Справа № 219/11567/17
2/219/25/2021
31.12.2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Хомченко Л.І.
секретаря Гаврилюк К.К.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2 до АТ Укрзалізниці про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків в наслідок виробничої травми,.
встановив :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача та уточнив вимоги посилався на те ,що з 01.12.2015 року по теперішній час позивач працює охоронником у відповідача.
01.04.2017 року під час праці у відповідача з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві в результаті падіння підчас пересування.
Відповідачем за результатами розслідування нещасного випадку був складений акт форми Н-1 від 13.04.2017року та акт форми Н-5 від 13.04.2017року
Висновком МСЕК 29.08.2017 року вперше позивачу встановлено третю групу інвалідності та 30% стійкої втрати професійної працездатності.
Обґрунтування спричиненої моральної шкоди.
Згідно положень ст. З Конституції України: людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України. У зв'язку з трудовим каліцтвом, яке позивач зазнав під час роботи на підприємстві у відповідача, а це підтверджується пунктом 7 та 10 акту розслідування нещасного випадку, в нього погіршилося здоров'я , що призвело до порушення його особистих немайнових прав, порушена нормальна життєдіяльність, оскільки він втратив 30% своєї професійної працездатності (позивач не може повноцінно ) виконувати буденні вправи, тому що згідно з травмою в нього пошкоджені функції лівої кінцівки) а це зв'язано з рухливим апаратом: він не може довго стояти на ногах, довго ходити ,йому важко виконувати роботу, ходити скіпцями і таке інше, він постійно відчуває фізичну біль , німоту, млявість у пошкодженій нижній кінцівки, в зв'язку з чим йому постійно приходиться проходити лікування, на що він змушений витрачати немалі кошти, через це позивач постійно відчуває моральні страждання, адже через певні фізичні вади у зв'язку з травмою, він не має можливості вести повноцінне особисте та суспільне життя ,адже він шкутильгає, частково порушені його відносини з оточуючими людьми, близькими, друзями та знайомими, а також порушені його плани на подальше життя, через що в ного з'явилось почуття тривоги перед майбутнім. В зв'язку з травмою позивач тривалий час був прикутим до ліжка, та йому знадобився тривалий час для того щоб хоч якось відновити свій первісний стан здоров'я, але повністю це йому не вдалося зробити.
Прийшовши працювати до роботодавця здоровим працівником, через незабезпечення умов праці він втратив 30% своєї працездатності та став інвалідом третьої групи та вимушений з цим жити. Це підтверджується висновком МСЄК та актом розслідування нещасного випадку.
Та враховуючи той факт, що втрата здоров'я для позивача є незворотною втратою, що спричиняє ,буде спричиняти йому довготривалі страждання, тому необхідно прийти до висновку, що факт спричинення йому моральної шкоди наявний. Та позивач вважає, що при визначенні суми на відшкодування моральної шкоди має бути враховано той факт, що здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю, та прийняти до уваги те, що він втратив його на виробництві, поніс значні моральні страждання, які носять триваючий характер.
Тому ця позовна заява про те, що позивач відчував моральні, фізичні та душевні страждання, здійснював і здійснює додаткові зусилля для організації свого життя - це є прямим доказом факту заподіяння позивачу моральної шкоди, а оцінка цього доказу - прерогатива суду. Прямих доказів протилежного відповідач, природно, надати не зможе.
Правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з виплато моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків внаслідок виробничої травми , регулюються законодавством чинним на час спірних правовідносин, а саме ст.ст. 1167,1168 ЦК / країни (в редакції 2004 року), Законом України «Про охорону праці» ,оскільки право на відшкодування мені моральної шкоди виникла вперше в позивача тоді, коли висновком МСЕК від 29.08.2017 року позивачу було встановлено вперше 30% стійкої втрати професійної працездатності та 3-ю групу інвалідності.
Відповідно до статті 1167 ЦК України. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 1168 ЦК України Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно- правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди докладається на власника або уповноважений ним, орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
За загальним правилом про дію нормативно-правового акту у часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія , факт чи відносини мали місце, а не на момент пред'явлення позову.
Згідно з положенням ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди(немайнової), завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аналогічні приписи малися і у ст. 83 ЦК редакції 1963року.
Враховуючи обсяг заподіяних позивачу моральних страждань (фізичних, душевних, психічних), їх характер та тривалість, глибину заподіяної моральної шкоди, ступень та тривалість моральних страждань, позивач вважає , що сума відшкодування заподіяної йому шкоди, яку повинен відшкодувати відповідач становить 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
При визначенні цього розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди необхідно врахувати тривалий незворотний характер і ступень заподіяної моральної шкоди та всі без винятку вищевказані обставини.
На підставі викладеного і ст. ст. 21, 22, 56, 66 Конституції України, просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача гроші в сумі 6О 000 (тридцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків внаслідок виробничої травми.
Позивач та представник позивача до судового засідання не з'явились надали заяву про розгляд справи у їх відсутність .
Представник відповідача до судового засідання не з'явився ,про час та дат розгляду справи його було повідомлено, надав заперечення з яких вбачається ,що у задоволенні подові просить відмовити так як відсутня вина відповідача у нещасному випадку який стався з позивачем .
Дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини.
01.04.2017 року під час праці у відповідача з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві в результаті падіння підчас пересування.
Відповідачем за результатами розслідування нещасного випадку був складений акт форми Н-1 від 13.04.2017року та акт форми Н-5 від 13.04.2017року
Висновком МСЕК 29.08.2017 року вперше позивачу встановлено третю групу інвалідності та 30% стійкої втрати професійної працездатності.
Відповідно до статті 1167 ЦК України. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 1168 ЦК України Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно- правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обстави суд вважає ,що позов слід задовольнити у повному обсязі
враховуючи обсяг та характер заподіяних позивачу моральних страждань ,та з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 60 000 гривень
На підставі викладеного і керуючись ст. 263-265 ЦПК України ,-
Позов представника позивача ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2 до АТ Укрзалізниці про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків в наслідок виробничої травми задовольнити .
Стягнути з АТ Укрзалізниця на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків в наслідок виробничої травми у розмірі 60 000 гривень
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з часу його проголошення через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.
У повному обсязі рішення виготовлене 31.12.2021
Суддя Л.І. Хомченко