Справа № 22-4835/10 Головуючий у 1 інстанції: Галчанський С.В.
Суддя-доповідач:Спас О.В.
«05» липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Спас О.В.
Бабак А.М.
при секретарі Черненко А.В.,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про порушення права на державну соціальну підтримку дітей війни,
17 грудня 2009 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про порушення права на державну соціальну підтримку дітей війни, в якому зазначав, що відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» він має статус дитини війни та має право на соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За період з січня 2006 року по грудень 2008 року пенсія, як дитині війни у 2006 та 2007 роках не підвищувалася на 30 % мінімальної пенсії за віком, а у 2008-2009 роках - не у повному обсязі, лише у сумі 10% мінімальної пенсії за віком. Просив суд визнати причину пропущення строку звернення до суду позивачем поважною; визнати протиправною бездіяльність відповідача з не нарахування та невиплати дитині війни позивачу підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, з розрахунку діючої мінімальної пенсії за віком на відповідний місяць, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час; зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити дитині війни позивачу підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, з розрахунку діючої мінімальної пенсії на відповідний місяць, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час з урахуванням раніше проведених підвищень мінімальної пенсії за віком.
Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено. Визнано причину пропущення строку звернення до суду поважною. Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Орхівському районі Запорізької області. Зобов'язано відповідача вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити дитині війни позивачу підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по час постановлення цього рішення 25 грудня 2009 року з урахуванням раніше проведених підвищень мінімальної пенсії за віком.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального права просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Справа прийнята до розгляду апеляційним судом Запорізької області в порядку цивільного судочинства у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» N 1691-VI від 18.02.2010. Цим Законом внесено зміни до ст. 15 ЦПК України, що визначає компетенцію судів загальної юрисдикції, яка розглядають справи в порядку цивільного судочинства.
Частиною 2 ст. 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань
Судом першої інстанції встановлено, і цього не заперечують сторони у справі, що позивач має статус "дитини війни", що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", у тому числі і ст. 6 цього Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус "дитини війни", на 30% мінімальної пенсії за віком.
На порушення вимог діючого законодавства у 2007 році вказана надбавка до пенсії позивачеві не призначалася, не нараховувалася та не виплачувалася, а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково у розмірі 10%.
Норми ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 15 Положення "Про Пенсійний фонд України", ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України дають підстави для висновку про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачу (який має статус дитини війни) - покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Відповідач у справі, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, повинен був довести правомірність своєї бездіяльності щодо своєчасного не нарахування та не сплати позивачу надбавки до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але таких доказів відповідачем під час розгляду справи суду не було надано.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дійсно зупинялася дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але норми Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" звужуючи обсяг права дітей війни, водночас залишали незмінним зміст права дітей війни на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового
утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), певні норми законодавства України, у тому числі, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
А рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу Ш "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
З урахуванням наведених обставин постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області відхилити.
Ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року у цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді :