печерський районний суд міста києва
Справа № 757/500/22-к
25 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання за клопотанням захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про встановлення строку проведення процесуальних дій,
06.01.2022 захисник підозрюваного ОСОБА_4 - захисник ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням та просить встановити строк для надання доступу до матеріалів кримінального провадження №12021000000001098 від 31.08.2021.
В обґрунтування клопотання захисник вказує, що стороною обвинувачення надано слідчому судді низку протоколів про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів.
У судове засідання особа, яка звернулася із клопотанням та представник органу досудового розслідування не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином. Від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що 30.11.2021 захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.
Старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 було направлено відповідь на вище вказане клопотання захиснику ОСОБА_3 .
Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона права, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був засуджений. Згідно до вимог ст. 40 КПК України, слідчий органу досудового розслідування несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
На підставі вимог ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим кодексом, з урахуванням обстави, встановлених під час відповідного провадження.
Нормами кримінального процесуального Закону передбачено, а саме частиною 10 статті 290 КПК України, що сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред'явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред'явленого обвинувачення.
Отже, право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.
Водночас, ознайомлення підозрюваного чи його захисника з матеріалами досудового розслідування є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначається законами України.
Конституційний Суд України у рішенні від 18 січня 2012 року № 1-рп/2012 вказує, що положення КПК України щодо визначення сторонам строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини та з підпунктом „b" пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.
Відповідно до цього ж рішення, розумні строки при ознайомленні обвинуваченого і захисника з матеріалами завершеного розслідування повинні визначатися в кожній справі залежно від обсягу матеріалів справи та їх складності, кількості обвинувачених, дій або бездіяльності (поведінки) обвинуваченого чи його захисника та незалежних від волі обвинуваченого чи його захисника чинників.
Разом з цим, Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі „Ван Мехелен та інші проти Нідерландів“, від 25 вересня 2008 року у справі „Полуфакін і Чернишов проти Росії“).
Як зауважив Європейський Суд, підпункт „b“ пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту“, а це означає, що така підготовка охоплює все, що є „необхідним“ для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення -для цілей підготовки свого захисту -з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі.
Однак, питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі „Корнєв і Карпенко проти України“). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі „Гаважук проти України“ Європейський Суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п'яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту „b“ пункту 3 статті 6 Конвенції.
Кримінально-процесуальний Кодекс України не містить поняття «затягування процесу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження», зазначений інститут кримінального судочинства є оціночною категорією і в кожному разі, з огляду на вищезазначену практику Європейського Суду з прав людини, вирішується судом в залежності від конкретних обставин справи.
Варто зазначити, що однією з засад кримінального провадження, яка закріплена у статті 10 КПК України, є рівність перед законом і судом, та одночасно при цьому, законодавець імперативно вказує, що необхідно приймати до уваги певну категорію осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо), які під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки.
З урахуванням вказаних норм, слідчий суддя при вирішенні даного клопотання приймає до уваги той факт, що досудове розслідування у кримінальному проваджені №12021000000001098 від 31.08.2021 триває, та відкриття того чи іншого доказу у кримінальному провадженні до виконання вимог передбачених ст. 290 КПК України може зашкодити досудовому розслідуванню.
Разом з тим, виконання зазначених вимог належить до виключної компетенції сторони обвинувачення, тобто є їхніми дискреційними повноваженнями.
З матеріалів клопотання вбачається, що старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 було прийнято рішення про відмову у ознайомленні на даній стадії досудового розслідування з вказаними захисником матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, обставини викладені у клопотанні захисника не знайшли свого підтвердження, враховуючи при цьому, що відповідно до положень КПК України обґрунтованість клопотання повинна доводитись в судовому засіданні ініціатором відповідного клопотання.
Європейський суд у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист. Підпункт «b» пункту 3 наведеної конвенційної норми гарантує обвинуваченому «мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом.
Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак, питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, суд має вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи.
Слідчий суддя, враховуючи стадію досудового розслідування, а також положення ч. 1 ст. 221 КПК України приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 22, 26, 28, 107, 113-117, 290, 390 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про встановлення строку проведення процесуальних дій - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1