вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2022 р. Справа№ 910/15656/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання Михайленко С.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2021
у справі №910/15656/21 (суддя Гумега О.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕР-АГРО»
про забезпечення позову до подання позовної заяви,
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
відповідач - Міністерство юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР»,
ОСОБА_1 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЮА КАРТАМИШ»,
ОСОБА_2
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕР-АГРО» (далі - ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО», заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви в порядку ст.ст. 136-139 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав - виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Картамиської сільської ради Первомайського (на теперішній час Лозівського) району Харківської області за кадастровими номерами та площею, перелік яких наведено у п. 1 прохальної частини заяви про забезпечення позову.
В якості осіб, які можуть отримати статус учасника справи, у заяві про забезпечення позову зазначено: відповідач - Міністерство юстиції України та треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР» (далі - ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР»), ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЮА КАРТАМИШ» (далі - ТОВ «АГРО-ЮА КАРТАМИШ», ОСОБА_2 .
27.09.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» надійшли уточнення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви (далі - уточнення від 27.09.2021), відповідно до яких заявник, не змінюючи правових підстав та обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України №3237/5 від 13.09.2021 «Про задоволення скарги» до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням за позовом ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» (код ЄДРПОУ 41519373) про скасування наказу;
- до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням за позовом ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» (код ЄДРПОУ 41519373) про скасування наказу заборонити будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, суб'єктам державної реєстрації прав - виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам) вчиняти будь-які дії щодо виконання Наказу Міністерства юстиції України №3237/5 від 13.09.2021 року «Про задоволення скарги», зокрема, але не виключно, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів про скасування реєстраційних дій та рішень, прийнятих державним реєстратором Харківської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Харківської області Велігурою Андрієм Володимировичем та державним реєстратором Харківської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Харківської області Супруном В'ячеславом Васильовичем щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Картамиської сільської ради Первомайського (на теперішній час Лозівського) району Харківської області за наведеними заявником кадастровими номерами та площею.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/15656/21 заяву ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову до подання позовної заяви.
Задовольняючи вказану заяву, суд виходив з того, що виконання наказу Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021 до вирішення спору по суті та набрання законної сили рішенням суду у справі за відповідним позовом «ФЕРМЕР-АГРО», істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись з позовом до суду, враховуючи, що предметом такого спору між сторонами буде вимога про скасування вказаного наказу; заявник належними та допустимими доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову, а наведені ним у такій заяві заходи забезпечення позову є належними, співмірними та адекватними, мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а також безпосередньо пов'язані із предметом розгляду по даній справі, оскільки спір стосується визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» про забезпечення позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята за недоведеності та нез'ясування судом обставин, які стали підставою для прийняття рішення про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти відповідні дії; суд дійшов помилкових висновків про те, що виконання оспорюваного наказу Міністерства юстиції України під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися з позовом до суду; предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, а тому в даному випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; заявником не наведено достатніх, належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій, направлених на порушення його майнових прав, а також не надано доказів того, що застосування обраних заходів забезпечення позову дійсно призведе до ефективного захисту прав та законних інтересів ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» у разі задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваного наказу; з огляду на безпідставність та доказову необґрунтованість заяви ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» про забезпечення позову, на переконання апелянта, відсутні підстави для її задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 поновлено Міністерству юстиції України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/15656/21, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, розгляд справи призначено на 26.01.2022, встановлено ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано з Господарського суду міста Києва справу №910/15656/21.
ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» не скористалося правом, наданим статтею 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не надало.
На електронну пошту Північного апеляційного господарського суду 12.01.2022 та 13.01.2022 від ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у задоволенні вказаних клопотань ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 910/15656/21 відмовлено.
26.01.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вмотивоване неможливістю його представника з'явитися у судове засідання у зв'язку з неотриманням від суду апеляційної інстанції підтвердження щодо проведення відео конференції поза межами приміщення суду та незабезпечення представника транспортом для прибуття у судове засідання у місто Київ.
У судове засідання 26.01.2022 заявник явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Розглянувши подане заявником клопотання про відкладення судового засідання, обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності його представника, явка якого у судове засідання обов'язковою не визнавалась, враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування його пояснень, з огляду на встановлені ч. 2 ст. 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні вказаного клопотання заявника та здійснити розгляд скарги за його відсутності.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
У судовому засіданні 26.01.2022 колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник посилався на те, що ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» є сільськогосподарським товаровиробником та здійснює свою господарську діяльність у формі вирощування сільськогосподарських культур на територій Картамиської сільської ради Первомайського району Харківської області.
У користуванні ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» перебуває 135 земельних ділянок, право оренди на які оформлено останнім після закінчення дії договорів оренди земельних ділянок з ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР» та ТОВ «СГП ДОБРИЙ ГОСПОДАР» (на даний час назву змінено на ТОВ «АГРО-ЮА КАРТАМИШ»).
Між ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» та власниками земельних ділянок (орендодавцями) були укладені договори оренди землі, за умовами яких останні передали, а ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» прийняло у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Картамиської сільської ради Первомайського (на теперішній час Лозівського) району Харківської області.
Договори оренди землі щодо спірних земельних ділянок були укладені в письмовій формі та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, є чинними, не оспорені та не скасовані, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційна довідка № 275568518 від 20.09.2021), доданою до заяви про забезпечення позову.
Проте, 13.09.2021 Міністерством юстиції України прийнято наказ №3237/5 «Про задоволення скарги» (далі - Наказ № 3237/5 від 13.09.2021), яким були скасовані рішення державних реєстраторів, на підставі яких було зареєстровано право оренди за ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО».
Наведений наказ прийнято Міністерством юстиції України на підставі Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 06.08.2021 за результатами розгляду скарги засновника ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР» ОСОБА_1 , засновника ТОВ «АГРО-ЮА КАРТАМИШ» ОСОБА_2 від 18.09.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 32988-33-19.
Наказом Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021 скаргу засновника ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР» ОСОБА_1 , засновника ТОВ «АГРО-ЮА КАРТАМИШ» ОСОБА_2 від 18.09.2019 задоволено частково, скасовано низку рішень державних реєстраторів, прийнятих державним реєстратором Харківської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Харківської області Велігурою Андрієм Володимировичем та державним реєстратором Харківської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Харківської області Супруном В'ячеславом Васильовичем (пункти 2, 3 резолютивної частини вказаного наказу), в іншій частині вимог скарги відмовлено.
ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» вважає, що Наказ Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021 прийнятий всупереч приписам пунктів 4, 5, 7, 8, 10 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», порушує його права та законні інтереси, а тому є незаконним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим заявник має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування вказаного наказу.
Водночас, до подання даного позову та до набрання законної сили судовим рішенням у справі, на переконання заявника, є необхідність вжити заходи забезпечення позову з метою як недопущення виконання Наказу Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021 та скасування права оренди ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО», так і вчинення інших реєстраційних дій щодо земельних ділянок, які перебувають у правомірному користуванні ТОВ останнього.
За твердженням заявника, виконання Наказу Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021 призведе до того, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будуть відображені відомості про реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР» та ТОВ «АГРО-ЮА КАРТАМИШ», незважаючи на те, що право користування на такі земельні ділянки фактично та на законних підставах належить ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО».
В свою чергу, на думку заявника, після поновлення записів щодо права оренди за ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР» та ТОВ «АГРО-ЮА КАРТАМИШ», цілком вірогідно, що останні будуть вчиняти дії щодо внесення нових записів та обтяжень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо перереєстрації права оренди на земельні ділянки за третіми юридичними особами тощо. Вказане призведе до того, що відновлення записів щодо права оренди за ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» стане утрудненим або неможливим з огляду на наявність проведених нових реєстраційних дій.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, реєстрація права оренди ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» щодо спірних земельних ділянок вже неодноразово була предметом розгляду Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації) Міністерства юстиції України.
Зокрема, 02.12.2019 відбувся розгляд скарги ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» відносно тих же самих кадастрових номерів, що підтверджується висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2019 за результатами розгляду скарги ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» від 23.10.2019. Наказом Міністерства юстиції України № 207/5 від 22.01.2020 «Щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» частково задоволено скаргу ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» від 23.10.2019 з доповненнями до неї від 25.11.2019. Наведений наказ виконаний Департаментом державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, реєстрацію права оренди за ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» поновлено, у судовому порядку наведений наказ не оскаржувався, є чинним та законним.
Крім того, про реальність загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, за доводами заявника, свідчить також і те, що станом на дату подання заяви про забезпечення позову, на загальному масиві площею 1065,23 га, що перебуває у користуванні ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» на праві оренди, зокрема, на спірних земельних ділянках, рішення державних реєстраторів про реєстрацію права оренди, на які за ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» скасовані Наказом Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021, перебувають посіви (незібраний урожай) соняшнику 2021 року, що посіяний та вирощений ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО», що підтверджується доданими до заяви про забезпечення позову від 23.09.2021 довідкою ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» №23/09-2021 від 23.09.2021, а також звітністю ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» - звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форма 4-сг), податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи, що містять відомості про спірні земельні ділянки.
На переконання заявника, виконання Наказу Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021 призведе до того, що ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР» та ТОВ «АГРО-ЮА КАРТАМИШ» можуть зібрати та привласнити урожай, що фактично належить ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО», а також до того, що посіви соняшнику можуть бути знищені, перетворені тощо.
Також, цілком вірогідним, на думку заявника, є те, що на урожай ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» буде накладено арешт в рамках виконавчих проваджень, відкритих щодо боржника ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР», наявність яких підтверджується доданими до заяви про забезпечення позову від 23.09.2021 інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, і такий урожай буде зібраний та реалізований в рамках таких виконавчих проваджень, що фактично позбавить ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» права власності на врожай, призведе до завдання збитків ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО», виникнення нових спорів та до необхідності ініціювання інших судових проваджень (щодо скасування арештів на такий урожай, визнання права власності на урожай тощо).
Обґрунтованість побоювань щодо виникнення таких ситуацій заявник підтверджує тим, що аналогічні факти вже мали місце у правовідносинах ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» та ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОБРИЙ ГОСПОДАР».
Зокрема, у 2018 року, внаслідок прийняття наказу Міністерством юстиції України № 2965/5 від 14.09.2018 про скасування рішень державних реєстраторів щодо реєстрації права оренди ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» було описано та накладено арешт на майно, що є власністю ТОВ «ФЕРМЕР- АГРО». ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» зверталося до Господарського суду Харківської області за захистом своїх прав та в рамках справи №922/2893/18 судом було винесено рішення від 04.03.2018, яке набрало законної сили та яким було підтверджено факти незаконного накладення арешту на належний ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» урожай, а також визнано право власності на такий урожай.
З огляду на наведене, заявник стверджує про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021 «Про задоволення скарги», який заявник має намір подати до Господарського суду міста Києва.
Обґрунтовуючи необхідність застосування визначених заходів забезпечення позову, заявник вказав, що такі заходи забезпечення позову будуть сприяти ефективному захисту його прав та охоронюваних законом інтересів, а їх невжиття призведе до неможливості виконання рішення суду за позовом, який заявник має намір подати до суду.
Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, визнавши вказані доводи заявника обґрунтованими, а заявлені заходи забезпечення позову такими, що узгоджуються із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності, суд першої інстанції задовольнив вказану заяву та вжив заходів до забезпечення позову, які заявлені ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО», з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Частиною першою статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Постановляючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову, як заборона вчиняти дії, господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Якщо позивач звертається (має намір звернутись) до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Оскільки у даному випадку ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» має намір звернутись до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Як було зазначено вище, в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що має намір звернутись до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021, оскільки такий наказ прийнятий всупереч приписам пунктів 4, 5, 7, 8, 10 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Оспорюваним наказом були скасовані рішення державних реєстраторів, на підставі яких було зареєстровано право оренди за ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО», що порушує права та законні інтереси ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.
Отже, державна реєстрація права оренди на земельні ділянки та відображення такої державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має значення при визначенні належного користувача такими земельними ділянками та, відповідно, належного власника посівів сільськогосподарських та інших культур на таких земельних ділянках.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.
За приписами ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що заявник належними та допустимими доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову, суд в оскаржуваній ухвалі дійшов правильного висновку про те, що належними, співмірними з предметом позову та адекватними заходами забезпечення позову у даному випадку будуть наступні:
- зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України №3237/5 від 13.09.2021 «Про задоволення скарги» до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» про скасування Наказу Міністерства юстиції України №3237/5 від 13.09.2021 «Про задоволення скарги»;
- до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням за позовом ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» про скасування Наказу Міністерства юстиції України №3237/5 від 13.09.2021 «Про задоволення скарги» заборона будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, суб'єктам державної реєстрації прав - виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам) вчиняти будь-які дії щодо виконання Наказу Міністерства юстиції України №3237/5 від 13.09.2021 «Про задоволення скарги», зокрема, але не виключно, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів про скасування реєстраційних дій та рішень (згідно переліку), прийнятих державним реєстратором Харківської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Харківської області Велігурою Андрієм Володимировичем, та відповідних рішень, прийнятих державним реєстратором Харківської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Харківської області Супруном В'ячеславом Васильовичем щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Картамиської сільської ради Первомайського (на теперішній час Лозівського) району Харківської області за відповідними кадастровими номерами та площею.
При цьому, як правильно зауважив місцевий господарський суд, вжиття вказаних заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи. У випадку відмови у позові застосовані судом заходи забезпечення позову не будуть перешкоджати виконанню оспорюваного наказу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/5520/21.
Проаналізувавши матеріали оскарження ухвали, колегія суддів встановила, що при її постановленні Господарський суд міста Києва врахував співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з наслідками заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчиняти певні дії щодо виконання Наказу Міністерства юстиції України №3237/5 від 13.09.2021.
При цьому, дослідивши наведені заявником обставини та докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виконання наказу Міністерства юстиції України № 3237/5 від 13.09.2021 до вирішення спору по суті та набрання законної сили рішенням суду у справі за відповідним позовом ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись з позовом до суду про визнання протиправним та скасування вказаного наказу, виходячи з того, що предметом такого спору між сторонами буде вимога про його скасування. У разі задоволення позову, сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, враховуючи викладені в заяві обставини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та наданим ним доказам, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву позивача про забезпечення позову, оскільки вжиття заходів забезпечення позову таким шляхом не обмежує права та законні інтереси Міністерства юстиції України, а також узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
На переконання суду апеляційної інстанції, з огляду на предмет спору у даній справі, невжиття наведених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист його прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Натомість, даний вид забезпечення позову не завдасть збитків відповідачеві та не порушить прав третіх осіб, які не є учасниками даної справи, адже заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «ФЕРМЕР-АГРО» про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є такими, що спростовуються матеріалами оскарження та висновками суду першої інстанції, а також висновками, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, ухвала відповідає приписам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/15656/21 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Міністерства юстиції України - без задоволення.
Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/15656/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/15656/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/15656/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 31.01.2022.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді М.Г. Чорногуз
О.В. Агрикова