підприємства "Гарантований покупець" з зустрічними позовами у даній справі є реалізацією останнім права на судовий захист у обраний ним спосіб.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 про визнання дій зловживанням процесуальними правами та повернення зустрічної позовної заяви без розгляду у справі №910/14912/21 підлягає скасуванню з передачею матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/14912/21 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За наведених обставин, апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/14912/21 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.
Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 275, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/14912/21 скасувати.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/14912/21 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
О.В. Агрикова