Провадження № 33/821/25/22 Справа № 711/4502/21 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
28 січня 2022 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах провадження відсутній, громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн., -
В постанові суду зазначено, що 10.07.2021 року о 02.45 год. в м.Черкаси по вул.Гоголя 520 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес Бенс д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився під час ведення безперервної відеофіксацйії, чим порушив п.2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 10.07.2021 року о 01.42 год. в м.Черкаси по вул.Верхня Горова 55 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес Спринтер д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Придніпроавського районного суду м.Черкаси від 18.11.2021 р. скасувати, а справу закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційні вимоги мотивував, тим, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та встановлення факту алкогольного сп'яніння відбулося з порушенням порядку встановленого законодавством, а саме ст.266 КУпАП та Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735.
Так, йому не було вручено письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, а сам протокол не містить відомостей щодо наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння, які були підставами для проведення огляду на стан сп'яніння, і при цьому у ньому вказано, що його складено 02.55 год., а фактично він складався в райвідділку після його затримання о 03.40 год., тобто до протоколу про адміністративне правопорушення працівником патрульної поліції внесені недостовірні дані, щодо часу його складання.
Разом з тим, ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, як пропущений з поважних причин, оскільки про постанову йому стало відомо лише 06.12.2021 р., коли він її отримав поштою.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином причин неявки суду не повідомив.
Із огляду на зазначене, апеляційний суд враховує вимоги п.п.4,6 ст.249 КУпАП щодо строків апеляційного перегляду та необов'язкової присутності при розгляді справи належним чином повідомленої особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу і підтверджуються матеріалами справи, а тому суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18.11.2021 р. поважними, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга останнього не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Відповідно до п.2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.130 ч.1 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.130 та ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про недоведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами,
а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААБ № 108098 від 10.07.2021 року та серії ААБ № 108093 від 10.07.2021 року; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП лейтенанта поліції Кісєльова А.В.; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 3 БУПП в Черкаській області ДПП старшого лейтенанта поліції Запорожець В.; відеозаписами з бодікамер працівників поліції ААБ108098 та ААБ108093, на яких чітко зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан визначення алкогольного сп'яніння.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції було переглянуто відеозаписи з бодікамер працівників поліції ААБ108098 та ААБ108093, зміст яких повністю підтвердив його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення за вказаною статтею.
Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.130 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд дійшов висновку про правильність встановлення уповноваженою посадовою особою факту відмови ОСОБА_1 - особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що стало підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Будь-які докази відсутності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником суду апеляційної інстанції не надані.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв'язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 .
Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника є розмірним до вчиненого і справедливим.
Що стосується доводів апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням чинного законодавства та Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то ці доводи спростовуються відеозаписами, на яких зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи обставини справи, вважаю, що постанова судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2021 року відносно ОСОБА_1 є законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2021 року.
Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн.- залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок