Рішення від 28.01.2022 по справі 300/2746/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2022 р. справа № 300/2746/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування виплат (надбавки за інтенсивність праці, премії та інших виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), зазначених у довідці від 25.03.2021 №5 при визначенні розміру пенсії державною службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківськім області здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 з 26.06.2020 на підставі довідок Коломийської районної ради від 25.03.2021 №4 та від 25.03.2021 №5 з урахуванням посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років за стаж державної служби 36 років, надбавки за інтенсивність праці, премії за місяць та інших виплат, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно судового рішення від 28.12.2020 №300/2902/20 позивача переведено з 26.06.2020 року на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу», після чого позивачем було надано відповідачу довідки про складові заробітної плати. Проте пенсійним органом зазначено про відсутність підстав для врахуванням всіх складових заробітної плати відповідно до поданих довідок, оскільки позивач з травня 2016 року не працював на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Вказану відмову позивач вважає протиправною, так як відповідно до вимог чинного законодавства до розміру пенсійного забезпечення слід враховувати всі складові заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження ( у письмовому провадженні).

Представник відповідач скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просила в задоволенні позову відмовити, вказавши на відсутність підстав для врахування поданих позивачем довідок, оскільки такі довідки не відповідали вимогам встановленого зразка, а саме не відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою №1-3, та з травня 2016 року позивач не працював на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року №300/2902/20, яке 04.03.2021 року набрало законної сили, позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 року по 01.05.2016 рік на посадах заступника голови виконавчого апарату/керівника секретаріату, заступника голови, керуючого справами виконавчого апарату Снятинської районної ради Івано-Франківської області та перевести з 26.06.2020 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу». Вирішено питання судових витрат.

В березні 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про виконання вказаного рішення суду до якої додано довідки Коломийської районної ради від 25.03.2021 року за №4 та №5 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

21.04.2021 року відповідачем на дану заяву надано відповідь та зазначено, що для виконання рішення суду та переведення на пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу» потрібно звернутися до відділу обслуговування громадян №12 та надати довідки про заробітну плату встановленого зразка.

28.04.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській із заявою встановленого зразка до якої додано, зокрема, довідки Коломийської районної ради від 25.03.2021 року за №4 та №5 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Згідно листа від 19.05.2021 року позивача повідомлено, що з травня 2016 року позивач не працював на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тому права на врахування даних довідок позивач не має. Також зазначено, що у разі виконання рішення суду та переведення на пенсію державного службовця з урахуванням довідки №4 від 25.03.2021 року розмір пенсійної виплати становитиме 7 526,40 грн., що є меншим ніж позивач отримує на даний час.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, Закон №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовуються до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

У відповідності до частини першої статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу» встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби; розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 р. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктом 5 Порядку №622 передбачено, що призначення пенсій деяким категоріям осіб передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Як встановлено судом, судовим рішенням від 28.12.2020 року у справі №300/2902/20 встановлено, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII, а тому наявні законні підстави для зобов'язання пенсійного органу перевести ОСОБА_1 з 26.06.2020 року на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Разом з тим, під час виконання вищевказаного рішення суду та переведення позивача з одного виду пенсії на інший, виникло спірне питання щодо довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01 грудня 2015 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» (далі - Постанова №1-3).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач разом із заявою від 28.04.2021 року про призначення/перерахунок пенсії надав відповідачу видані Коломийською районною радою довідки від 25.03.2021 року №4 та №5 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, у яких зазначено посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років та надбавка за інтенсивність праці, премія місячна, інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць).

Вищезазначені довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також дані про розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на переконання суду всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон №1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Більше того, пенсійним органом не наведено жодного аргументу на підтвердження невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка, зокрема формі, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 та не зазначено в чому саме полягає така невідповідність.

Твердження відповідача про те, що з травня 2016 року позивач не працював на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тому права на врахування даних довідок позивач не має, є безпідставними, оскільки позивач працював на посадах, які відносяться до посад державної служби, що підтверджується рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у справі №300/2902/20, що набрало законної сили.

Таким чином, з огляду на те, що рішенням суду у справі №300/2902/20 набрало законної сили, яким зобов'язано відповідача перевести позивача на пенсію за віком державного службовця, а також факт звернення позивача із заявою разом з довідками, встановленого зразка, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування під час переведення позивача на пенсію державного службовця довідок №4 та №5 від 25.03.2021 про складові заробітної плати позивача для призначення пенсії державного службовця, виданих Коломийською районною радою.

Враховуючи вищевикладене та протиправність дій пенсійного органу слід зобов'язати відповідача перевести з 26.06.2020 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок №4 та №5 від 25.03.2021 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Коломийською районною радою.

Щодо посилання відповідача на те, що з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу», то суд вважає за необхідне зазначити, що спірним у даній справі є питання не про право позивача на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а про право на виплату пенсії, обчисленої з урахуванням всіх складових заробітної плати, на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та на врахування яких позивач мав право під час призначення пенсії.

Одночасно суд відхиляє клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Так, частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Разом з тим, на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Івано-Франківській області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, сплаченого згідно квитанції АТ «Приватбанк» №0.0.2150652929.1 від 04.06.2021 року.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування під час переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, виданих Коломийською районною радою від 25.03.2021 року за №4 та №5.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести з 26.06.2020 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, виданих Коломийською районною радою від 25.03.2021 року за №4 та №5.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Попередній документ
102877256
Наступний документ
102877258
Інформація про рішення:
№ рішення: 102877257
№ справи: 300/2746/21
Дата рішення: 28.01.2022
Дата публікації: 02.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.08.2022)
Дата надходження: 22.08.2022
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії