Справа № 237/4757/21
Провадження № 2/237/516/22
(заочне)
25.01.22 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С. М.,
при секретарі Бахтіяровій Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернулась до Мар?їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначає, що з ОСОБА_2 було досягнуто угоди на продаж однокімнатної квартири загальною площею 36,2 кв. м, житловою 18,4 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . На підтвердження чого відповідач надав позивачу технічний паспорт, а позивач сплатила 45000 (сорок п'ять тисяч)гривень, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 , після чого позивач отримала ключі від однокімнатної квартири і зобов'язалась зобов'язалася до 15 червня 2020 року підготувати відповідні оригінали документів на квартиру, які є необхідними для подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна.
Однак після спливу терміну підготовки технічної документації необхідної для звернення до нотаріуса по питанню оформлення договору купівлі-продажу, відповідач не підготував документацію необхідну для оформлення в нотаріуса договору купівлі-продажу вказаної однокімнатної квартири.
До теперішнього часу позивач не має можливості оформити з відповідачем договір купівлі - продажу, хоча гроші за продаж однокімнатної квартири відповідачем отримані в повному обсязі. Позивач неодноразово прохала відповідача укласти договір купівлі-продажу у нотаріуса, на що відповіді не отримувала.
25.01.2022 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій зазначила, що на теперішній час їй стало відомо, що з відповідачки стягнуто на підставі виконавчого напису № 38891 від 06.12.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу на користь ТОВ "ІНСТАФІНАНС" нібито отримані нею та не повернуті в строк кошти.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів У країни.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено ТОВ «ІНСТАФІНАНС» одноособово без урахування думки та позиції ОСОБА_2 та не відповідає дійсній сумі заборгованості.
Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками стягувана, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків ТОВ «ІНСТАФІНАНС» і не може бути доказом безспірності грошових вимог ТОВ «ІНСТАФІНАНС» до ОСОБА_2 .
Отже, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком документів; нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Постановою Пленуму ВСУ від 31.01.1992 р. № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» п. 13 роз'яснено, що відповідно до ст. ст. 34, 36, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та
подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення штрафу.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання.
Отже, на підставі документів, наданих ТОВ «ІНСТАФІНАНС» приватному нотаріусу Бригіда В.О. із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог ТОВ «ІНСТАФІНАНС» до ОСОБА_2 , а отже виконавчий напис вчинено з порушенням закону.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.05.2020 продавець ОСОБА_2 передає у власність, а покупець ОСОБА_1 приймає і зобов'язується оплатити на умовах викладених у договорі - купівлі продажу за однокімнатну квартиру загальною площею 36,2 кв.м, житловою 18,4 кв.м., погоджену сторонами суму 45 000 (сорок п'ять тисяч) гривень.
Копією розписки підтверджується, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 гроші у розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) гривень за однокімнатну квартиру загальною площею 36,2 кв.м, житловою 18,4 кв.м, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язовується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Усі істотні умови договору були використані обома сторонами, що підтверджується фактичними обставинами справи.
Приписами ч. 1 ст. 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Таким чином, суд, дослідивши надані письмові докази в сукупності, дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу 1 однокімнатної квартири, водночас у зв'язку з тим, що укладення договору купівлі-продажу проведено з порушенням обов'язкової нотаріальної форми позивач не має можливості розпоряджатися в повному обсязі своїм власним майном. Судом встановлено, що всі зобов'язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна його сторонами виконані у повному обсязі, покупцю було передано нерухомість, а продавцю передані грошові кошти, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами, в свою чергу відповідач ухиляється від подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 19, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 182, 220, 321, 328, 331, 334, 392, 655 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 38891 від 06.12.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ІНСТАФІНАНСИ" ЄДРПОУ 43449827 таким, що не підлягає виконанню.
Визнати договір купівлі-продажу однокімнатної квартири загальною площею 36,2 кв.м, житловою 18,4 кв.м, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , укладений 15 травня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконаним та дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , орган що видав 1474 від 02.01.2020 року, ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована: АДРЕСА_2 , право власності на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,2 кв.м, житловою 18,4 кв.м.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя С. М. Ліпчанський
Дата документу 25.01.22 року