Житомирський апеляційний суд
Справа №274/3958/16-ц Головуючий у 1-й інст. Замега О.В.
Категорія 61 Доповідач Коломієць О. С.
31 січня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Талько О.Б., Миніч Т.І.
з участю секретаря
судового засідання: Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №274/3958/16-ц за поданням старшого держаного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Хмельницький) Татарчук Олени Анатоліївни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 червня 2017 року, яка постановлена суддею Замегою О.В. в м. Бердичеві
У червні 2017 року старший державний виконавець Бердичівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області (правонаступником якого є Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Хмельницький) Татарчук О.А. звернулась до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання ним зобов'язань покладених на нього судовим рішенням.
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Бердичівському відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист № 274/3958/16-ц, виданий Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області 09 листопада 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 600 грн щомісячно, починаючи з 18 липня 2016 року і до повноліття дочки. 16 листопада 2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, копія постанови направлена боржнику до відома та отримана ним особисто 22 листопада 2016 року. Проте, згідно довідки-розрахунку, станом на 01 травня 2017 року заборгованість боржника за вказаним виконавчим провадженням становить 5671,04 грн. Державним виконавцем вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», однак, рішення суду на даний час не виконується, а боржник ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 червня 2017 року подання задоволено та тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України - до виконання зобов'язань, покладених на нього згідно виконавчого листа № 274/3958/16-ц, виданого 09 листопада 2016 року Бердичівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 18 липня 2016 року і до повноліття дочки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити державному виконавцю у задоволенні подання. Зазначає, що судом безпідставно зазначено, що в його діях наявна така ознака як «ухилення» від виконання боргових зобов'язань, оскільки державним виконавцем не було надано суду жодних доказів ухилення апелянта від виконання своїх зобов'язань. Також скаржник зазначає, що дійсно існувала заборгованість зі сплати аліментів у зв'язку з тим, що він мав фінансові труднощі та не був офіційно працевлаштований і мав мінливий дохід. Проте, 15 грудня 2020 року стягувачем було подано заяву про повернення та залишення без виконання виконавчого листа №274/3958/16-ц, який виданий Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області. Головною обставиною повернення виконавчого листа та зупинення виконавчого провадження стало вирішення конфлікту між сторонами. Також зазначає, що на даний час виконавче провадження №52902498 - завершено. А тому, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України, яке накладено на ОСОБА_1 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 червня 2017 року має бути скасоване.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.
В судовому зсіданні боржник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що на виконанні в Бердичівському відділі державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області знаходився виконавчий лист №274/3958/16-ц, виданий Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області 09.11.2016, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 18 липня 2016 року і до повноліття дочки.
16 листопада 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Копія постанови направлена боржнику ОСОБА_1 до відома, яка 22.11.2016 була ним отримана особисто.
Станом на 01.05.2017 року заборгованість боржника за аліментами становила 5671,04 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком.
15 грудня 2020 року до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області надійшла заява стягувача ОСОБА_2 про повернення та залишення без виконання виконавчого листа №274/3958/16-ц від 09.11.2016 виданого Бердичіським міськрайонним судом Житомирської області.
28 грудня 2020 року державним виконавцем на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до п.19 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 2016 року), у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно зі статтею 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.
З аналізу вказаних норм вбачається, що невиконання рішення суду не є безумовною підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України. Обов'язковою умовою є свідоме ухилення від виконання зобов'язань і ця обставина повинна бути доведена.
Узагальнюючи судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України 01 лютого 2013 року Верховний Суд України зазначив наступне:
«Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України (в редакції 2004 року) наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).»
Звертаючись із відповідним поданням державним виконавцем не наведено обставин саме на підтвердження дій або бездіяльності ОСОБА_1 , що виразилися в ухиленні від погашення боргових зобов'язань.
В порушення вимог ч.3 ст. 12 ЦПК України державний виконавець до подання не надав будь-яких доказів того, що боржник викликався до державного виконавця і не з'являвся до нього без поважних причин та вживав заходів до приховування належного йому майна і грошових коштів або вчиняв інші дії спрямовані на ухилення від виконання рішення суду.
Вказані обставини не були враховані судом під час постановлення ухвали про задоволення подання про обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, а тому ухвала підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання з вищевказаних підстав.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 червня 2017 року скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні подання старшого держаного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Хмельницький) Татарчук Олени Анатоліївни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 лютого 2022 року.
Головуючий Судді