Справа № 761/21652/18
Провадження № 1-кп/761/603/2020
13 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
за присутності:
запасних присяжних: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 120 171 000 000 001 77, у якому
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Захисник ОСОБА_12 заявила відвід усьому складу суду у зв'язку з тим, що члени колегії неодноразово приймали рішення про продовження строку тримання під вартою її підзахисного ОСОБА_10 , що, на її думку, свідчить про упередженість суду.
Захисник ОСОБА_13 та обвинувачені підтримали заяву про відвід.
Прокурори заперечували проти задоволення вказаної заяви, посилаючись на її необґрунтованість.
Представник потерпілого покладався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Статтею 75 КПК визначені підстави, за яких суддя підлягає відводу. Зокрема, суддя не може брати участі у розгляді справи за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Надаючи оцінку доводам заяви, суд відмічає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який з-поміж іншого обґрунтує будь-яке висунуте проти нього кримінальне обвинувачення.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ зазначив, що безсторонність суду, зазвичай, означає відсутність упередженості та включає в себе суб'єктивний та об'єктивний критерії.
Визначаючи суб'єктивну складову зазначеного поняття ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії» визначив, що у ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Таким чином, критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об'єктивності.
Об'єктивну складову категорії «безсторонній суд» ЄСПЛ визначив у справі «Фей проти Австрії», зазначивши, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, безсторонність суду може викликати сумніви, коли є підстави побоюватися, що суд перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі.
Захисник ОСОБА_12 у своїй заяві зазначила, що упередженість суду полягає у тому, що суд неодноразово продовжував строк дії запобіжного заходу у виггляді тримання під вартою відносно її підзахисного.
Водночас, прийняття судом будь-якого рішення під час судового розгляду, у тому числі щодо вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, є безпосереднє здійснення судом своїх повноважень та не може вказувати на наявність будь-яких зв'язків, прихильності чи упередженості щодо сторін кримінального провадження.
Таким чином, не є достатнім для відводу лише припущення, що колегія суддів через прийняття нею певних процесуальних рішень проявляє упередженість до однієї із сторін кримінального провадження, оскільки суд приймає процесуальні рішення, оцінюючи доводи та докази кожної із сторін. У той же час, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заява про відвід має ґрунтуватися не лише на суб'єктивній оцінці особи, яка не погоджується з прийнятими судом рішеннями, а має бути підтверджена сукупністю об'єктивних даних, які б дозволяли дійти виваженого висновку про наявність ознак зацікавленості суддів та присяжних у результатах судового розгляду.
Будь-яких інших обставин, які слугували б підставою, що унеможливлює участь суддів та присяжних у цьому кримінальному провадженні не зазначено.
Отже, захисник ОСОБА_12 не навела підстав, які свідчать про упередженість складу суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б створювали сумніви щодо упередженості складу суду у цьому кримінальному провадженні, що має наслідком відмову у задоволенні заяви про відвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_12 про відвід усьому складу суду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2
Присяжні:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5