Справа № 161/19857/21
Провадження № 3/161/1/22
25 січня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Будько І.Ю.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Романовського В.О.
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , місце роботи: Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 28 жовтня 2021 року о 21 год. 30 хв., в м. Луцьку на вул. Рівненська, керувала транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Drager Alkotest 7510» у присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, суду пояснив, що автомобілем вона не керувала, після сварки з чоловіком вибігла з квартири, щоб заховатись в автомобілі. Вказувала, що вона дійсно перебувала в стані алкогольного сп'яніння, однак сиділа на місці пасажира, автомобілем керував її чоловік. Зазначала, що вона забороняла чоловіку керувати автомобілем, однак, він її не послухав та збив забор квітника. Після приїзду патрульної поліції на чоловіка було складено протокол також. Крім того, вказала, що показала працівникам поліції посвідчення водія на попереднє прізвище.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суду пояснив, що в матеріалах справи немає підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, вказував, що письмові пояснення свідків є суперечливими. Просив суд провадження закрити.
Заслухавши, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняєтьсякерувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту ПДР України передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Судом встановлено, що будь-яких порушень вимог КУпАП та Інструкції при складанні адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 інспекторами поліції не вчинено, зокрема, адміністративний протокол відповідає вимогам, встановленим законом, оформлений в присутності двох свідків (а.с.1).
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису порушення встановлено, що працівником поліції після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння було повідомлено ОСОБА_1 , про виявлену кількість промілей алкоголю в крові та на пропозицію працівника поліції: «Якщо згідні з цим, ставите підпис та отримуєте копію…», ОСОБА_1 поставила свій підпис, після чого, останню було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення пізніше ОСОБА_1 було ознайомлено з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, який вона також підписала, без жодних зауважень чи заперечень (а.с.11 відео файл «DSJX3MO3.17_ZMO377» 00 хв. 09 сек., 04 хв. 29 сек.). Крім того, факт керування ОСОБА_1 підтвердив її чоловік словами: «Я поки вийшов тут жінка їздила кругами…» (а.с.11 відео файл «DSJX3MO304_ZMO304» 00 хв. 20 сек.). Факт керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, як вбачається із дослідженого відеозапису підтвердила і сама ОСОБА_1 : «Я просто хотіла поїхати, а тоді зрозуміла, що як я виїду на трасу, мене зупинить поліція…(02 хв. 57 сек.)»; «Я хотіла заїхати назад поставити машину…(03 хв. 28 сек.)»; «…і я виїхала туди, але коли я вже об'їхала круг, я вже зачепила клумбу (04.хв. 02 сек.)».
Суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис, є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП.
Таким чином доводи захисника про відсутність факту керування спростовуються оглянутим відеозаписом.
Крім того, доводи захисника щодо суперечливості пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що надані пояснення свідків ідентично описують дану ситуацію та не містять жодних відмінностей.
Зокрема,як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 28.10.2021 року вони були безпосередніми свідками того, як ОСОБА_1 зробивши два круги на автомобілі по дворі та збивши огорожу біля будинку почала рухатись в сторону Київського майдану. Вказували, що чоловік в військовій формі, побіг за даним автомобілем та через деякий час повернувся за кермом даного автомобіля, притому жінки в автомобілі не було. Зазначили, що поспілкувавшись з чоловіком стало відомо, що його дружина керувала автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, однак і від нього був відчутний запах алкоголю. Після чого, ними разом з сусідами було викликано поліцію та заблоковано виїзд чоловіку, який намагався продовжити рух автомобілем.
Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №272486 від 28.10.2021 року, довідкою бази даних НАІС ІПНП від 29.10.2021 року у, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, показання приладу «DRAGER» з якого вбачається, що рівень алкогольного сп'яніння визначено у розмірі 1.86%. від 28.10.2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 28.10.2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_6 від 28.10.2021 року, які були безпосередніми свідками даного правопорушення бачили та підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, рапортом, відеозаписом з місця порушення наявним у матеріалах справи.
Доводи захисника щодо того, що анкетні дані у протоколі вказані невірно, не береться судом до уваги, оскільки особу ОСОБА_7 було встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 від 25.06.2020 року, про що підтвердила остання в судовому засіданні , а паспорт громадянина України виданий їй на нове прізвище - ОСОБА_8 (а.с.21-22).
За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП, яке виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Враховуючи характер та ступінь небезпеки вчиненого, а також ті обставини, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, що відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого санкцією статті ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку суду, саме таке стягнення дозволить у повній мірі реалізувати мету адміністративного стягнення, передбачену ст. 23 КУпАП України, тобто виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М.