Справа № 22-4928/10 Головуючий у 1 інстанції: Марущенко М.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
«05» липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Спас О.В.
Бабак А.М.
при секретарі Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області про поновлення строку на звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,
11 січня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому зазначала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом - Закон) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управління ПФУ за 2006-2009 роки така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась. Просила зобов'язати Управління ПФУ здійснити їй перерахунок та виплату надбавки до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 01 січня 2010 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, поновивши їй строк звернення до суду.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Управління ПФУ в м. Мелітополі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії позивачу у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Управління ПФУ в м. Мелітополі Запорізької області здійснити перерахунок та забезпечити виплату позивачу надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11 січня 2009 року по 01 січня 2010 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління ПФУ в м.Мелітополі Запорізької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, якою відмовити у задоволенні позову.
Апелянт посилається на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмір мінімальної пенсії за віком не визначений. Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується для розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом. Додаткових коштів для виплати підвищень до пенсії Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не передбачено.
Справа прийнята до розгляду апеляційним судом Запорізької області в порядку цивільного судочинства у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» N 1691-VI від 18.02.2010. Цим Законом внесено зміни до ст. 15 ЦПК України, що визначає компетенцію судів загальної юрисдикції, яка розглядають справи в порядку цивільного судочинства.
Частиною 2 ст. 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань
Як встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні (а.с.5).
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність часткового задоволення позовних вимог з урахуванням річного строку звернення до суду, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження причини поважності пропуску річного строку.
З урахуванням наведених обставин постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області відхилити.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: Судді: