Житомирський апеляційний суд
Справа №279/5198/21 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.
Категорія 55 Доповідач Микитюк О. Ю.
31 січня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Микитюк О. Ю. суддів Григорусь Н.Й.
Галацевич О.М.
при секретарі Бірюченко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу № 279/5198/21
за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов'язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Недашківської Л.А. у м.Коростені,
встановив:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ "Українська Залізниця" регіональна філія. Просив зобов'язати відповідача провести нарахування та надати уповноваженому органу за затвердженою формою Мінсоцполітики відомостей для здійснення видатків з 17.07.2018 на доплату до його заробітної плати за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В обґрунтування позову зазначив, що проживає в м.Коростень, працює в АТ "Українська залізниця" виробничий підрозділ локомотивне депо Коростень, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи та користується пільгами і доплатами, передбаченими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач, не зважаючи на звернення, не забезпечує його права на отримання щомісячної доплати до заробітної плати у розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року зобов'язано АТ "Українська залізниця" регіональна філія "Південно-західна залізниця" відокремлений підрозділ локомотивне депо Коростень провести нарахування ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року доплату за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі розрахункової величини, установленої на 01 січня відповідного календарного року, визначеної Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який за формою, затвердженою Мінсоцполітики, подати уповноваженому органу для подальшої перевірки, реєстрації, обліку та подачі органам Казначейства для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі АТ «Українська залізниця» просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач не довів, що діями відповідача порушені його цивільні права, свободи чи інтереси. Згідно роз'яснень Міністерства соціальної політики виплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення не нараховуються та не виплачуються, за виключенням території зони відчуження. АТ «Українська залізниця» не відповідає за зобов'язаннями держави, тому не є належним відповідачем у справі щодо соціальних виплат.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач має статус потерпілої від аварії на ЧАЄС 3 категорії, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 03.11.1999. Він працює в АТ "Українська залізниця" виробничий підрозділ локомотивне депо Коростень та проживає в м.Коростень Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесено до зон радіологічного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Виплата коштів, передбачених ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не проводилась.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-XII).
Доплата, визначена статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не є складовою заробітної плати та не є заробітною платою за особливі умови праці, що включає в себе компенсаційні виплати на відповідний рік, а є соціальною гарантією.
Відповідно до п.4 пп.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (у редакції Постанови КМУ №759 від 26.10.2016) виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, доплата особам, які працюють у зоні відчуження, відповідно до статті 39 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян.
Таким чином, починаючи з 2018 року у підприємств, установ, організацій, які знаходяться на території зон радіоактивного забруднення (крім зони відчуження) відсутній обов'язок подавати до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат на виплату доплат до зарплати відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто відсутні делеговані державою повноваження.
Крім цього, у відповідача відсутній обов'язок щодо нарахування та виплати доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 не містить застережень щодо порядку застосування статті 39 Закону №796-ХІІ. За таких обставин відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату позивачеві доплати до заробітної плати, встановленої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин суд першої інстанції зробив неправильний висновок про обґрунтованість позову, який суперечить нормам матеріального права.
За таких обставин рішення належить скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити. Скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір в розмірі 1362 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді: