Справа № 761/23802/20
Провадження № 4-с/761/301/2021
13 грудня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря Гюлалієвої Ф.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Д.В., заінтересована особа: ОСОБА_1 , -
У серпні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ТОВ «ЕЛЛАДА», заінтересовані особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пімахова Д.В., ОСОБА_1 , в якій заявник просить визнати неправомірною та скасувати постанову про закриття виконавчого провадження №66124064, винесену 28.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Пімаховою Д.В. з виконання виконавчого листа № 761/23802/20, виданого 13.07.2021 Шевченківським районним судом м. Києва.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2021 у справі № 761/23802/20 задоволено частково позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЕЛЛАДА» про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів та стягнуто на користь позивача 77 970 грн. 45 коп. без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів, з яких: 34 090 грн. 56 коп. - компенсація за невикористану відпустку; 1 918 грн. 96 коп. - виплата лікарняного; 41 960 грн. 93 коп. - компенсація за несвоєчасний розрахунок при звільненні, а також судові витрати в сумі 4 522 грн. 40 коп., з яких: 2 522 грн. 40 коп. - судові витрати по сплаті судового збору; 2000 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Д.В. відкрито виконавче провадження № 66124064 з виконання виконавчого листа № 761/23802/20 виданого 13.07.2021 Шевченківським районним судом м. Києва.
Як стало відомо ТОВ «ЕЛЛАДА» 28.07.2021 відбулося списання коштів з рахунку Товариства на користь приватного виконавця Пімахової Д.В. у сумі 86 819,74 грн.
Постанову приватного виконавця Пімахової Д.В. про закінчення виконавчого провадження № 66124064, датовану 28.07.2021, Товариством отримано 06.08.2021.
Як наслідок, із нарахованих судом сум компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 . Товариством не сплачено податки та обов'язкові платежі.
Невиконання Товариством такого обов'язку має наслідок порушення податкового законодавства та фінансової дисципліни.
За захистом своїх прав ТОВ «Еллада» звернулось до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2021 матеріали скарги передані судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою суду від 16.08.2021 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
08.12.2021 через канцелярію суду надійшов відзив на скаргу від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Д.В., в якій приватний виконавець просила відмовити в задоволені скарги в повному обсязі, оскільки приватним виконавцем здійснювалось виконання рішення суду, яким стягнуто з ТОВ «ЕЛЛАДА» на користь ОСОБА_1 77 970 грн. 45 коп. без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів, з яких: 34 090 грн. 56 коп. - компенсація за невикористану відпустку; 1 918 грн. 96 коп. - виплата лікарняного; 41 960 грн. 93 коп. - компенсація за несвоєчасний розрахунок при звільненні, а також судові витрати в сумі 4 522 грн. 40 коп., з яких: 2 522 грн. 40 коп. - судові витрати по сплаті судового збору; 2000 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу. Також, постановою від 19.07.2021 стягнуто основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10% від суми, що підлягала стягненню за виконавчим документом, а саме 8249,29 грн. Крім цього, стягнуто витрати виконавчого провадження. 19.07.2021 приватним виконавцем звернуто стягнення на кошти боржника, що знаходяться на банківських рахунках на загальну суму стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, а саме: 91342,14 грн. Після надходження на депозитний рахунок приватного виконавця коштів у розмірі 91342,14 грн, виконавче провадження закінчено, а кошти в розмірі 82492,85 грн перераховано стягувачу за виконавчим провадженням. Таким чином приватним виконавцем здійснено заходи щодо виконання рішення у спосіб та в порядку визначеному виконавчим документом.
09.12.2021 через канцелярію суду надійшла заява заявника про збільшення (уточнення) вимог скарги.
Ухвалою суду від 13.12.2021 постановлену без виходу до народної кімнати у прийнятті заяви про збільшення (уточнення) вимог скарги відмовлено.
В судовому засіданні представник заявника ТОВ «ЕЛЛАДА» - адвокат Осипчук Є.М. скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник зацікавленої особи ОСОБА_1 - адвокат Мірошник С.Б. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вважає її необґрунтованою та безпідставною.
Зацікавлена особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пімахова Д.В. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, подала відзив на скаргу.
Проте, відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, вислухавши представника заявника та зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що Шевченківським районним судом м. Києва 13.07.2021 виданий виконавчий лист № 761/23802/20, яким стягнуто з ТОВ «Еллада» на користь ОСОБА_1 77970,45 грн без врахування податків, зборів та обов'язкових платежів, з яких: 34090,56 грн - компенсація з а невикористану відпустку, 1918,96 грн - виплата лікарняного, 41960,93 грн - компенсація за несвоєчасний розрахунок при звільненні, а також судові витрати в сумі 4522,40 грн, з яких: 2522,40 судові витрати по сплаті судового збору; 2000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу. Виконавчий лист виданий на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2021.
Стягувачем за вказаним виконавчим листом є ОСОБА_1 , боржником - ТОВ «Еллада». Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 27.05.2024.
За заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошник С.Б. від 16.07.2021, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. від 19.07.2021, відкрито виконавче провадження № 66124064 з виконання вказаного вище виконавчого листа.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. від 19.07.2021 у виконавчому провадженні № 66124064 стягнуто з боржника ТОВ «Еллада» основну винагороду 8249,29 грн.
Також, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. від 19.07.2021 визначено боржнику ТОВ «Еллада» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, який становить 225,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. від 19.07.2021, у виконавчому провадженні № 66124064, накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Еллада» в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 91342, 14 грн.
Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Згідно зі ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням боржникові строку для самостійного його виконання.
Відповідно до ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк з боржника стягується виконавчий збір та витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.
Частиною 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Загальний порядок виконання рішень судів про стягнення боргу врегульований положеннями ст. ст. 48- 62 ЗУ «Про виконавче провадження».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. від 28.07.2021, виконавче провадження № 66124064, закінчено у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Підстави закінчення виконавчого провадження визначені ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 2 ст.4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів та боржників.
Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що за виконавчим листом до стягнення з ТОВ «Еллада» на користь ОСОБА_1 підлягала сума в загальному розмірі 82492,85 грн (77970,45 грн без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів та 4522,40 - судові витрати), а також стягнуто виконавчий збір та витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, про що приватним виконавцем прийняті постави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Разом з цим, заявник в скарзі зазначає, що приватним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа № 761/23802/20, закінчено виконавче провадження та як наслідок із нарахованих судом сум компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні Товариством не сплачено податки та обов'язкові платежі, а тому заявник вважає, що внаслідок протиправним дій приватного виконавця товариство позбавлено значної частини коштів, які мали б бути направлені до бюджету.
Проте, обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, визнається податковим обов'язком платника (п.п. 36.1 ст. 36 ПКУ). Податковий обов'язок є безумовним та виникає у платника за кожним податком та збором (п.п. 36.2, 36.3 ст. 36 ПКУ).
Підпунктом 36.5 ст.36 ПКУ передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що заявником не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, в своїй скарзі.
З матеріалів скарги вбачається, що приватним виконавцем примусове виконання виконавчого листа № 761/23802/20 здійснено відповідно до змісту викладеному у ньому, суми стягнуті на користь стягувача з боржника відповідають сумам зазначеним у виконавчому листі та передбачені до стягнення без урахування податків та зборів.
Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З досліджених судом доказів вбачається, що приватний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень, у спосіб, визначений законом, та з дотриманням вимог чинного законодавства України, у тому числі і Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що приватним виконавцем правомірно було винесено постанову від 28.07.2021 у ВП № 66124064 про закінчення виконавчого провадження а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 447, 450 ЦПК України, суд, -
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Д.В., заінтересована особа: ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Н.В. Сіромашенко