Справа № 554/8789/19 Номер провадження 22-ц/814/15/22Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
24 січня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Чумак О.В., Пилипчук Л.І.,
секретар: Коротун І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 березня 2021 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
В вересні 2019 року позивачі ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
19 жовтня 2016 року їхня квартира була залита мешканцями квартири АДРЕСА_2 , що розташована зверху над їхньою, та яка належить ОСОБА_1 .
Комісією з КП «ЖЕО №2» було проведено обстеження квартири АДРЕСА_3 з метою з'ясування обсягів та причин залиття та складено Акт від 19.10.2016 року.
Комісією встановлено причину залиття, а саме розрив гнучкого підключення змішувача до трубопроводу холодного водопостачання у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 та встановлено обсяги затоплення. Згідно висновку судового експерта Авдєєвої Н.М. від 22.12.2018 року № 83, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, завданих внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_3 , відповідно до Акту залиття від 19.10.20916 року, становить 41 276, 29 грн.
Враховуючи, що саме на власника квартири покладається обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок використання належного йому майна, а відповідач збитки не відшкодував, позивачі змушені звернутися до суду з позовом.
Просили суд стягнути в рахунок відшкодування завданої внаслідок залиття квартири матеріальну шкоду у розмірі 41 276 грн. 29 коп., судові витрати у справі.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 березня 2021 року, з врахуванням ухвал суду про виправлення описки від 01.07.2021 та 25.08.2021 позов ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування завданої внаслідок залиття квартири матеріальної шкоди у розмірі 41 276 грн. 29 коп. в рівних частках, а саме по 8255грн. 25 коп. кожному.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 судовий збір у сумі по 256 грн. 14 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судові витрати у вигляду витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн. та витрат, пов'язаних із проведенням експертизи у сумі 1 500 грн., а всього 5 500 грн.
Не погодившись з рішенням районного суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким визначити розмірі матеріальної шкоди в наслідок залиття квартири АДРЕСА_1 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи проведеної експертом Полтавського відділення Харківського наукового інституту судових експертиз ім.. заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема вказує на те, що місцевим судом при ухваленні рішення не в повному обсязі досліджено докази, надані сторонами, та обставини за яких складався акт обстеження квартири та експертні висновки.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Місцевим судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 виданим Управлінням майном комунальної власності міста 11.08.2014 року (а.с.13 том 1).
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_1 (а.с.51).
Дані обставини підтверджені також довідкою КП «ЖЕО №2» № 3340 від 19.09.2019 року (а.с.52).
У жовтні 2016 року квартиру АДРЕСА_1 було затоплено із квартири АДРЕСА_4 , що визнала у відповідач ОСОБА_1 в суді першої інстанції та у доводах апеляційної скарги.
Згідно акту від 19 жовтня 2016 року складеного майстром по ТО та ПР ОСОБА_7 , майстром технічної дільниці ОСОБА_8 , слюсарем сантехніком ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_6 , на підставі звернення ОСОБА_6 , встановлено, що 19.10.2016 року було обстежено квартиру АДРЕСА_1 , підтоплену з квартири АДРЕСА_2 . При обстеженні вказаної квартири було виявлено наступне: в приміщенні коридору (1) площею 11,9 м.кв. сліди підтоплення стелі з гіпсокартону та шпалер на стінах; в приміщенні санвузла (2) площею 5,3 м.кв. підтоплення стелі із штучних матеріалів та кахлів на стінах; в приміщенні дитячої кімнати (3) площею 10,0 м.кв. сліди підтоплення стелі з гіпсокартону та шпалер на стінах; в приміщенні жилої кімнати (4) площею 13,0 м.кв. сліди підтоплення стелі з гіпсокартону; в приміщенні вітальні (6) площею 14, 4 м.кв. сліди підтоплення стелі з гіпсокартону; в приміщенні кухні (5) площею 12,4 м.кв. сліди підтоплення стелі з гіпсокартону. Наслідком підтоплення водою стала деформація в окремих місцях підлоги з лінолеуму в приміщенні коридору та дитячої кімнати. Причиною часткового підтоплення зазначеної квартири став розрив гнучкого підключення змішувача до трубопроводу холодного водопостачання у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 (а.с.16 том 1).
Згідно висновку судового експерта Авдєєвої Н.М. будівельно-технічної експертизи № 83 від 22.12.2018 року вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень завданих внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 , відповідно до актів залиття від 19.10.2016 року складає 41 276 грн. 29 коп. (том 1 а.с. 17-50).
Згідно висновку № 42 від 27.03.2020 року судово-будівельної експертизи, яка проведена Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса, вартість відновлювальних робіт у квартирі АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке відбулося 19 жовтня 2016 року з урахуванням кошторисного прибутку, адміністративних витрат та ПДВ, тобто при умові їх виконання спеціалізованими організаціями, які мають відповідну ліцензію, на день складення висновку складає 23 975 грн. (том 1 а.с.103-123).
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено факт залиття квартири та розмір шкоди, завданої внаслідок залиття.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі № 761/12945/19 (провадження № 61-15575св20).
Згідно ст.. 76 ЦПК України, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.ч. 6,7 статті 102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Згідно з ч. 1 статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що для встановлення розміру збитків, завданих позивачам проводилось два експертних дослідження: 22.12.2018 року та 27.03.2020 року.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції було досліджено обидва експертні висновки, надана їм відповідна правова оцінка, експерти допитані в судовому засіданні. Судом взято до уваги, що обидва дослідження проводились через значний проміжок часу, при цьому встановлено, що експерт ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Громова Л.М. при визначенні вартості відновлювальних робіт не приймала до уваги акт від 19.10.2016 року у повному обсязі.
Відповідачем не доведено того, що висновок судового експерта Авдєєвої Н.М. складений за результатами будівельно-технічної експертизи № 83 від 22.12.2018 року є неналежним доказом у справі.
Вину у завданій позивачам шкоді відповідачем також не спростовано, хоча це є її процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Таким чином, встановивши, що позивачі довели розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що завдана позивачам шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України.
За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючисьст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В.М. Триголов
Судді : О.В. Чумак
Л.І. Пилипчук