Справа № 352/338/18
Провадження № 1-кп/352/63/22
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
01 лютого 2022 р. м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017090250000587 від 19.12.2017 р., про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, -
Обвинуваченому ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України.
У рамках даного кримінального провадження обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16.08.2021 р. судове провадження щодо обвинуваченого зупинено до його розшуку, надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду.
Обвинувачений фактично затриманий згідно ухвали суду 31.01.2022 р. о 14 год. 00 хв.
Прокурор подав клопотання, яке підтримав у підготовчому засіданні, про обрання обвинуваченому, якому висунуто обвинувачення у вчиненні нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, який не з'являвся у підготовчі судові засідання, тому був оголошений у розшук, для запобігання таким ризикам, як подальшим спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Заслухавши думку обвинуваченого та захисника, які не заперечували щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; з огляду на те, що прокурором доведено наявність ризику переховування від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений не з'являвся на виклики до суду, переховувався від правосуддя, чим перешкоджав суду в розгляді кримінального провадження, у зв'язку з чим був оголошений у розшук; враховуючи недостатність застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, - суд приходить до висновку про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд враховує, що обвинувачений відповідно до вимог ст.89 КК України раніше не судимий, не працює, не має постійного джерела доходів, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
З огляду на те, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину із застосуванням насильства, суд відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України не визначає розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 205, 315 ч.3 КПК України, суд -
Клопотання задоволити.
Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів, тобто до 31 березня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання обвинуваченого, тобто з 14 год. 00 хв. 31 січня 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_6