Провадження № 33/821/22/22 Справа № 712/11181/21 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Кончина О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
28 січня 2022 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Геращенко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Геращенко Людмили Герасимівни на постанову судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 грудня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн., -
В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 10.08.2021 року о 09 год. 20 хв. в м.Черкаси, по вул. М.Залізняка, 34/2, керував автомобілем Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ), з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, сповільненість, поведінка що не відповідає обстановці згідно висновку КНП «ЧОНД» № 448 від 10.08.2021, встановлений діагноз «стан сп'яніння в наслідок вживання барбітуратів», чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною такою, що прийнята з порушенням матеріального і процесуального права представник ОСОБА_1 - адвокат Геращенко Л.Г. подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.12.2021 р. відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Апеляційні вимоги мотивувала тим, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 не визнає, а обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення є надуманими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а сама фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що 10.08.2021 р. ОСОБА_1 керував автомобілем Ford д.н.з. НОМЕР_1 тверезим, ні в якому стані наркотичного сп'яніння він не перебував і жодних наркотичних речовин не вживав. Так, 10.08.2021 ОСОБА_1 допустив зіткнення з автомобілем Меrcedes-Вепz, і при цьому рознервувався та в нього піднявся тиск, і для зняття стресу і зменшення тиску ОСОБА_1 прийняв ліки - Каптопрес і Барбовал, які він приймає завжди, коли перебуває в подібному стані, від чого йому стало трохи краще і він мав можливість спілкуватись з поліцією.
Апелянт вважає, що докази на які послався суд в оскаржуваній постанові, не підтверджують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також зазначає, що висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Геращенко Л.Г., яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити, вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга останньої не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Згідно з п.2.9 а ПДР - водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особам в стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, що підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №128592 від 06.10.2021; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 108948 від 10.08.2021; висновком КНП «ЧОНД» № 449 від 10.08.2021, з якого вбачається, що ОСОБА_1 встановлено діагноз «стан сп'яніння внаслідок вживання барбітуратів»; рапортом інспектора взводу 2 роти 2 БУПП в Черкаській області лейтенанта поліції І.А. Дахно; довідкою облікових даних; диском з відеозаписом, який було досліджено в судовому засіданні.
Відповідно до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. №1452/735 та зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 4 розділу 1 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу 2 Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров?я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров?я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Як вбачається із матеріалів справи огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено 10.08.2021 р. у медичному закладі КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» у присутності працівника поліції Дахно І.А., і згідно медичного висновку №448 ОСОБА_1 встановлено діагноз - стан сп'яніння внаслідок вживання барбітуратів, що є беззаперечним підтвердженням його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, слід відмітити, що вказаний медичний висновок не був оскаржений ОСОБА_1 у законному порядку.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний диск з відеозаписом подій від 10.08.2021 р. за участю ОСОБА_1 , зміст якого підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням вище зазначеним приходжу до висновку, що доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Геращенко Л.Г. щодо недотримання, працівниками поліції вимог Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Вважаю, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини по справі та надав їм відповідну оцінку, та прийшов до вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а інших доказів, які б спростовували висновки суду, апелянтом не надано. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення свідчить про його намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року).
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Геращенко Людмили Герасимівни - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок