Справа № 235/8511/21
Провадження № 3/235/123/22
31 січня 2022 року суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва І.В., при секретарі Діденка О.О.., за участі представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Дорофієнка В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Бабунінського району, Калужської області, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 121 ч. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26 листопада 2021 р. до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з Відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшов адміністративний матеріал, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 4 КУпАП.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 175056 від 23.11.2021, 23.11.2021 о 10.20 год. водій ОСОБА_1 в м. Покровськ, с. Рівне, в порушення п. 31.3 «б», ПДР, керуючи транспортним засобом автомобілем ЗИЛ-ММЗ 554, д/н НОМЕР_1 , який своєчасно непроойшов обов'язковий технічний контроль. Дане правопорушення скоєно протягом року двічі, постанова ВАА/907158 від 04.09.2021.
ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлений, що підтверджується його підписом в протоколі.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність за участі його представника адвоката Дорофієнка В.В.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Дорофієнко В.В. надав суду заперечення, в яких зазначив, що поліцейським СРПП ВП № 2 Красноармійського РУ ГУНП в Донецькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 175056 від 23.11.2021р. відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП. В Протоколі вказано, що 23.11.2021 р. о 10-20 год. У м. Покровську с. Рівне водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗИЛ-ММЗ554 номерний знак НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль, дане порушення скоєне повторно протягом одного року від 04.09.2021 р. постанова БАА№907158, чим порушив вимоги п. 31.3(б) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.121 КУпАП.
Вважає, що Постанова складена незаконно, а справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 та недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Згідно з Порядком проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженим ПКМУ від 30.01.2012 р. № 137 (далі - «Порядок»):
-п.п.3 п.2 Порядку: 3) замовник - власник транспортного засобу або уповноважена ним особа;
-п.4 Порядку: 4. Замовник має право вільного вибору виконавця проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу. Обмеження щодо вибору виконавця, зокрема залежно від місця реєстрації транспортного засобу, не допускається;
-п.8 Порядку: 8. Для замовників обов'язкового технічного контролю транспортних засобів виконавець оприлюднює шляхом розміщення на інформаційному стенді інформацію про…
-п.11 Порядку: 11. Для проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовник подає виконавцю особисто або через уповноважену особу…
Тобто Порядок передбачає як зобов'язану особу, яка повинна вжити заходи для проведення обов'язкового технічного контролю т/з саме власника цього т/з, та саме власник т/з є особою, яка його експлуатує, а не водій, який керує чим т/з, якщо він не є його власником.
Власника автомобіля ЗИЛ-ММЗ554 номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , органами поліції не встановлено, та інформацію до суду не надано, та сам ОСОБА_1 не є власником цього т/з, порушення п.31.3(б) ПДР України мале місце саме зі сторони власника автомобіля, та відповідно ОСОБА_1 не може притягатися до відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП.
Відповідно до п.2.1. ПДР Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;
г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил, що визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі - спеціальні правила);
ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);
д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака “Водій з інвалідністю” - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Відповідно до п.2.9. ПДР Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
г) передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані;
ґ) передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до вимог розділу 24 цих Правил;
д) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання);
е) користуватися розпізнавальним знаком “Водій з інвалідністю” за відсутності у водія чи пасажира документів, що підтверджують інвалідність (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Тобто Правила дорожнього руху взагалі не зобов'язують водія, який не власником транспортного засобу, мати при собі документи, які підтверджують проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, та такий водій не зобов'язаний знати, чи проводився такий технічний контроль.
Цей аргумент додатково підтверджує, що водій т/з, відносно якого не проведено обов'язкового технічного контролю, який не є його власником, зокрема ОСОБА_1 , не є суб'єктом, який підлягає відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП.
Відносно доказів, які були надані поліцейським до суду разом з Протоколом.
До суду у якості доказу повторності протягом року вчинення правопорушення органом поліції надано Довідку до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 175056 від 23.11.2021 р..
Відповідно до ст.251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Довідка містить в собі посилання на адміністративну постанову серії БАА № 907158 від 04.09.2021 р., складену ВП №4 (Мангушський) Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області за ст.121 ч.3 КУпАП. Таким чином належним доказом повторності правопорушення, якби воно мало місце, повинна була постанова про адміністративне правопорушення, яка органом поліції до суду не надана. Сама Довідка не заміняє постанови, та є неналежним доказом.
На підставі викладеного, просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Суддя, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 4 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю пройшов такий контроль.
Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
В той же час, в частині другій статті 35 цього Закону визначено, що легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років не підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до положень цієї статті обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Буквальний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.
В положеннях статті 37 Закону України «Про дорожній рух» визначенні підстави для заборони експлуатації транспортних засобів.
Згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ст.1 Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, затвердженої Указом Президента № 159/2006 від 28.02.2006 року, договірні сторони приймають правила щодо періодичності технічних оглядів колісних транспортних засобів, зареєстрованих або допущених до експлуатації на їхній території і на взаємній основі визнають огляди, які поводяться до цих Правил.
В Україні Віденську Угоду 1997 року було затверджено Указом Президента України від 28 лютого 2006 року № 159/2006, а набула чинності зазначена Угода в Україні з 18 березня 2007 року.
З метою виконання Україною Віденської Угоди 1997 року Міністерство транспорту і зв'язку України затвердило наказ від 09.01.2009 № 8 «Про заходи щодо забезпечення виконання Віденської Угоди 1997 року».
Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суддя звертає увагу на те, що до матеріалів адміністративної справи не надано належних та допустимих доказів того, що автомобіль, яким керував позивач, фактично здійснював перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
В даному випадку визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля.
Матеріали справи не містять доказів того, що спірний транспортний засіб використовувався позивачем саме для отримання прибутку.
Відповідно до п. 18 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів № 137 від 30.01.2012р. (далі Порядок №137 від 30.01.2012р.), перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.
Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
До матеріалів адміністративної справи не надано доказів, які б підтверджували факт правопорушення та взагалі будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП .
Відеозапис події та відеозапис процедури складання протоколу про адміністративні правопорушення в матеріалах справи відсутні, пояснення свідків відсутні.
До матеріалів адміністративної справи не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що автомобіль був у несправному технічному стані , не підтверджена вантажопідйомність автомобіля ,а саме до 3,5 тонни, не зазначено строк експлуатації автомобіля , що підставою для проходження автомобілем технічного огляду.
В судовому засіданні досліджено довідку, додану до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 175056 від 23.11.2021, згідно якої, за обліками Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правопорушення передбачене ст. 121 КУпАП протягом року: 04.09.2021 Відділ поліції № 4 (Мангушський) Маріупольським РУП ГУНП в Донецькій області було складено адміністративну постанову серії ВАА № 907158 за ст. 121 ч. 3 КУпАП. Зазначена довідка надана поліцейським СРПП ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Захаровою Н. На підтвердження зазначеної довідки, постанову, завірену належним чином, серії ВАА № 907158 за ст. 121 ч. 3 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 175056 від 23.11.2021 відносно ОСОБА_1 складено за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 4 КУпАП, тобто за повторне протягом року вчинення порушень, а саме: керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Таким чином , до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів притягнення ОСОБА_1 за частинами першою - третьою ст. 121 КУпАП (а саме постанови про визнання винуватим та притягнення до адміністративної відповідальності).
В розумінні ст. 251 КУпАП, сама довідка не заміняє постанови, та є неналежним доказом
Таким чином, суть адміністративного правопорушення, зазначена в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ААБ №175056 від 23.11.2021 р. не відповідає об'єктивній стороні правопорушення.
Суддя зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Норми ст. ст. 245, 280 КУпАП встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в судовому засіданні не добуто доказів провини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення порушення, такого як, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
З урахуванням вказаних норм КУпАП, а також встановлених в судовому засіданні обставин, які достовірно свідчать про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 121, 247 ч. 1, 289, 291, 294, 299, 307, 308 КУпАП,
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Бабунінського району, Калужської області, до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя :