Справа № 758/31/22
Провадження № 2-з/758/10/22
06 січня 2022 року суддя Подільського районного суду м.Києва Скрипник О. Г. , за участю секретаря судових засідань Сілюкової Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, -
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Одночасно з подачею позову, позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Toyota Yaris» д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачем.
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що під час дорожньо-транспортної пригоди завдав шкоди позивачу джерелом підвищеної небезпеки, при цьому ухиляється від компенсації завданої шкоди, що стало приводом для звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.
Тому, у разі відчуження зазначеного транспортного засобу, який був учасником ДТП та яким завдавалася шкода, відповідна обставина може суттєво ускладнити розгляд справи та виконання можливого позитивного рішення суду.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до зазначеної заяви, оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, судом встановлено наступне.
Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Пунктами 1, 2, 4 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
До відповідача заявлені майнові вимоги у розмір 225396,00 грн щодо відшкодування майнових збитків, які завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідного автомобіля відповідача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Так, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті (ч. 10 ст. 158 ЦПК України).
Отже, встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що наявні усі передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Toyota Yaris» д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачем, в частині заборони його відчуження на користь третіх осіб у будь-якій формі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 152,153, 353 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль «Toyota Yaris» д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 , заборонивши його відчуження на користь третіх осіб у будь-якій формі.
Копію ухвали направити учасникам справи - для відома та виконання.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
СуддяО. Г. Скрипник