Справа № 22-4814/10 Головуючий у 1 інстанції: Носик М.А.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
«05» липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Спас О.В.
Бабак А.М.
при секретарі Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії,
05 січня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому зазначав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом - Закон) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управління ПФУ за 2006-2007 роки така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась, а з 2008 року він отримує ці виплати частково у розмірі 10%. Просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Управління ПФУ здійснити йому перерахунок та виплату надбавки до пенсії за період з 09 липня 2007 року по день розгляду справи у суді.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління ПФУ в Василівському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахування та виплати з 05.02.2009 року по 20 січня 2010 року позивачу надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Управління ПФУ в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та забезпечити виплату позивачу надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 05 січня 2009 року по 20 січня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати віднести за рахунок держави.
В своїй апеляційній скарзі Управління ПФУ в Василівському районі Запорізької області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Справа прийнята до розгляду апеляційним судом Запорізької області в порядку цивільного судочинства у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» N 1691-VI від 18.02.2010. Цим Законом внесено зміни до ст. 15 ЦПК України, що визначає компетенцію судів загальної юрисдикції, яка розглядають справи в порядку цивільного судочинства.
Частиною 2 ст. 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність виплат у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України суд обґрунтовано не визнав підставою для відмови у задоволенні вимог про перерахунок за 2009 рік, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступним їх погашенням з Державного бюджету України.
Отже аналогічні доводи апеляційної скарги про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії колегія не вважає підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум ", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, посилання суду на необхідність при обрахуванні підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни " застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком. Висновок суду не суперечить вимогам ч.7 ст. 9 КАС України.
З урахуванням наведених обставин постанова суду щодо зобов'язання відповідача дорахувати і виплатити позивачеві передбачені законом надбавки за 2009 рік і до часу ухвалення судового рішення відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає. На час апеляційного перегляду справи відповідачем не заперечується обставина не нарахування вищевказаного підвищення до пенсії на період 2010р., незважаючи на прийняття 27.04.2010р. Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», який не містить обмежень дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують її висновків.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий : Судді :