221/446/22
2-о/221/100/2022
28 січня 2022 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Гурової Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Докучаєвський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті,
встановив:
26.01.2022 року заявниця звернулася до суду з даною заявою. Посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Лікарське свідоцтво про смерть видане Клінічною туберкульозною лікарнею м. Донецьк, що знаходиться на тимчасово окупованій території у Донецькій області. Заявниця зверталася із заявою щодо проведення державної реєстрації смерті до Докучаєвський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), але їй було відмовлено. Встановлення факту смерті є необхідним для отримання свідоцтва про смерть українського зразка.
У судове засідання заявниця, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилася, в заяві про встановлення факту смерті просила розглянути справу за її відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, рішення просив прийняти на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що заявниця є донькою ОСОБА_2 що підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
У судовому засіданні, з викладених в заяві обставин, письмових доказів по справі, зокрема лікарської довідки про смерть №460 від 11.11.2021 року про причину смерті виданої Клінічною туберкульозною лікарнею м. Донецьк достовірно встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в Україні у м. Донецьк внаслідок COVID-19, вірус ідентифіцирован.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Згідно з ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів» зазначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.
За таких обставин, оскільки заявник фактично просить встановити факт смерті особи у певний час та в певному місці, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, суд приходить до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 81, 315-319 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Докучаєвський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті - задовольнити повністю.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в Україні у м. Донецьк внаслідок COVID-19, вірус ідентифікований.
Рішення про встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В. ПИСАНЕЦЬ