Справа № 361/13/22
Провадження № 1-кс/361/38/22
05.01.22 Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
законного представника підозрюваного - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Гоголів, Броварського р-ну., Київської області, українця, із середньою освітою, студента Броварського професійного ліцею, не одруженого, не інваліда, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12022111130000012 від 02 січня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111130000012 від 02 січня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 січня 2022 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, у ОСОБА_4 , який перебував у будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
01 січня 2022 року приблизно о 21 годині 05 хвилин, перебуваючи в одній із кімнат будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_9 , який в той час перебував на дивані, розбудив його та в момент коли він прокинувся та зайняв положення сидячи на дивані, наніс йому близько десяти ударів кулаком правої руки в область голови, після чого відразу наніс 1 (один) удар правою ногою в область голови потерпілого, від якого він втратив свідомість. Не зупиняючись на досягнутому, та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 продовжував наносити удари своєю правою ногою та руками в область голови ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_4 , вважаючи свій злочинний умисел доведеним до кінця, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, в той час як ОСОБА_9 був доставлений до Броварської БКЛ для надання медичної допомоги.
Своїми умисними діями, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження згідно довідки № 43 від 02.01.2022 у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, гострої півкульної субдуральної гематоми з лівого боку.
02 січня 2022 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111130000012 від 02 січня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
02 січня 2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
02 січня 2022 року ОСОБА_4 , згідно ст. ст. 42, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- електронним рапортом від 01.01.2022 про те, що на лінію 102 надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_2 побили ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду місця події від 02.01.2022 року за адресою: : АДРЕСА_2 .
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що 01.01.2021 року ОСОБА_4 увійшов до будинку за адресою: АДРЕСА_2 та, увійшовши до кімнати де знаходилась ОСОБА_11 , в подальшому він її розбудив та почав наносити їй удари в область обличчя, після цього він пішов до іншої кімнати де спали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . ОСОБА_14 розбудив ОСОБА_15 та наніс декілька ударів йому в обличчя та після того як він впав на землю, почав наносити удари ногою в голову ОСОБА_15 . Після чого ОСОБА_16 вийшов на вулицю та пішов додому. Куди пішов ОСОБА_4 він не знає.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , яка повідомила про те, що 01.01.2022 року вона перебувала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 та вживала спиртні напої разом з ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . Після чого ОСОБА_14 почав заявляти про те, що в нього хтось викрав грошові кошти у сумі 200 доларів і після цього пішов на двір. Вона, ОСОБА_21 та ОСОБА_15 залишились на ночівлю в будинку за вище вказаною адресою. Через деякий час до будинку увійшов ОСОБА_22 та розбудив ОСОБА_23 і почав наносити удари по голові. Після чого він пішов до іншої кімнати де спали ОСОБА_24 та ОСОБА_13 . Коли вона зайшла то побачила як ОСОБА_25 наносить удари ОСОБА_15 по голові ногою після чого ОСОБА_26 втратив свідомість та впав на підлогу де ОСОБА_4 продовжив наносити удари йому по голові.
- допитом свідка ОСОБА_27 , який повідомив про те, що 01.01.2022 року він перебував за адресою: АДРЕСА_2 де разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_28 вживали алкогольні напої. Після чого ОСОБА_14 почав заявляти про те, що в нього хтось викрав грошові кошти у сумі 200 доларів і після цього пішов на двір. Він , ОСОБА_23 та ОСОБА_15 залишились на ночівлю в будинку за вище вказаною адресою. Через деякий час я прокинувся та побачив в кімнаті раніше мені знайомого ОСОБА_4 , який наносив удари руками та ногами по голові ОСОБА_9
- протоколом допиту лікаря анестезіолога Броварської ЦРЛ ОСОБА_29 , який повідомив, що перебуваючи на добовому чергуванні, до нього було доставлено гр. ОСОБА_9 , який перебував у вкрай тяжкому стані. Невідкладно йому було проведено реанімаційні заходи та після цього проведена операція. Стан ОСОБА_9 тяжкий, в ході огляду йому було поставлено діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку, гостра субдуральна гематома з лівого боку. Після операційний стан в край тяжкий.
- протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України в ході якого у підозрюваного ОСОБА_4 було вилучено кросівки темного кольору.
Слідчий зазначив, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 т. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, у зв'язку з чим, під загрозою покарання, яке йому може бути призначено у разі доведеності його вини, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання та може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.
Також, слідчий зазначає про те, що підозрюваний ОСОБА_4 , схильний до вчинення кримінальних правопорушень, так не дивлячись на те, що відносно останнього на розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області, знаходиться обвинувальний акт (Справа № 361/8566/21 ), останній висновків для себе не зробив, а знову вчинив кримінальне правопорушення.
Разом з тим, до підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, так як інші запобіжні заходи не в змозі запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, та забезпечення належної поведінки підозрюваного, а саме:
- застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, бо доходів в нього немає, він зможе продовжити свою діяльність і вчиняти нові злочини;
- застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливо, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням, до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру та клопочуть про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу як особиста порука;
- застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не надає змогу захистити свідків та потерпілого від впливу на них підозрюваного ОСОБА_4 , що ставить під загрозу їхні життя та здоров'я.
На думку сторони обвинувачення єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вважаю за доведене те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у статті 177 КПК України, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 який вчинив тяжке кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що мають значення речового доказу, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків або потерпілого.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України , просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Законний представник підозрюваного - ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі..
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, визначеним у даній статті. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу , крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу .
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Неповнолітній ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
В пункті с ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання про застосування тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу , і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 492 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованість підозри підтверджується документами, долученими до клопотання та дослідженими у судовому засіданні, зокрема: протоколами допиту свідків, протоколом допиту лікаря, протоколом огляду місця події.
Під час розгляду клопотання прокурором у судовому засіданні не доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що неповнолітній ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків.
Крім урахування згаданих підстав, слідчий суддя, бере до уваги практику ЄСПЛ (рішення від 27.11.2008 у справі Свершов проти України ), та зобов'язаний враховувати і вік підозрюваного (обвинуваченого).
При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що тримання під вартою має застосовуватись до неповнолітнього лише як винятковий захід з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі Ассенов та інші проти Болгарії ).
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слід зазначити, що на міжнародному рівні існує консенсус стосовно того, що для дітей, які перебувають у конфлікті із законом, період часу між вчиненням злочину й остаточним реагуванням на цей вчинок має бути якомога коротшим. Чим триваліший цей період, тим більшою є імовірність того, що захід реагування втратить свій позитивний і виховний вплив, і тим більше шкоди буде завдано репутації дитини (п.51 Зауваження загального порядку №10 (2007) Комітету ООН з прав дитини Права дітей у системі юстиції щодо дітей ). Із часом неповнолітній особі все важче, а іноді й неможливо логічно та психологічно пов'язати процедуру судового розгляду та винесення рішення із самим правопорушенням (п.20.1 Мінімальних стандартних правил ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх).
Відповідно до Листа ВССУ від 16.01.2017 №223-66/0/4-17 про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав особи під час досудового розслідування та судового провадження щодо неповнолітніх, у кожному окремому випадку слідчі судді, суд зобов'язані сумлінно і принципово виконувати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб у кримінальному провадженні як під час досудового розслідування, так під і час судового провадження, діяти в межах і відповідно до вимог закону; пам'ятати, що закріплений законом особливий підхід до неповнолітніх зумовлює застосування інших, відмінних від тих, які застосовуються до дорослих, форм реалізації кримінальної відповідальності; дотримуватися принципу найкращих інтересів дитини, закріпленого в ст.3 Конвенції ООН про права дитини, який полягає в тому, що, якщо певна правова норма може по-різному тлумачитися, застосуванню підлягає те тлумачення, яке найкращим чином відповідає інтересам дитини.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття обґрунтованості, відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України , згідно якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Таким чином, на даній стадії досудового розслідування наведені дані свідчать поза розумним сумнівом про причетність ОСОБА_4 до події вказаного кримінального правопорушення.
Однак, під час розгялду клопотання слідчим суддею встановлено порушення вимог кримінально - процесуального законодавства під час оголошення підозри неповнолітньому підозрюваному.
Таким чином, слідчий суддя ставиться критично до процедури оголошення підозри ОСОБА_4 , яка на думку прокурора є беззаперечно доведеним фактом.
Разом з тим, під час розгляду клопотання прокурором та слідчим у клопотанні не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України .
Згідно з 4. ст. 176 КПК України , якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
При розгляді клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України , а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованого неповнолітньому ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 з урахуванням обсягу підозри, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, у підозрюваного наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він є неповнолітньою особою, не працює, раніше не судимий, студента Броварського професійного ліцею та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду та органу досудового розслідування. Враховуються також вік та стан його здоров'я.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України .
Зважаючи на зазначені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку за доцільне застосувати до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним, покладених процесуальних обов'язків, та покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України , необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131 , 132 , 176-178 , 183 , 193 , 194 , 196 , 197 , 205 , 309 , 369-372 КПК України , слідчий суддя,
В задоволенні клопотання - відмовити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці, тобто до 02.03.2022 року включно, із застосуванням електронних засобів контролю, з можливістю відвідування закладів охорони здоров'я.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого;
- не відлучатися за територію Броварського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- заборонити спілкування із потерпілим та свідками у зазначеному кримінальному провадженні на час дії цього запобіжного заходу;
- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_4 та інші документи, що дають право на в'їзд/виїзд в Україну;
Роз'яснити, підозрюваному, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1