Справа № 357/812/22
2-з/357/26/22
Категорія
іменем України
"27" січня 2022 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвоката Яременко О.В. про забезпечення позову, -
В січні 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області поштовим відправленням надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнення грошової компенсації вартості майна. Позовна заява підписана адвокатом Яременко О.В.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2022 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.
Одночасно з позовом, представником позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що знаходиться у будинку Відповідача - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: скриня поштова; світильник точковий люм. VDL-25K SN, басейн надувний; зливний шланг (3 метри) ; ліса; сушарка для білизни 18м, «BELLA DO» ; світильник точковий; дитяча спальня «Комфорт» та спальня «Міленіум»; лампа рефлекторна R-50, світильник точковий гал. (2 шт.); дзеркальна шафа 2ШП та тумба з умивальником «Віа»; сталевий радіатор панель (3 шт.), сушарка для рушників нерж.; екран д/ван 1,7 м.; мультиварка Redmond RMC-M70; водонагрівач 75-100 літрів «Atlantis STEATITE VM 10» ; дополнительная защита; електронні ключі в ел.виг. (2 шг.); план захисту КРБТ для дому та кухні; ванна EUROPA (170*70).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову останній зазначив наступне.
В період: з 26 грудня 2011 року по 01 січня 2017 року Позивачі проживали однією сім'єю разом з ОСОБА_4 в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
01 січня 2017 року Позивачі виїхати з постійного місця реєстрації та по теперішній час проживають за адресою: АДРЕСА_2 та залишили в будинку особисті речі, рухоме майно та документи, які планували забрати поступово, по мірі необхідності, так як попередньою домовлялись про це зі ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер. Однак, забрати після смерті колишнього чоловіка Позивача-1 - ОСОБА_4 особисті речі, рухоме майно та документи стало неможливим через те, що Позивачі не знали, хто стане спадкоємцем будинку та хто отримує свідоцтво про право на спадщину на будинок, починаючи: з 30.12.2017 року (дата смерті) по ІНФОРМАЦІЯ_3 (дата видачі Відповідачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом) включно, тобто протягом 1 року і 3 місяців.
Позивачі неодноразово звертались до Відповідача з проханням повернути особисті речі, рухоме майно та документи, однак на усну вимогу Позивачів Відповідач відмовився добровільно повертати Позивачам їх особисті речі, рухоме майно та документи та переховує їх у будинку, обмежив Позивачам доступ до будинку та до майна і незаконно, без відповідної правової підстави Відповідач заволодів майном Позивачів та планує наразі продати будинок.
Заявники (Позивачі) вважають, що невжиття судом заходів забезпечення позову до ухвалення судового рішення у справі шляхом накладенням арешту на майно, що знаходиться в будинку Відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , призведе до продажу будинку разом із майном Позивачів або до зниження майна чи продажу майна третім особам та після ухвалення судового рішенням унеможливить в подальшому виконання судового рішення щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстровано в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 січня 2022 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.
Зазначена заява з додатками була отримана суддею 26 січня 2022 року відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих канцелярією для розгляду судді.
Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.
Частина 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та мають бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року справа № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу …».
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З поданого до суду позову вбачається, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено позовну вимогу про витребування у ОСОБА_3 із незаконного володіння наступних особистих речей та нерухомого майна: скриня поштова; світильник точковий люм. VDL-25K SN, басейн надувний; зливний шланг (3 метри); ліса; сушарка для білизни 18м, «BELLA DO; світильник точковий; дитяча спальня «Комфорт» та спальня «Міленіум»; лампа рефлекторна R-50, світильник точковий гал. (2 шт.); дзеркальна шафа 2ШП та тумба з умивальником «Віа»; сталевий радіатор панель (3 шт.), сушарка для рушників нерж.; екран д/ван 1,7 м.; мультиварка Redmond RMC-M70; водонагрівач 75-100 літрів «Atlantis STEATITE VM 10»; дополнительная защита; електронні ключі в ел.виг. (2 шг.); план захисту КРБТ для дому та кухні; ванна EUROPA (170*70), та стягнення з ОСОБА_3 на їх користь грошової компенсації вартості майна у розмірі 13425,71 грн.
Таким чином, вимоги заяви про забезпечення позову є тотожними позовним вимогам, які будуть предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Тож, без надання правової оцінки підставам позову, без вирішення спору по суті, неможливо вирішити питання про забезпечення позову у спосіб заявлений позивачами, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №752/24015/20 наголосив, що тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та відповідно скасування оскаржених судових рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, за вказаних обставин, суд приходить до висновку, що заява представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвоката Яременко О.В., про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що знаходиться у будинку Відповідача - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: скриня поштова; світильник точковий люм. VDL-25K SN, басейн надувний; зливний шланг (3 метри) ; ліса; сушарка для білизни 18м, «BELLA DO» ; світильник точковий; дитяча спальня «Комфорт» та спальня «Міленіум»; лампа рефлекторна R-50, світильник точковий гал. (2 шт.); дзеркальна шафа 2ШП та тумба з умивальником «Віа»; сталевий радіатор панель (3 шт.), сушарка для рушників нерж.; екран д/ван 1,7 м.; мультиварка Redmond RMC-M70; водонагрівач 75-100 літрів «Atlantis STEATITE VM 10» ; дополнительная защита; електронні ключі в ел.виг. (2 шг.); план захисту КРБТ для дому та кухні; ванна EUROPA (170*70) є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 18, 28, 81, 149-153, 263, 353 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду Українивід 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя,-
У задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвоката Яременко О.В., про забезпечення позову, - відмовити.
Копію ухвали суду направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов