Справа №359/957/22
Провадження №1-в/359/77/2022
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
31 січня 2022 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації клопотання виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)» ОСОБА_3 про переведення з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу терміном на 3 (три) місяці, засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 30.10.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, -
31.01.2022 року виконуючий обов'язки начальника Державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)» ОСОБА_5 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про переведення з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу терміном на 3 (три) місяці засудженого ОСОБА_4 .
Своє клопотання мотивував тим, що 25.01.2022 року приблизно о 09 год. 40 хв. засуджений ОСОБА_4 допустив порушення встановленого порядку відбування покарання в місцях позбавлення волі, а саме: начальником відділення СПС № 5, майором внутрішньої служби ОСОБА_6 , в присутності оперуповноваженого ОВ лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 , засудженому ОСОБА_4 , відділення СПС № 5 були пред'явлені встановлені чинним законодавством вимоги приступити до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, згідно графіку чергувань на січень 2022 року, який затверджений в.о. заступника начальника установи із СВПР п/п-ком внутрішньої служби ОСОБА_8 , а саме протерти пил на інформаційних стендах в коридорному приміщенні житлової секції відділення СПС № 5, на якому він проживає, на що засуджений відмовився виконати дані вимоги в категоричній формі.
Після цього засудженого ОСОБА_4 було супроводжено до медичної частини установи для встановлення стану його здоров'я. Після огляду засудженого ОСОБА_4 близько 09 год. 50 хв. черговим медичним працівником було видано медичний висновок про те, що за станом здоров'я вказаний засуджений може виконувати пред'явлені йому законні вимоги, після чого засудженому повторно було запропоновано приступити до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, на що засуджений ОСОБА_4 відмовився в категоричній формі.
Після цього засудженому ОСОБА_4 було запропоновано надати письмове пояснення з приводу його відмови виконати законні вимоги представників адміністрації, на що засуджений відмовився в категоричній формі, про що було складено відповідний акт. Даний факт було зафіксовано на відеореєстратор. В усній формі засуджений ОСОБА_4 свою відмову виконати законні вимоги представників адміністрації мотивував тим, що він вже самостійно виконував пред'явлені йому вимоги і повторно виконувати їх не буде.
Інвентарем для прибирання, а саме: відро з теплою чистою водою, ганчірка, рукавиці тощо, був забезпечений в повному обсязі.
Наслідком вищевказаних дій засудженого ОСОБА_4 стало невиконання ним покладених на засуджених обов'язків та порушення встановлених заборон, а саме : вимог ч. 5 ст. 118, ч. 3 ст. 107 КВК України та абзацу 5 пункту 3 розділу II «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 року.
В ході перевірки повторно було запропоновано засудженому ОСОБА_4 надати письмове пояснення з приводу допущеного ним порушення встановленого порядку відбування покарання, на що засуджений, керуючись ст. 63 Конституції України відмовився, але в усній формі підтвердив факт допущеного ним порушення встановленого порядку відбування покарання.
Також у ході перевірки за даним фактом було встановлено, що засуджений ОСОБА_4 до встановленого порядку відбування покарання ставиться негативно. Має високу криміногенну зараженість та притаманність ознак послідовно-криміногенного типу особистості, що свідчить про високий ступень соціально-педагогічної занедбаності.
Мотивом вчиненого дисциплінарного проступку є внутрішні переконання засудженого, який не намагається довести своє виправлення в період відбуванні покарання, причиною - його психологічна установка на протиправну поведінку.
Засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання характеризується негативно, за порушення встановленого порядку відбування покарання отримав 15 стягнень, 13 з яких не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, в тому числі три рази поміщувався до ДІЗО. Вказані порушення виражались в порушенні розпорядку дня та відмові від виконання законних вимог представників адміністрації установи. Заточень не має. В майстерні установи не працевлаштований через відсутність власного бажання. На виховну роботу, що проводиться з ним, реагує незадовільно, не робить для себе правильні висновки. Свідомо не виконує передбаченні законом вимоги персоналу установи та публічно демонструє зневажливе ставлення до цих вимог.
Своїми діями, які виражаються в систематичному порушенні правил внутрішнього розпорядку та систематичному невиконанні законних вимог представників адміністрації, засуджений ОСОБА_4 надає негативний приклад іншим засудженим та негативно впливає на соціально-виховну роботу у відділенні СПС № 5 та в установі в цілому.
З засудженим неодноразово проводилась профілактична робота з приводу допущених порушень, але засуджений належних висновків не робить, своєю поведінкою негативно впливає на процес виправлення та ресоціалізації інших засуджених, які утримаються в установі в цілому.
Не дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Вимоги адміністрації встановлені законодавством не виконує, злісно порушує встановлений порядок відбування покарання та розпорядок дня установи. Заходи виховного впливу відвідує лише під контролем адміністрації.
Підтримує так звані «злодійські традиції» в місцях позбавлення волі та підбурює на це й інших засуджених, що негативно впливає на виховний процес в установі.
Враховуючи вищевикладене засуджений ОСОБА_4 заслуговує на застосування до нього ч. 1 ст. 132 КВК України.
Керуючись ст. 134 КВК України та розділом XXI «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» при розгляді на дисциплінарній комісії установи засудженого ОСОБА_4 та прийняття рішення щодо накладення стягнення було враховано поведінку засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень.
У зв'язку з вищевикладеним, та тим, що інші заходи дисциплінарного впливу, які раніше були застосовані до засудженого ОСОБА_4 виявились безуспішними, у поданому клопотанні виконуючий обов'язки начальника ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» ОСОБА_9 просить суд перевести засудженого ОСОБА_4 з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу терміном на 3 (три) місяці.
В судове засідання учасники (прокурор, засуджений, представник БВК №119) не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Неявка останніх не перешкоджає розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуття в судове засідання учасників процесу.
Суд, дослідивши матеріалами клопотання з додатками приходить до наступних висновків.
Відповідно до абзацу 5 частини 6 статті 135 КВК України, поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація установи виконання покарань протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, може застосовуватись такий захід стягнення як переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 134 КВК України, при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Відповідно до ч. 9 ст. 134 КВК України, стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Так, згідно поданого клопотання та характеристики на засудженого ОСОБА_4 від 27.01.2022 року вбачається, що ОСОБА_4 міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі відбуває з 23.08.2018 року.
Під час перебування в ДУ «Київський СІЗО» зарекомендував себе посередньо, стягнень та заохочень не мав. До праці не залучався.
09.01.2019 року прибув до ДУ «Бориспільська ВК (№ 119)» для подальшого відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання характеризується негативно, за порушення встановленого порядку відбування покарання отримав 15 стягнень, 13 з яких не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, в тому числі три рази помішувався до ДІЗО. Вказані порушення виражались в порушенні розпорядку дня та відмові від виконання законних вимог представників адміністрації установи. Заохочень не має. В майстерні установи не працевлаштований через відсутність власного бажання. На виховну роботу, що проводиться з ним, реагує незадовільно, не робить для себе правильні висновки. Свідомо не виконує передбаченні законом вимоги персоналу установи та публічно демонструє зневажливе ставлення до цих вимог.
Своїми діями, які виражаються в систематичному порушенні правил внутрішнього розпорядку та систематичному невиконанні законних вимог представників адміністрації, засуджений ОСОБА_4 надає негативний приклад іншим засудженим та негативно впливає на соціально-виховну роботу у відділенні СПС № 5 та в установі в цілому.
З засудженим неодноразово проводилась профілактична робота з приводу допущених порушень, але засуджений належних висновків не робить, своєю поведінкою негативно впливає на процес виправлення та ресоціалізації інших засуджених, які утримуються в установі в цілому.
Не дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Вимоги адміністрації встановлені законодавством не виконує, злісно порушує встановлений порядок відбування покарання та розпорядок дня установи. Заходи виховного впливу відвідує лише під контролем адміністрації.
Підтримує так звані «злодійські традиції» в місцях позбавлення волі та підбурює на це й інших засуджених, що негативно впливає на виховний процес в установі.
У стосунках з іншими засудженими не конфліктний, підтримує дружні стосунки із засудженими негативної спрямованості.
Намагається утримувати у чистоті і порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, однак не завжди має охайний вигляд.
Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням.
Негативно ставиться до виконання передбачених законом норм та вимог персоналу установи.
Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має.
Свідомо уникає виконання робіт із благоустрою установи або перекладає їх виконання на інших засуджених.
Допускає порушення вимог пожежної безпеки.
Відповідно до ст. 123 Кримінально-виконавчого кодексу України не приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених.
Відповідно до ст. 127 Кримінально-виконавчого кодексу України, не приймає участь у роботі самодіяльних організацій, та .не проявляє розумну соціально-корисну активність в організації їх роботи.
Відповідно до ст. 110 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує зв'язки з рідними шляхом побачень та отримання від них посилок і передач.
Термін застосування норм статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо зміни умов тримання - за відбуттям 1/3 призначеного строку покарання, а саме - 23.12.2019 року. Рішенням комісії установи від 27.12.2019 року засудженому було відмовлено в застосуванні вказаної норми, оскільки засуджений не стає на шлях виправлення.
Термін застосування норм статті 82 Кримінального кодексу України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким - за відбуттям 1/2 призначеного строку покарання, а саме - 23.08.2020 року. Рішенням комісії установи від 27.08.2020 року засудженому було відмовлено в застосуванні вказаної норми, оскільки засуджений не став на шлях виправлення.
Термін застосування норм статті 81 Кримінального кодексу України, а саме: умовно-дострокового звільнення від покарання - за відбуттям 2/3 призначеного строку покарання, а саме - 23.04.2021 року. Рішенням комісії ДУ «ГВК(№ 7)» від 29.04.2021 року засудженому було відмовлено в застосуванні вказаної норми, оскільки засуджений не довів свого виправлення.
На профілактичному обліку установи не перебуває. Вину у скоєному злочині визнав повністю. Згідно вироку позову не має.
Під час проведення із засудженим ОСОБА_4 соціально-виховної роботи для досягнення мети виправлення мети виправлення та ресоціалізації визначено: рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення - середній; рівень шкоди життю та здоров'ю, з огляду на характер скоєного злочину -середній; рівень ймовірної небезпеки для суспільства, з огляду на характер скоєного злочину - середній.
Окрім цього, 25.01.2022 року приблизно о 09 год. 40 хв. засуджений ОСОБА_4 допустив порушення встановленого порядку відбування покарання в місцях позбавлення волі, а саме: начальником відділення СПС № 5, майором внутрішньої служби ОСОБА_6 , в присутності оперуповноваженого ОВ лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 , засудженому ОСОБА_4 , відділення СПС № 5 були пред'явлені встановлені чинним законодавством вимоги приступити до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, згідно графіку чергувань на січень 2022 року, який затверджений в.о. заступника начальника установи із СВПР п/п-ком внутрішньої служби ОСОБА_8 , а саме протерти пил на інформаційних стендах в коридорному приміщенні житлової секції відділення СПС № 5, на якому він проживає, на що засуджений відмовився виконати дані вимоги в категоричній формі.
Після цього засудженого ОСОБА_4 було супроводжено до медичної частини установи для встановлення стану його здоров'я. Після огляду засудженого ОСОБА_4 близько 09 год. 50 хв. черговим медичним працівником було видано медичний висновок про те, що за станом здоров'я вказаний засуджений може виконувати пред'явлені йому законні вимоги, після чого засудженому повторно було запропоновано приступити до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, на що засуджений ОСОБА_4 відмовився в категоричній формі.
Після цього засудженому ОСОБА_4 було запропоновано надати письмове пояснення з приводу його відмови виконати законні вимоги представників адміністрації, на що засуджений відмовився в категоричній формі, про що було складено відповідний акт. Даний факт було зафіксовано на відеореєстратор. В усній формі засуджений ОСОБА_4 свою відмову виконати законні вимоги представників адміністрації мотивував тим, що він вже самостійно виконував пред'явлені йому вимоги і повторно виконувати їх не буде.
Інвентарем для прибирання, а саме: відро з теплою чистою водою, ганчірка, рукавиці тощо, був забезпечений в повному обсязі.
Наслідком вищевказаних дій засудженого ОСОБА_4 стало невиконання ним покладених на засуджених обов'язків та порушення встановлених заборон, а саме : вимог ч. 5 ст. 118, ч. 3 ст. 107 КВК України та абзацу 5 пункту 3 розділу II «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 року.
В ході перевірки повторно було запропоновано засудженому ОСОБА_4 надати письмове пояснення з приводу допущеного ним порушення встановленого порядку відбування покарання, на що засуджений, керуючись ст. 63 Конституції України відмовився, але в усній формі підтвердив факт допущеного ним порушення встановленого порядку відбування покарання.
Мотивом вчиненого дисциплінарного проступку є внутрішні переконання засудженого, який не намагається довести своє виправлення в період відбуванні покарання, причиною - його психологічна установка на протиправну поведінку.
Враховуючи вищевикладене, та те, що інші заходи дисциплінарного впливу, які раніше були застосовані до засудженого ОСОБА_4 виявились безуспішними, суд приходить до висновку щодо необхідності часткового задоволення клопотання виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 539 КПК України, ст.ст. 132, 134, 135 КВК України, суд, -
Клопотання виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)» ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Перевести засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 30.10.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу терміном на 1 (один) місяць.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя: ОСОБА_1